Перше завдання, за що взялися інженери, був зв'язок.
Лабораторія розробила технологію зворотного розсіювання, що дозволяє пристроям спілкуватися один з одним, відображаючи вхідні радіохвилі.
Однак, навіть вона виявилася дуже енерговитратною, оскільки перетворення аналогової людської мови в цифрові сигнали дуже вимогливий процес.
В якості зовнішнього джерела енергії можна використовувати світло, що потрапляє на сонячні панелі. Радіосигнал можна перетворювати в енергію з допомогою антени. Така гібридна технологія здатна виробити кілька десятків мікроват. Проблема в тому, що для здійснення дзвінка телефону потрібно в десятки тисяч разів більше, близько 800 міліватт.
За основу взяли мікрохвильовий резонатор, який працює без батарейок в пасивному режимі і здатний транслювати коливання, викликані людським голосом, на приймач, що знаходиться неподалік. Подібний пристрій в 1943 році було встановлено в кабінеті посла США в СРСР.