Наука та технології

Педагоги і батьки діляться досвідом, як організувати онлайн-навчання і які підводні камені можуть зустрітися на шляху

Ще недавно онлайн-освіта для школярів сприймалося як додатковий спосіб придбання знань або підготовки до контрольних, тестів, ЗНО і т. д. Але сьогодні воно стає одним з реальних способів повноцінного отримання середньої освіти. Мотивація у батьків, які зважилися на такий крок, сама різна, але в основі більшості переходів на такий вид навчання, якщо не брати до уваги медичні показання дитини або часті відрядження батьків, — незадоволеність тим, як дають знання у сучасних школах.

Одним не подобається завантаженість дитини зайвими, з їх точки зору, уроками, що не дає зосередитися на предметах, які знадобляться для подальшого вступу до вузів. Інші вважають, що їх чаду некомфортно в колективі, і, перепробувавши кілька шкіл, вони вирішили, що вдома буде здоровішою нервова система дитини. Треті втомилися від нескінченних проблем шкіл — з дірявими дахами, відсутніми миючими засобами, зайвими зборами на подарунки, підручники і т. д.

Батьки, які хочуть навчати своїх дітей вдома, шукають свої шляхи оптимального вирішення питання. Хтось переходить на повний хоумскулинг з прив'язкою до атестації якійсь школі, інші об'єднуються і самі створюють класи, а то й школи для своїх дітей, треті намагаються лавірувати між звичайною школою і домашніми вправами. Але все це вимагає неймовірних зусиль, тому на якомусь етапі батькам здається, що дистанційне навчання — найбільш реальна і здорова альтернатива переходу на "роботу на дому". До того ж зараз в Україні з'явилися дистанційні школи, які видають по закінченні навчання звичайний атестат про середню освіту.

Про плюси і мінуси "дистанційки" ми поговорили з фахівцями, вчителями шкіл та батьками, чиї діти вже мають досвід навчання з онлайн-тюторами.

ЯК БУДЕМО ВЧИТИСЯ

Здається, що все в цьому навчанні дуже просто, адже для отримання потрібних знань потрібен лише комп'ютер і пара годин в день. Вчитися можна абсолютно самостійно: існує багато освітніх онлайн-ресурсів, на яких зібрано матеріал до тем навчальних предметів у відповідності з діючими державними програмами у вигляді презентацій, відеороликів, опорних схем і конспектів, тестів, практичних завдань і т. д. Можна такий матеріал зібрати і самому. Є шанс домовитися і підключитися до тих ресурсів, які пропонуються МОН для учнів з Донецької та Луганської областей. Наприклад, у Запорізькій області функціонує регіональний освітній онлайн-ресурс "Школа сучасних знань", на якому викладені дистанційні курси з основних предметів для учнів 5-9 та 10-11 класів.І тут криється перша проблема: все ж дитині буде необхідна школа для атестації, так як анскулінг не допускається в нашій країні ні в якому вигляді. Теоретично такою базою повинна стати будь-яка найближча до вашого дому школа, але наше законодавство настільки заплутано в цьому питанні, а дирекція навчальних закладів настільки не готова брати просто бажаючих бути хоумскулерами (а не за медичними показаннями), що вам, швидше за все, відмовлять. Озброївшись пачкою роздрукованих законів України про освіту (ЗУ "Про загальну середню освіту" (ст. 13), "Положенням про дистанційне навчання" (наказ МОН України від 25.04.13 №466 ) і т. д.), написавши безліч заяв у різні інстанції, все ж можна добитися від дирекції школи атестації або хоча б часткового відвідування і т. д. Але це нелегкий шлях, а батьки, йдучи у вільне плавання, шукають якраз звільнення від нескінченної боротьби зі школою.

ЗА ЗАКОНОМ. Рятувальним колом можуть стати школи, в яких є різні форми, в тому числі і дистанційна. Після запису в школу та оплати (стартує від 460 грн/міс.), учневі видаються паролі для доступу до навчального матеріалу, завдань та тестів для самоконтролю. Також учні активно спілкуються з викладачами через різні комунікатори (внутрішній чат, форум, Skype і т. д.), можна частина занять відвідувати і очно. Але і тут гостро постає проблема здачі всіх загальноосвітніх предметів і самоконтролю.МОТИВАЦІЯ І КОНТРОЛЬНайскладніше в дистанційному навчанні (як і в будь-якому домашньому) — це знайти мотивацію для щоденних занять, адже навіть в таких умовах освоювати і здавати доведеться не тільки ті предмети, які подобаються.

Незалежно від форми власності та навчання всі школи використовують навчальні програми, затверджені МОН України.

Тому ніхто з фахівців не сказав нам, який вік дитини самий підходящий для переходу. "Хоумскулинг з 10-12 років — хороше рішення, — розповідає Макс Бакшеєв, дослідник дитинства в Kids_hub. — Але все ж треба орієнтуватися на саму дитину, наскільки він готовий до самоорганізації. Другий момент залежить від батьків, адже на якийсь час комусь з них доведеться стати директором "міні-школи" і повністю взяти на себе облаштування навчального процесу". Згодна і глава ВГО "Асоціація вчителів біології України", вчитель-методист, кандидат педагогічних наук Олена Князєва: "Я позитивно ставлюся до різноманітності форм навчання, в тому числі і до домашнього. Але кожен такий випадок індивідуальний — потрібно орієнтуватися на учня і мати чітку відповідь на питання, заради чого це робиться. Найстрашніша ситуація, коли "дистанціонка" — зручність для батьків, але в'язниця для дитини. Хоча сама форма на сьогоднішній день дуже сучасна та затребувана і добре підходить для мотивованих старшокласників".

МІНУС ШАБЛОНИ ШКОЛИ

Є ще одна особливість у будь-якому домашньому навчанні — процес "расшколивания". "Вивільнення свідомості від штампів, якими супроводжується навчання, займає місяць. Але іноді, буває, це триває цілі роки", — розповідає Макс Бакшеєв.

"У мене расшколивание зайняло 3 роки. Заважала постійна боязнь, що ми пропустимо, не встигнемо, будуть погані оцінки, а треба ж буде надходити... Іти і розуміти, що їзда на велосипеді або ліплення вареників іноді важливіше математичної формули, досить важко", — розповідає мама київського хоумскулера Тетяна Кривина.

"Наше навчання стартувало так: у вересні—жовтні навчального року, коли ми перейшли на дистанционку, то зіткнулися з неприйняттям комп'ютера, від якого раніше не можна було відірвати! Свобода спочатку викликала найбільший стрес. Але зараз син майже щодня приділяє час уроків, вивчає 4 мови і любить готувати. Ми не звертаємо уваги на оцінки. І щасливі, що пішли зі звичайної школи", — розповідає мама київського 7-класника Світлана Кузьменко.