Люди та події

В українців виникають проблеми з підрахунком термінів перебування в зоні і порядку здачі відбитків пальців

Порушником правил в'їзду в Шенгенську зону можна стати без умислу, просто через незнання. Наслідки можуть бути дуже неприємними: прикордонники мають повне право заборонити в'їзд.

Про те, якими насправді є правила Шенгену, розповіла тимчасово виконуюча обов'язки Представника України при ЄС Любов Непоп. Тим, хто часто подорожує до ЄС, слід знати ці норми, пише "Європейська правда".

ТЕРМІНИ ПЕРЕБУВАННЯ

Правила обчислення строку перебування два роки тому були скориговані. 26 червня 2013 р. були внесені зміни до Конвенції про застосування Шенгенської угоди, Кодексу Шенгенських кордонів та Візового кодексу ЄС та з 18 жовтня 2013 р. ЄС використовує новий спосіб обчислення кількості днів для тих, хто має Шенгенські візи.

Попередні поїздки в Шенгенську зону з іншими візами теж беруться до уваги. При виїзді з Шенгенської зони, на кордоні, вивчаються ваші подорожі за останні 180 днів.

"Тобто, якщо ви виїжджаєте з Шенгену (будь-яким шляхом – повертаєтеся з Польщі в Україну або ж летите з Амстердама до США), наприклад, 31 серпня, то в розрахунок приймаються всі ваші поїздки, починаючи з 4 березня. Протягом цього періоду сумарна кількість днів, проведених в Шенгенській зоні не повинно перевищувати 90 днів. І навіть якщо за минулі півроку у вас було кілька віз, нехай навіть виданих різними країнами Шенгену (і не тільки мультивізи, але також одноразові), вони також беруться в розрахунок", – зазначає Любов Непоп.

Логіка полягає в тому, що в разі перевищення ліміту 90 днів ви проводите в Шенгені більше часу, ніж за його межами, тобто повинні отримувати дозвіл на тимчасове або постійне проживання, е це – зовсім інша процедура.

В Шенген входять не всі країни ЄС (!). Тому перебування в Болгарії, Великобританії, Хорватії, Ірландії, Румунії і на Кіпрі (не входять в Шенгенську зону, але є членами ЄС) не приймається до уваги при розрахунку. Зате враховується перебування в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії (не є членами ЄС, але входять в Шенгенську зону).

"Підрахунок дійсно може здатися складним. Тому в ЄС зробили онлайн-інструмент для мандрівників. На сайті Європейської Комісії створено спеціальний калькулятор для самостійного розрахунку дозволеного терміну перебування, який можна знайти за цим посиланням. І ці правила поширюються не тільки на українців, а й на всіх інших громадян, яким потрібні візи для подорожі в ЄС (і навіть на більшість тих, хто має право на безвізовий в'їзд в Шенген)", – резюмує Непоп.

ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ

функціонувати в Україні та інших країнах Східного партнерства з 23 червня 2015 року. З цього часу при подачі заявки на отримання Шенгенської візи українці повинні надавати біометричні дані, в тому числі відбитки пальців.

"Така процедура необхідна тільки при першій подачі заявки на отримання Шенгенської візи. У наступні п'ять років (59 місяців), коли ви будете звертатися за новими шенгенськими візами, додатково здавати відбитки не потрібно", – говорить Непоп.

У той же час у разі отримання національної візи країн-членів ЄС вимога про надання таких даних регулюється виключно законодавством відповідних держав.

Відбитки, здані для національної візи, не можуть вноситися в базу даних БІС. Це означає, що при подачі заявки на отримання Шенгенської візи доведеться знову пройти процедуру зняття біометричних даних.

У разі, якщо права іноземця були порушені консульствами Шенгенських країн, він може розраховувати на підтримку МЗС. "Про такі випадки, що мали місце при оформленні або використанні Шенгенських віз (якщо громадянин повідомив про них в Департамент консульської служби МЗС), Представництво України при Євросоюзі регулярно повідомляє Єврокомісію. А Брюссель, у свою чергу, перевіряє, чи дійсно мало місце порушення, і за результатами проводить відповідну роботу з державами-членами", – пояснює Непоп.

За її словами, існує налагоджений механізм взаємодії зі стороною ЄС, який дозволяє забезпечити дотримання прав українських громадян і належне виконання Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та Євросоюзом.

"Ми і надалі маємо намір його використовувати. Але для цього необхідно, щоб українці, права яких дійсно були порушені, залишали скарги не тільки в соціальних мережах і в розмовах з друзями, але також повідомляли про свої проблеми в Міністерство закордонних справ", – зазначає дипломат.