«Сьогодні ми з великою часткою вірогідності реконструювали картину зародження біосфери на юній Землі, - міркує колишній директор Інституту білка РАН академік Олександр Спірін. - Через якийсь час після охолодження планета представляла собою гігантське співтовариство мікроорганізмів - бактерій і архей. Все це працювало як єдиний живий організм, і саме це, а зовсім не поява нас з вами, було найвищим піком розвитку біосфери». Пізніше відбувся перехід від інтегральної системи до нелінійної, в якій утворилися організми стали поїдати один одного.
Тут і почалося розшарування біосфери, що призвело до своєї найвищої точки - появі людини, яка з часом почала шкодити біосфері. Вчені багато років попереджають: наша життєдіяльність рано чи пізно призведе до того, що будуть порушені всі природні баланси, і тоді на планеті стане неможливо жити - ми загинемо від катаклізмів. Є й інша версія - про планету, яка є живою та терпить людство, поки воно не завдає їй болю. З цього приводу є навіть анекдот, як зустрілися дві планети, і одна питає іншу: «Щось ти неважливо виглядаєш. Хомо сапієнс не підчепила?» Цікаво те, що, якщо Земля позбавиться від хвороби «хомо сапієнс», ні їй, ні її біосфері не буде завдано шкоди, і вже тим більше загибель їй не загрожує. «У цій боротьбі ми не переможемо, - упевнений Спірін. - Біосфера буде чудово жити і без нас, як жила протягом чотирьох мільярдів років. В її історії траплялися кризи, але не більше того».
Справа в тому, що, за великим рахунком, біосфера - це співтовариство древніх бактерій і архей, а люди - всього лише мала біологічна маса. На думку академіка, ми анітрошки не потрібні морям, річкам, лісам. Це вони потрібні нам, тому що забезпечують наше існування. Як не банально звучить: плата за комфортне життя - їх знищення і, отже, скорочення терміну життя людської популяції. Тут навіть сперечатися неможливо - усім відома залежність збільшення числа самих різних захворювань від екологічно несприятливих умов.
Розрахунок на те, що від цих бід нас врятують сучасні високі технології і біомедицина, вважає Спірін, тупиковий шлях. На його думку, біомедицина веде саме до загибелі людства: як тільки ми почнемо в масовому порядку лікувати хвороби генно-інженерними способами, позбавимо людство від страшних хвороб, ми перетворимося в загниваюче геронтологічну товариство з поганою спадковістю, оскільки генна інженерія обтяжує нас ще й летальними генами. Біопротезування, поява симбіонтів - це дорога до поступового умертвіння людства, а зовсім не продовження його життя на невизначено довгий термін.
Природа не потрібна нам
Втім, це всього лише одна точка зору, хай і має безліч прихильників. Є й інші. Наприклад, знаменитий вчений Володимир Вернадський говорив про перетворення біосфери Землі в свідомо організовану і керовану людиною ноосферу. За цією теорією, у якої теж є послідовники, природа вже не може існувати і розвиватися без свідомого управління людиною. Чого ж їй тоді пручатися? Сучасні ж дослідники пішли далі, і з'явилася теорія про те, що людям скоро взагалі буде не потрібна біосфера - вони зможуть прекрасно обійтися без неї. Так що всі катаклізми - тимчасова незручність, переломний момент протистояння людини і природи.
Академік Ерік Галімов, директор Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН, вважає, як би ми не намагалися рятувати гине на очах світ, нічого не вийде. В кінцевому рахунку людина виявиться, і вже в значній мірі виявилася, у штучному світі. І дуже скоро просто перестане бути частиною біологічного світу. Вона не буде залежати від кисню атмосфери, що виробляється рослинами, бо зможе добути його електролізом. Так що ліси просто ні до чого. Їй не потрібно м'ясо тварин, бо вона зможе синтезувати будь-який набір амінокислот. Звичайно, люди ще не досягли цього стану, але йдуть до нього. А коли прийдуть, то існування життя на Землі перестане бути умовою її власного існування. Вона може освоїти, наприклад, Місяць, створивши там свої поселення, а біологічне життя у вигляді ландшафтних заповідників і біологічних парків зберегти для забави та розваги.
Так виникне антропогенний світ. І в цьому новому світі неминуче виникне питання: чи потрібні людині взагалі його біологічні потреби? Адже їхня логіка була продиктована сенсом життя. Поза біологічного життя саме їх призначення та механізм здійснення втрачають початковий сенс - служити засобом відбору та еволюції. Тому наступним етапом розвитку технологічної цивілізації стане усунення біологічних функцій людини, вважає академік. Неважко передбачити можливості радикальної зміни механізму харчування та дітонародження (вони вже й сьогодні змінюються), послідовної заміни біогенних органів техногенними, поступове виникнення біотехногенного гібрида. Але вирішальним кроком стане усунення смертності. Кінцівка існування індивідуума - неодмінна умова еволюції життя. Але це і умова стійкості будь-якої множини, що розвивається. Чи подолає техногенна цивілізація цей небезпечний рубіж? Тут вчені не можуть дати чіткої відповіді.
Ціна питання
Яка з версій виявиться вірною - питання відкрите. Але, як зазначають прихильники самих різних наукових течій, процес входження нашої біосфери в точку біфуркації - початку хаосу - у наявності. Можна припустити, що, породивши цивілізацію, біосфера підійшла до кордону своєї стійкості. Подібно до того, як організм досягає граничного біологічного віку, так і життя на Землі в своєму розвитку, можливо, наближається до свого фіналу. З іншого боку, цей хаос цілком може зійти за початок нового витка нашого вже внебіологіческого існування.
Але може, спробувати зберегти той пристрій життя на Землі, який існує сьогодні і, за великим рахунком, влаштовує більшість людей? Тим більше що зовсім необов'язково приймати за істину версію про протистояння природи і людини. Ми живемо в такий час, зазначає академік Юрій Ізраель, директор Інституту глобального клімату та екології Росгідромету та РАН, коли величезні геологічні періоди, пов'язані зі зміною природного середовища, можуть стиснутися навіть не до сотень, а до десятків років. А на зорі земної історії процес таких змін займав багато тисячоліть. Саме тому, вважає вчений, нам прямо зараз загрожує небезпека, і якщо ми хочемо жити, то треба вийти з рамок порожніх обговорень і теорій і зосередити увагу на виробленні науково обґрунтованих заходів з охорони біосфери і кліматичної системи.
Решта новин