Новий пакет допомоги від США у майже 61 млрд доларів не виведе Україну з небезпеки, вважають експерти Інституту світової економіки в Кілі.
У 2025 році ситуація з дефіцитом допомоги може повторитися. Ухвалення США закону про пакет допомоги Україні в розмірі майже 61 мільярд доларів стане лише тимчасовим рішенням у війні без подальшої підтримки союзників Києва, наголошується в заяві Інституту світової економіки в Кілі (IfW), поширеній у четвер, 25 квітня.
Поки українські війська чекають на обіцяні боєприпаси зі США, російська армія продовжує своє повільне просування українською територією, про це пишуть американські ЗМІ та оглядачі.
Телеканал CNN повідомляє, що село Очеретине у Донецькій області залишається в центрі уваги російських військ. Канал посилається на українську моніторингову групу DeepState, яка демонструє майже щоденне просування росіян на захід уздовж височини.
Допомога Заходу не допоможе Україні перехопити ініціативу та повернутися до активного наступу.
Про це заявив колишній офіцер британської армії Річард Кемп, пише The Independent. На його думку, боєприпаси США та Великої Британії дозволять Києву стабілізувати лінію фронту, але не дозволять їм повернути землі, захоплені Росією. Він попередив, що якщо Москві вдасться досягти "значного успіху" до літа, то до зими у Заходу більше не буде бажання витрачати на Україну.
🎥 На думку Івана Киричевського, необхідно завдати ударів по пускових установках ЗС РФ, які загрожують Харкову, бо знищувати балістику лише засобами ППО – це безперспективно.
Якщо США поставить Україні ракети ATACMS і дозволить використовувати їх по території РФ, то ЗСУ зможуть врятувати Харків від обстрілів. Таку думку в ефірі телемарафону висловив військовий експерт Defense Express Іван Киричевський.
У Кабміні готують нові обмеження для тих, хто не оновить дані в ТЦК. За словами міністра юстиції, йдеться про адміністративні послуги. Фокус розбирався, які нові санкції придумають для ухилянтів.
Для військовозобов'язаних, які вчасно не оновлять дані в ТЦК та СП, придумали нові обмеження. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, для отримання деяких адміністративних послуг можуть знадобитися військово-облікові документи. Над змінами до постанови вже працюють у Кабміні.
Майбутні удари українських безпілотників можуть вивести з ладу більшу частину російських нафтопереробних потужностей і спричинити критичні обмеження.
Атаки українських дронів та нещодавні повені знизили щотижневу переробку російської нафти до 11-місячного мінімуму. Однак такий показник все ще не критичний для економіки країни-агресорки. Як повідомляє ISW з посиланням на Bloomberg, станом на середину квітня, Росія переробляла 5,22 мільйона барелів сирої нафти на добу, що на 10 тис. барелів менше середнього показника на початку квітня.
За словами юриста Євгена Зурнаджі, доручення МЗС України щодо припинення надання консульствами послуг чоловікам не має законних підстав, тому що документ про мобілізацію наразі не набув чинності.
"Закон про мобілізацію спочатку має набути чинності і тільки потім МЗС може видавати розпорядження щодо положень закону. Поки цього не сталося, обмеження в наданні консульських послуг - це порушення прав людини. Тим паче "тимчасове обмеження" без зазначення конкретних термінів із позначкою "до надання роз'яснень" це означає, що можуть і рік, і два не видавати документи. Можна теоретично оскаржити це рішення, але все закінчиться роками в судах. А потім, звісно, скажуть, що людина молодець, і мала рацію", - сказав він Фокусу.
Врегулювання має бути метою, але тільки після того, як Київ забезпечить стримування.
США перебувають на порозі остаточного ухвалення пакета допомоги Україні в розмірі 61 мільярда доларів, і тепер Україні потрібен новий план у війні. Як пише Bloomberg, рік тому відповідь на запитання, яким має бути цей план, була зрозумілою: Україна повинна повернути всі окуповані Росією території, завдавши повної поразки Росії. Але якщо раніше це було можливо, то тепер уже ні, підкреслює видання.
Експерти не очікують, що Україна зможе переломити ситуацію на полі бою у 2024 році.
Росія змогла зміцнити свої позиції у війні відтоді, як американська військова допомога практично вичерпалася наприкінці минулого року, що призвело до гострої нестачі артилерійських боєприпасів у ЗСУ. Однак 20 квітня Конгрес схвалив довгоочікуваний пакет допомоги Україні, пише The Guardian. Голосування в Сенаті очікується у вівторок, і перший пакет може бути відправлений незабаром після цього.
Україна отримає ракети ATACMS, адже тепер таке рішення підтримають і республіканці, заявив в ефірі телемарафону керівник Центру військово-правових досліджень, військовий та політичний експерт Олександр Мусієнко.
"Адже тепер вони можуть сказати, що президент Байден нас так закликав підтримати Україну – ми це зробили. Запропонували передати Україні ATACMS та розробити план перемоги протягом 45 днів. Але чому тепер цього не робить адміністрація діючого президента США. Тепер республіканці можуть використовувати це і в процесі передвиборчої кампанії Дональда Трампа. Тому я думаю, що це додатковий тиск на президента Байдена і він нам на користь. Я думаю, що ATACMS усе ж таки будуть", – сказав експерт.
Унаслідок воєн Росії проти України й Ізраїлю проти ХАМАСу та напруженості в Тихоокеансько-азійському регіоні торік істотно зросли видатки на оборону, досягши нового рекордного показника, зазначають аналітики SIPRI.
На тлі численних воєн і конфліктів торік глобальні витрати на оборонні цілі зросли до історичного максимуму. Такого висновку доходять автори звіту, укладеного Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI) й опублікованого у понеділок, 22 квітня.
Схвалення США виділення понад 60 мільярдів доларів допомоги для України дасть змогу ЗСУ дещо перевести дух на полі бою, хоча навряд чи це саме по собі переломить хід війни, пише Bloomberg.
Видання зазначає, що багато чого залежатиме від того, як швидко американська допомога дійде до лінії фронту. Через те, що пакет допомоги був заблокований у Конгресі протягом шести місяців, ЗСУ боролися з дедалі гострішою нестачею боєприпасів і живої сили, в той час як сили Кремля використовували свою перевагу.
Бомбардувальник Ту-22М3, який впав 19 квітня, могли збити із американського зенітного ракетного комплексу Patriot. Такого висновку дійшов експерт BILD з аналізу відкритих даних Юліан Репке.
Він вважає це "вкрай малоймовірною" версію Міноборони РФ, що до падіння надзвукового стратегічного бомбардувальника поблизу хутора Богомолів у Ставропольському краї, призвела технічна несправність. Експерт посилається на відео, на якому видно, що у літака, який повертався на базу у Моздоку після чергового обстрілу України, горить правий двигун.
Водночас в Європі мають інший підхід, там вважають, що нафтопереробні заводи – легітимна ціль.
Західні ЗМІ пишуть про удари, які Україна завдає “по серцю Росії” своїми безпілотниками, український експерт пояснює, чому обстріл російських нафтопереробних заводів в Україні та європейських країнах вважають легітимними цілями, а також медіа розповідають про наслідки війни для Росії, де прикордонні міста перетворюються на безлюдні "примари".
Противники можуть спробувати скористатися обмеженим вікном можливостей до прибуття в українську державу допомоги від Штатів, вважають західні аналітики.
Поки нова допомога США Україні не буде надано, українській державі загрожують невдачі на фронті. На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на фронті може продовжити погіршуватися, особливо якщо російські окупанти посилять атаки, щоб скористатися обмеженим вікном можливостей до прибуття американської допомоги.
Російські окупанти втратили один зі стратегічних бомбардувальників Ту-22М3. Літак брав участь в ударах по півдню України 19 квітня.
У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що українські військові вперше збили російський стратегічний бомбардувальник. Цю інформацію підтвердили як в Україні, так і в Росії. При цьому британські розвідники вважають, що українські військові для збиття російського Ту-22М3 використовували ракети С-200.
Серед високопоставлених чиновників Кремля, Лавров став першим, хто назвав Харків оперативною ціллю на найближчий час.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров став першим високопоставленим чиновником, який заявив про намір Росії захопити місто Харків на тлі побоювань, що окупанти відновлять наступ на місто. На цю деталь звернув увагу Інститут вивчення війни (ISW). До цього жоден кремлівський чиновник прямо не називав Харків можливою оперативною ціллю Росії на найближчий час.