Журнал НВ розпитав співвітчизників, як вони ставляться до ненормативної лексики та що думають про законопроект, який забороняє лихословити.
Іван Компан, засновник First Kyiv Investment Club
Звісно! Роки у спорті, захоплення риболовлею і полюванням, будівництво будинку і голосування на шести президентських і численних парламентських виборах - як тут не матюкатися?
Заборонити лаятися неможливо, та й не потрібно. Навіть намагатися це зробити, по-моєму, дуже нерозумно. Рідко кому вдається прожити життя без міцного слівця. Але при цьому, як і всюди, повинні бути свої правила. Я ніколи не лаюся в сім'ї, а також при жінках та дітях. Це не красиво.
І мені не подобається, коли матюкаються жінки. Хоча, з іншого боку, у нас рівноправність, і якщо чоловічий мат цілком звичний, то ми, напевне, з розумінням повинні ставитися і до такого явища, як жінка-матюкальниця.
Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ
Матом не лаюся - ні батьки, ні навколишнє середовище не навчили. Не думаю, що мої діти хоча б колись чули матюк від мене.
Я ж, у свою чергу, пам'ятаю: коли мені було років дев'ять, мій батько був чимось засмучений і голосно вилаявся. Минуло понад 30 років, а я все ще пам'ятаю це.
Не схвалюю використання обсценної лексики під час ділового або особистого спілкування. Водночас точно не вважаю, що нам потрібні закони, які обмежують те, як люди спілкуються.
Дмитро Дубілет, менеджер проектів інтернет-порталу державних послуг iGov, співзасновник віртуального банку monobank
Будь-які дії з боку влади, які не спрямовані на зростання економіки, викликають у мене ідіосинкразію [індивідуальну непереносимість організмом деяких подразників]. До речі, про всяк випадок передайте авторам законопроекту, будь ласка, що «ідіосинкразія» - це не мат.
Зоя Казанжи, консультант з комунікацій агентства E'COMM
Я лаюся матом. З 2014 року і вголос. Якщо серйозно, мені неприємно чути мат на вулицях, пляжах, у барах. І лише тому, що там, як правило, не вміють лаятися витончено. Все-таки, погодьтеся, щоб красиво лаятися матом, треба бути інтелектуалом. Але я нормально сприймаю тексти з обсценною лексикою. Особливо там, де вона доречна.
Сергій Рибік, клубний МС, гастроблогер
Мат - історія інтимна. Я дозволяю собі мат лише в колі близьких. Ніколи не матюкався зі сцени. І не вітаю його у безглуздих текстах нових реперів і стендаперів. Водночас я не поліція моралі. І вважаю, що заборона безкорисна. Мат знімає стрес і буває фантастично смішним. А сміх у людей відбирати не можна.
Соломія Вітвіцька, ведуча ТСН на 1 + 1
Я - людина емоційна, і часто буває, що хочеться просто видавати «пі-пі-пі» на-гора. Тому ще більше намагаюся не вживати міцних слів і завжди тримати марку. Все-таки ведуча ТСН - це відповідальність.
Точно знаю, що мало людей вміють це робити, і в них лихословити виходить навіть гармонійно.
А оскільки автор законопроекту пояснила, що мова йде саме про публічний простір і чистоту української мови в ефірі, то це безпосередньо стосується моєї роботи. Втім, і без такого закону професійні журналісти не пропустять мат у випуск новин.
Петро Чернишов, екс-президент компанії Київстар, засновник освітнього проекту Контора Пі
Я не лаюся матом. Але ставлюся до нього спокійно. Вважаю, що це особисте рішення людини. Мені і звичайних слів вистачає, без мату.
Що стосується законопроекту про дематюкацію: він надзвичайно тупий. Бо не передбачає механізму його виконання. Ось, припустимо, буде перелік слів, які не можна вживати. До речі, його ж має затверджувати Кабмін, - так ось, я мрію потрапити на це засідання Кабміну. Коли будуть обговорювати: ось це слово - мат, а це - ні. Припустимо, затвердять такий список слів. І що? Буде спеціальна матюкальная поліція, яка буде ловити і штраф виписувати?
А що стосується тих, хто такий законопроект вносить і підтримує, - це повинно бути як лакмусовий папірець, що таким людям ні в якому разі більше не можна йти в депутати.
Олена Білозерська, офіцер Збройних сил України, блогер
Як це не дивно для військовослужбовця, сама я ніколи не матюкаюся і виступаю проти мату у публічному просторі і побуті. Але законопроект цей вважаю непродуманим і навіть шкідливим. Думаю, публічним людям у публічному просторі однозначно має бути заборонено вживання обсценної лексики. Але зовсім інша справа - передача прямої мови інших людей.
Наприклад, у книзі моїх спогадів про війну дуже багато прямої мови з матом, де одна буква замінена зірочкою. Якби я переклала все сказане людьми літературною мовою, це була б брехня. Якби повністю замінила деякі слова трьома крапками, було б взагалі незрозуміло, про що йде мова. Взяти, наприклад, загальновідомі матюки синоніми слів «вбити» або «вкрасти». Якщо їх повністю прибрати, буде незрозуміло, що сталося.
Леонід Остальцев, власник VeteranoPizza, засновник VeteranoGroup
Мат намагаюся вживати мінімально. А взагалі, лаюся, звісно. Вважаю, що одне-два матірних слова можуть передати ту гаму емоцій і почуттів, описуючи які простими словами, часом не вистачить і цілого абзацу. Важко ж замінити слово «пи...дець», «є...анутий» або «ох...їти». А взагалі цей законопроект про дематюкізацію - цілковита маячня.
Андрій Ільєнко, народний депутат України
Я грішний, як і всі люди. Але намагаюся не робити цього публічно.
Водночас не зовсім розумію суть цього законопроекту. Тому що у нас є адміністративна відповідальність за лайку у громадському місці. А на більш тяжке покарання ця історія не заслуговує.
Зрештою це не головна проблема нашої держави.
Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції
Мені соромно, і я з собою борюся. Виходить не дуже. Але останній, кого я хотів би бачити в цій історії, це держава. Держава, яка не може забезпечити базових функцій, наприклад правосуддя, навіть рота не може відкривати, щоб лізти в питання мови чи інші [приватні] сфери.
Олег Березюк, народний депутат від Самопомочі
Дуже шкода, що ви піддалися на цю провокацію й інформацію, яка відволікає від важливих речей. Вважаю пропонований законопроект, який, по суті, ніхто не бачив, чистої води популістським піаром.
А взагалі нецензурна лайка, якщо вона використовується приватно і не спрямована на те, щоб когось образити, скажу вам як психолог, навіть корисна для каналізації внутрішньої агресії і напруги. Краще словами каналізувати напругу, ніж діями. А оскільки один з авторів цього законопроекту - лікар, то, може, треба було краще вчитися?
Решта новин