Ця операція СБУ «осліпила» російську протиповітряну оборону на значній ділянці фронту, цитує Kyiv Post свої джерела в СБУ.
Аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють, що 31-го травня українські війська завдали серії ударів з безпілотників і ракет по російській радіолокаційній системі дальнього радіуса дії в окупованому Криму. Експерти інституту посилаються на повідомлення Служби безпеки України (СБУ), яка заявила, що її безпілотники вразили російську радіолокаційну систему дальнього радіуса дії "Небо-СВУ" поблизу окупованого Армянська в Криму.
Російське космічне озброєння, здатне пошкодити або зупинити роботу міжнародних супутників на земній орбіті, викликає дедалі більше занепокоєння у Вашингтоні.
Минулого тижня представники Міноборони США повідомили, що 16-го травня РФ вивела на навколоземну орбіту зброю, здатну атакувати інші супутники. "Росія розгорнула цю нову протикосмічну зброю на тій же орбіті, де знаходиться урядовий супутник Сполучених Штатів. Наші оцінки вказують на характеристики, схожі на раніше розгорнуті протикосмічні пристрої у 2019-му та 2022-му роках. Ми продовжуємо спостерігати за цим", – заявив речник Пентагону Пет Райдер під час пресконференції 21 травня.
У Європі розробляють спільні плани з посилення ППО.
У НАТО підрахували, що Європа має лише незначну частину протиповітряної оборони, необхідної для захисту свого східного флангу. Як пише The Financial Times, війна Росії проти України продемонструвала важливість протиповітряної оборони. Київ змушений просити у союзників додаткові системи та ракети для захисту міст, військ та енергетичної мережі від щоденних бомбардувань.
За даними міжнародної організації Amnesty International, у 2023 році було страчено не менше 1153 людей - на 31 відсоток більше, ніж у попередньому році.
Цей показник став найвищим з 2015 року. Згідно з доповіддю правозахисної організації Amnesty International (AI), у 2023 році було страчено не менше 1153 людей. Це на 31 відсоток більше, ніж у попередньому році: у 2022-му було виконано не менше 883 смертних вироків. Показник 2023 року став найвищим з 2015 року, коли Amnesty International зареєструвала 1634 випадки смертної кари.
У війні в Україні росіяни не отримали належної віддачі, у порівнянні до своїх вкладень в обладнання і військовий персонал у 2024 році.
Про це пише у своєму аналізі 28 травня генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян. “Враховуючи, що співвідношення сил, особливо в живій та вогневій силі, загалом сприяло їм [росіянам], вони мали військовий потенціал, щоб досягти значно більшого, ніж вони досягли дотепер”, - зазначив Раян, підсумовуючи свій аналіз у мережі Х.
Якщо зайдуть іноземні контингенти в Україну, то вони будуть зі своєю зброєю, зокрема і системами ППО.
Військовий та політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень, співзасновник "Національної політичної академії" Олександр Мусієнко не виключає, що після іноземних інструкторів в Україну можуть прибути навчальні військові контингенти партнерів. "Я думаю, що як тільки будуть інструктори, будуть військові контингенти. Мені видається, що ці інструктори приїдуть не тільки наші сили вчити. Вони приїдуть переймати досвід як воюють росіяни, зрозуміти, усвідомити, навчитись, щоб готувати своїх. Готувати тих, які можуть приїхати після інструкторів, готувати іноземні війська, які можуть зайти в Україну за певних умов. Це може бути підготовка", - зазначив Мусієнко в ефірі телемарафону.
Після розпаду Радянського Союзу Америка стала провідною державою в аспекті космічних можливостей, пов'язаних із проведенням військових операцій на Землі.
Коли російські війська в перші хвилини перейшли через кордон України, вже відбувався інший, менш помітний наступ — кібератака, яка вивела з ладу інтернет, пов'язаний із мережею супутникового зв'язку. Метою було порушити командування й управління Києвом у вирішальні перші хвилини. Але ця кібератака, що вразила модеми, пов'язані із супутником зв'язку, мала далекосяжні наслідки: вона зупинила роботу вітряних турбін у Німеччині та позбавила інтернету десятки тисяч людей і підприємств по всій Європі.
Видання вказує, що українські військові змушені заощаджувати снаряди.
Росія виробляє артилерійські снаряди втричі швидше і вчетверо дешевше, ніж західні союзники України, йдеться в звіті консалтингової компанії Bain & Company, пише британське видання Sky News. Аналітики Bain & Company, на основі інформації в публічному доступі, вказують, що Росія планує виготовити приблизно 4,5 млн артилерійських снарядів цього року, в той час, як європейські країни та США разом виготовляють 1,5 млн.
"Припинення вогню не заважає Росії продовжити свою наступальну кампанію з метою знищення української держави, і Росія використає будь-яке перемир’я для підготовки подальших наступів в Україні"
Військові дії Росії та риторика Кремля свідчать, що президент Володимир Путін "залишається незацікавленим у значущих переговорах і будь-якій домовленості, яка б завадила йому зруйнувати незалежну українську державу". Таким чином Інститут дослідження війни прокоментував останні заяви Москви про нібито готовність переговорів.
Аналітики та експерти вагаються в оцінкі ефективності та стратегічної важливості такого рішення.
Удар українського безпілотника по російській радіолокаційній станції (РЛС), яка може стежити за ядерними ракетами, викликав тривогу на Заході. Як пише The Telegraph, 23 травня Київ вдарив по радіолокаційній станції "Армавір" у прикордонному Краснодарському краї, пошкодивши найсучасніший об’єкт, який забезпечує звичайну протиповітряну оборону, а також є частиною системи ядерного попередження.
Бен Годжес, який в минулому очолював Сухопутні війська США в Європі, звернув увагу на важливість третьої статті статуту НАТО.
Американський генерал у відставці Бен Годжес заявив, що у випадку нападу Росії на одну з країн НАТО, мине близько двох тижнів, поки союзники зможуть прийти на допомогу. Про це він сказав в інтерв'ю румунському телебаченню, яке вийшло в ефір 25 травня. “Якщо припустити, що ми не почали рухатися заздалегідь (перед потенційним нападом - ред.), то Румунії та всім іншим країнам - Польщі, Литві, усім - доведеться чекати, напевне, два тижні, перш ніж прибудуть додаткові сили”, - сказав Годжес.
Це спричинено затримкою з виділенням військової допомоги від США, яка спровокувала виснаження боєприпасів.
Кремль поповнив свої збройні сили за допомогою призову на військову службу і фінансових стимулів, набираючи до 30 тис. нових солдатів щомісяця, і витрачає третину національного бюджету на оборону і безпеку. За оцінками НАТО, РФ виробляє 3 млн артилерійських снарядів на рік - удвічі більше, ніж усі країни-члени НАТО разом узяті можуть надати Україні, пише The New Yorker.
Ситуація на фронті важка, але час не працюватиме на Росію, якщо Захід ухвалить стратегію перемоги для України, вважають західні аналітики.
Вони вказують на слабкі сторони обох сторін і називають дії, які могли б призвести як до поразки України, так і до її перемоги. У можливості цієї перемоги зараз вони не сумніваються, але вважають, що поки що сили української сторони виснажуються швидше, ніж російської. Інститут вивчення війни при цьому наголошує, що перемога Росії у результаті зменшення допомоги США покаже їхнім супротивникам, "що Штатами можна маніпулювати, щоб вони відмовилися від своїх інтересів у виграшній боротьбі".
Рішення про введення військ не можна ухвалювати, якщо заздалегідь не буде визначено стратегічної мети.
Лише відправити війська НАТО до країни, яка воює, було б «надто просто». Треба спершу визначити стратегію того, до чого це має призвести, і як ефективно використовувати ресурси. Таку думку екскомандувач силами США в Європі, генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес висловив у коментарі «24 каналу. Годжес прокоментував обговорення в деяких країнах НАТО сценарію, за якого війська Альянсу можуть бути відправлені до України.
Безпековий оглядач впливового британського часопису Thw Economist Шашанк Йоші також ставить питання про доцільність такого кроку.
Аналітики розходяться в оцінках щодо наслідків удару по російському радару, який є частиною російської системи раннього попередження про пуск балістичних ракет противника, але попереджають, що це викличе занепокоєння партнерів України. Напередодні з'явилися повідомлення про імовірний удар українських безпілотників по російському радару, що забезпечує контроль радіолокації на відстані до 6 тисяч кілометрів.
Зеленський заявив у мережі Х, що Путін не має ніяких контраргументів проти світової більшості, і крім агресора, ніхто в світі не зацікавлений у цій війні.
Повідомлення про те, що президент Росії Володимир Путін нібито шукає миру, є нічим іншим, ніж страхом Кремля перед результатами, які може принести саміт миру в Швейцарії, вважає президент України Володимир Зеленський. «Путін не тільки хоче зірвати саміт миру і докладає для цього всіх зусиль, але він також боїться того, що може принести саміт, – сказав президент України. – Світ здатний змусити Росію піти на мир і дотримуватися міжнародних норм безпеки».
Розвідники прогнозують, що арештів російських високопосадовців ставатиме дедалі більше.
Низка нещодавніх арештів чиновників міноборони Росії свідчить про те, що корупція глибоко вкоренилася у відомстві країни-агресорки. У майбутньому таких випадків ставатиме дедалі більше. Про це йдеться у звіті розвідки міноборони Британії. Розвідники навели приклад арешту заступника начальника генерального штабу Росії генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна, якого затримали 23 травня за підозрою в отриманні хабаря.