Люди та події

Сьогодні вже майже ніхто не згадає, що колись каблук був атрибутом чоловічого взуття. Часи змінилися, і корпоративна мода стала вимагати туфель на підборах від жінок.

Незважаючи на те що багато компаній і установ відмовилися від строгих правил щодо зовнішнього вигляду своїх співробітників, у сфері держуправління, бізнесу, а також на офіційних заходах жінкам інколи доводиться забувати про комфорт і підкорятися дрес-коду. Здається, японкам це остаточно набридло.

EtCetera з’ясовував, як офісні працівниці Країни вранішнього сонця борються за право носити зручне взуття.

НОВИЙ ХЕШТЕГ. Крик душі японської актриси Юмі Ішикави в Твіттері перетворився в світовий тренд. Після того як вона в січні 2019 року в своєму пості висловила надію на скасування туфель на підборах як жіночого офісного дрес-коду, у неї з’явилися десятки тисяч послідовниць, які думали так само.

Після численних ретвітів Юмі запустила в мережі хештег # KuToo. Він поєднує японські слова kutsu (туфлі) і kutsuu (біль) і відсилає до іншого світового тренду – хештегу # MeToo (в рамках руху #MeToo жінки з усього світу діляться історіями про сексуальне насильство і домагання, з якими вони зіткнулися в своєму житті).

ВИЯВИЛОСЯ, що десятки тисяч японок щодня стикаються з болем, дискомфортом і навіть травмами тільки тому, що вони не можуть, як їх колеги чоловічої статі, надягти зручне взуття. Жінки скаржилися на те, що туфлі на підборах заважають їм працювати, обмежують у рухах і змушують витрачатися на пластирі, спеціальні устілки і засоби від мозолів і ран.

Під хештегом # KuToo японки почали ділитися фотографіями своїх пошкоджених ніг: кривавих слідів на п’ятах, пальцях і кісточках, набряклих вен, набряклих щиколоток. Багато хто відзначали, що піднімали питання зручного взуття для співробітниць у колективі, але не знайшли підтримки начальства. А деяких з них за порушення каблукового дрес-коду, коли взувати «правильні туфлі» вже не було сил, штрафували і піддавали публічному осуду.

Японки з заздрістю наводили приклади своїх західних колег, яких оцінюють за заслугами, а не за зовнішнім виглядом. Таке ставлення допомагає зосередитися на роботі і відчувати себе краще як фізично, так і морально.

В РАМКАХ ЗАКОНУ. Уже через місяць після публікації першого поста Юмі Ішикава створила петицію із закликом до Міністерства охорони здоров’я офіційно заборонити роботодавцям зобов’язувати дівчат носити підбори. Сьогодні документ підписали вже 18,6 тис. осіб при необхідному мінімумі в 10 тис. які мають підписатися.

У петиції Юмі послалася на закони деяких штатів США, Канади і Великобританії, які декларують гендерну рівність в робочому середовищі, в тому числі заборону на нав’язування дрес-коду. За її словами, в Японії є дві проблеми.

Перша: чоловікам і жінкам дозволено ділити одне і те ж саме робоче середовище і при цьому висуваються різні вимоги до їх одягу.

Друга: перевага віддається «манерам» на шкоду здоров’ю і робочої ефективності.

ТІЛЬКИ ПОЧАЛИ. Поки що японський жіночий рух не добився змін у законодавстві. Однак хештег #KuToo вже дав початок публічній дискусії про трудову рівність і жіночі права в країні. Наприклад, медики підтримують активісток, публікуючи дані досліджень впливу підборів на жіноче здоров’я. Виробники взуття почали випускати туфлі та босоніжки зі знімними каблуками. За лібералізацію жіночого дрес-коду виступають і чоловіки, які нерідко стають свідками того, які незручності приносить взуття їх колегам.

НЕ ВСЕ ТАК ПРОСТО. Тепер справа за компаніями, які повинні переглянути принципи своєї корпоративної культури. А на це, як стверджують експерти, можуть піти роки. Справа в тому, що робоче середовище, незважаючи на формальну гендерна рівність, залишається ворожим для японських жінок. Насправді їм складніше отримати роботу і втриматися на ній, домогтися підвищення і надбавки до зарплати. На додаток до цього, корпоративну культуру в Японії формують ще й усталені морально-етичні норми, які не дають простому працівникові можливості захищати свої права і відстоювати свої інтереси – він повністю підпорядкований волі компанії.

Причому положення жінок в країні незавидне не тільки в сфері праці, але також у сфері соціальної підтримки (наприклад – допомога одиноким матерям), вищої та середньої освіти (привілейоване становище абітурієнтів-хлопців під час вступу та обов’язкові формені спідниці для школярок).

Професор політології в Софійському університеті в Токіо Марі Міура в інтерв’ю TIME назвала рух #KuToo першою широкомасштабною відсіччю японок усталеному традиційному погляду на те, як потрібно виглядати на робочому місці. Вона зазначила, що дискримінація – це не жіноча, а соціальна проблема.

ЧОЛОВІЧА СОЛІДАРНІСТЬ. Питання корпоративного дрес-коду, що дискримінує жінок, давно хвилюють людей в у​всьому світі. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, в деяких країнах навіть проводять акції солідарності: чоловіки йдуть вулицями в спідницях і на підборах, а в офісах влаштовують вільні дні, коли всім, незалежно від статі, можна приходити на роботу в будь-якому одязі і взутті.

Символічно, що благодійна акція Walk a Mile, яка щорічно проводиться в Каліфорнії для залучення уваги до проблеми насильства над жінками, являє собою чоловічий забіг на підборах. На сайті марафону значиться: «Ви не зможете по-справжньому зрозуміти досвід іншої людини, поки не пройдете милю в її взутті».

До речі, те ж саме пропонують японки своїм колегам-чоловікам: перш ніж висловлюватися на захист корпоративного стилю, взути туфлі на підборах і провести в них весь день.