Цей феномен пояснюється двома генетичними мутаціями, які утримують рівень гемоглобіну в крові на низькому рівні, говориться в дослідженні, опублікованому в п'ятницю в журналі Science.
Автори дослідження, Татум Сімонсон з університету Юти і його колеги із США і Китаю відзначають, що жителі Тибету, що поселилися в цій гірській країні, приблизно 5-7 тисяч років тому, виробили цілий набір фізіологічних особливостей, що дозволяють переносити знижений вміст кисню.
Відсутність таких фізіологічний особливостей у гостей регіону може спровокувати гірську хворобу, і навіть небезпечні запальні захворювання мозку і серця.
Зокрема, у тибетців у відповідь на брак кисню не розвивається поліцитемія - надлишкове вироблення в організмі червоних кров'яних клітин, еритроцитів, не буває набряків мозку і легень, не виникає підвищений тиск у легеневих артеріях.
"Очевидно, що ці особливості - результат адаптації до середовища, але їх генетичний базис залишався невідомим", - відзначають учені.
Щоб з'ясувати, які саме генетичні особливості дозволяють тибетцям без проблем жити на висоті більше 4 тисяч метрів, автори дослідження вивчили близько 70 геномів жителів тибетського села, розташованого на висоті 4,5 тисячі метрів, і зіставили отримані дані з геномами жителів рівнинного Китаю і Японії, взятими в базі даних проекту HapMap.
Група Сімонсона вичленувала мутації,що часто зустрічаються у тибетців і ніколи - у жителів рівнин, а також ті, про які було відомо, що вони пов'язані з адаптацією до висоти. У результаті, з 247 генів-кандидатів вчені виділили десять генів, що обумовлюють висотну стійкість жителів Тибету.
Серед них – гени EGLN1 і PPARA, які, роблять висновок учені, і відповідальні за низький рівень гемоглобіну у тибетців.
Автори статті наголошують, що їх дослідження допоможе краще зрозуміти реакції людського організму на брак кисню і допомогти в лікуванні та профілактиці гірської хвороби, набряків легенів і мозку, та інших, пов'язаних з гіпоксією, захворювань.
Нагадаємо, що в травні минулого року були виявлені гени, що подовжують життя. Зміна одиничних генів у таких тварин, як круглі черв'яки, дрозофіли та миші, може збільшити тривалість їхнього життя, сповільнюючи розвиток багатьох захворювань, пов'язаних зі старінням, стверджують вчені з лондонського Університетського коледжу .
Решта новин