На цьому тижні в українських мережах бурхливо обговорювали історію про те, як австралієць став жертвою української візової бюрократії. Іноземець для отримання української візи був змушений злітати з аеропорту Жуляни в аеропорт Бориспіль... через Дубай. Йому не змогли видати візу по прибуттю в Жуляни із-за відсутності печатки. За печаткою австралійця відправили до Борисполя, але не на якомусь спеціальному таксі, а літаком через Дубай. І хоча Департамент консульської служби МЗС України поспішив відхреститися від цієї історії, її реальність підтвердив "Апострофу" знайомий невдачливого австралійського туриста мандрівник Богдан Логвиненко.
Логвиненко є ініціатором кампанії #NoVisaToUkraine і стверджує, що цей випадок не поодинокий. Іноземним туристам також доводилося ночувати в аеропорту в Борисполі, оскільки Україна видавала візи тільки в робочі години - з 9:00 до 18:00. Не дивно, що з таким підходом туристичний потік в нашу країну залишається маленьким, а в результаті Евромайдана і війни на Донбасі він взагалі скоротився в два рази.
Важкі візи
Згідно з даними Державної служби статистики, в 2015 році в Україну в'їхало 12,4 мільйона іноземців. Ще в 2013 році потік був у два рази більше — 24,6 мільйона чоловік. Цифри показують, що Україна все ще "живе в СРСР" - більша частина іноземців, які відвідали Україну в минулому році, були громадяни прикордонної Молдови — 4,4 мільйони чоловік (при тому, що населення цієї країни ледве дотягує до 3 млн!), Білорусі — 1,8 мільйона і Російської Федерації — 1,2 мільйона. І, звичайно, до нас їдуть мешканці прикордонних зон європейських країн - поляки, румуни, словаки, угорці, щоб провезти сигарети, горілку, бензин.
В той же час громадяни країн, які є досить розвиненими і навіть визнаними туристичними центрами, практично не відвідують Україну, оскільки ми досі зберігаємо з ними візовий режим. Так, наприклад, з Сінгапуру в Україну в минулому році прибуло всього 240 осіб, з Індонезії - 419, з Таїланду - 321, з Малайзії - 231. "Насправді в туристичних цілях в Україну приїхало десь уп'ятеро менше іноземців, хоча, наприклад, ті ж малайзійці подорожують по світу дуже багато", - розповів Логвиненко.
За його словами, така ситуація склалася через те, що сама процедура отримання української візи залишається досить забюрократизованою.
"Це абсурд, коли людина отримує візу в ЄС за два тижні, а українську може чекати місяць, при тому, що українська віза коштує в 3 рази дорожче, ніж візи в ЄС. Коли я розробляв план реформ для українського Мзс, ми чітко прописували, що українська віза повинна коштувати як віза on arrival (по прильоту, - "Апостроф") в Тайланді або Шрі-Ланці: 25-30, максимум 40 доларів. В Україні віза on arrival коштує 100 доларів. Крім того, з шенгенською візою можна подорожувати майже 40 країн світу, адже, крім держав шенгенської зони, є ще країни, які приймають візу шенгенської зони як свою. Наприклад, Грузія, Албанія, Болгарія, Румунія. Україна не приймає шенгенську візу, можна в'їхати тільки з українського. А отримати нашу візу іноземцям складно, так як йде перевірка особистості в СБУ, службі зовнішньої розвідки", - зазначив Логвиненко.
При цьому іноді кількість віз, які видають консульства цих країн, - менше ніж одна на добу, тобто собівартість утримання консульських установ більше, ніж якась примарна прибуток від оформлення віз.
Мандрівник Логвиненко впевнений, що ніхто не буде їхати в Україну, якщо все так складно і дорого. "Ніхто не хоче ламати стару систему, адже для цього потрібно працювати. Крім того, у багатьох консульствах візи просто продаються через туристичні фірми. Наприклад, в Нігерії, де найскладніше проконтролювати консульство, візи продавалися за 5 тисяч доларів. Людину ставлять перед вибором: або стояти в чергах з можливістю ще й не отримати українську візу, або піти в туристичну фірму і все оформити дуже швидко", - додає він.
За словами експерта, створюються абсурдні умови, при яких громадян країни, яка визнана Верховною Радою державою-агресором, пропускають в Україну без візових документів, а у громадян країн, які самі лібералізували з нами пропускний режим, такі документи вимагають.
"Візовий режим - це довіра до документообігу країни. Чому Європа вимагає від України впровадження біометричних документів? Тому що українські документи можна роздрукувати на принтері. А може Україна довіряти системі документообігу РФ, коли Росія посилає в Україну солдатів з липовими документами? Відповідно, нам потрібно перевіряти кожної людини, яка в'їжджає в Україну з Росії. Ще більш абсурдна ситуація, коли існують країни, з якими Україна ніколи не мала проблем, наприклад, Малайзія, Індонезія, Албанія. Ці три країни давно вже скасували візи для України, але Україна у відповідь не скасовує візи. Якщо у нас немає віз для росіян, чому ж тоді є візи для Малайзії?", - підкреслив Богдан Логвиненко.
На це питання відразу не змогли відповісти і в українському Мзс, порадивши надіслати інформаційний запит у відомство. "Можливо, там - ситуація, пов'язана з безпекою або політикою...", - сказала речник Мзс Мар'яна Беца.
Але з доводами Мзс безпеки Логвиненко також не погоджується. "Якщо ви думаєте, що віза - це безпека, то згадайте хоча б Сінгапур, де 50 років тому було болото, а зараз можна зробити електронну візу в інтернеті, яка навіть не ставиться в паспорт, що видається вам штрихкодом як чек", - додає він.
Імідж - все
Втім, віце-президент Асоціації лідерів туристичного бізнесу Олександр Новіковський зазначив, що навіть якщо Україна піде на зустрічний крок і скасує візи для громадян розвинутих країн, це не стане каталізатором туристичного буму.
"У нас війна, у нас була революція, по всьому світу показували палаючі танки на Донбасі, вмираючих людей, тому до нас не їдуть. Це пов'язано з негативним іміджем країни, іноземці бояться до нас їхати. А те, що інші країни відкривають кордони для українців, пов'язано з тим, що вони прекрасно бачать світову статистику. Вони розуміють, що в Україні є елітна верства, яка подорожує в екзотичні країни, споживаючи дорогий продукт. Тому вони і намагаються залучити їх на свої ринки, прибираючи візовий режим", - пояснив "Апострофу" Новиковський.
Збільшити туристичні потоки в Україну, на думку експертів, можливе в тому разі, якщо країна позбутися негативного іміджу в очах західних туристів.
"Якраз це і буде робитися. У 2017 році ми плануємо провести чемпіонат світу з хокею, Євробачення. Такі події світового масштабу прибирають завісу страху перед Україною і покликані донести, що країна безпечна", - говорить Олександр Новиковський.
Крім того, в уряді навіть розробили цілу стратегію розвитку туризму і курортів України. Реалізувати її планують до 2026 року. Зокрема, автори стратегії відверто визнають, що наша країна суттєво програє в конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних країн світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури та якістю туристичних послуг. Зменшення туристичних потоків в документі зв'язується з фінансовою кризою в країні і тим фактом, що в поданні іноземних туристів наша країна дійсно сприймається як "гаряча точка".
Щоб поліпшити ситуацію, в блоці "безпека", автори стратегії пропонують створити "гарячу лінію", куди стікалися звернення та скарги туристів, і можливо було б отримати інформаційну допомогу.Пропонується створити національну туристичну організацію і провести візову лібералізацію для туристів з країн, які є цільовими ринками України. Також планується запустити портал Visit Ukraine де був би розписаний туристичний потенціал України та відкрити 10 туристичних представництв України за кордоном.
"Зараз ця стратегія проходить внутрішньодержавну процедуру узгодження за міністерствам", - розповів "Апострофу" джерело в департаменті туризму і курортів Мінекономрозвитку.
Але вже з Мінфіну проект стратегії після узгодження повернувся з резолюцією — грошей не давати. А точніше, фінансування стратегії у Мінфіні запропонували перекласти на плечі суб'єктів туристичної діяльності, інвесторів, міжнародних донорів та інших джерел, не заборонених законом". Свою позицію у міністерстві пояснили тим, що більшість пунктів стратегії суперечать економного та раціонального використання державних коштів.
Правда, в департаменті туризму і курортів Мінекономрозвитку сподіваються, що гроші на розвиток туризму в Україні все ж таки виділять.
"Поки не приймуть державний бюджет, сказати щось важко. Буде там рядок про виділення бюджетних грошей на туризм чи ні, поки неясно. Останні два роки бюджетне фінансування сфери туризму — нуль. Тому щось планувати можна тільки після прийняття бюджету. Сподіваємося, що в цьому році депутати проголосують, і ми будемо мати розуміння", - розповів "Апострофу" співрозмовник в департаменті, додавши, що раніше очікувалося виділення 30 мільйонів гривень.
Всі новини