Люди та події

"Країна" вивчила практику судів, які не завжди виносять рішення на користь держорганів

Нещодавно "Країна" повідомила, що служби соцзахисту населення змушують українців повертати субсидії через суд. Як виявилося, це явище прийняло масовий характер.

Чим небезпечні субсидії

Ще в червні 2016 року "Країна" попереджала, що наслідки оформлення житлових субсидій можуть виявитися малоприємними. При заповненні документів на субсидію дуже просто допустити помилки, не вказавши якісь суми доходів, витрат або майно. Про що можна забути, також можна не знати про справи проживають разом родичів.

Якщо про цю помилку дізнаються органи соцзахисту, то доведеться доводити, що ти не верблюд", і що помилка, допущена не навмисне. Така неприємність може загрожувати всім одержувачам житлових субсидій.

Зараз управління соціального захисту населення ретельно перевіряють декларації, банківські рахунки, доходи, витрати і майно одержувачів субсидій. При наявності розбіжностей з деклараціями, які подаються разом із заявою на субсидію, соцзабези вимагають повернення субсидій, в тому числі через суд. Вони вже подали безліч позовів про стягнення з населення сум субсидій. До того ж нерідко поліція порушує кримінальні справи за підробку документів.

При цьому треба врахувати, що субсидії не видаються на руки одержувачу. Їх суми перераховуються з бюджету прямо постачальникам житлово-комунальних послуг. Тобто, з споживача можуть стягувати гроші, які отримані ним тільки "на папері".

Реальні ж гроші отримують безпосередньо постачальники житлово-комунальних послуг. Це комунальні або приватні підприємства, нерідко належать олігархам – як українським, так і іноземним.

В підсумку гроші від субсидій отримує з бюджету, наприклад, підприємство "Київенерго". А простий киянин, неправильно заповнив документи на субсидію, повинна ці гроші віддавати державі зі своєї кишені.

Що говорить закон

Основний документ, на підставі якого призначають житлові субсидії, – це Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яке було затверджено постановою Кабміну від 21.10.1995 р. № 848 (далі – Положення про порядок призначення субсидій).

При зверненні за субсидією заповнюються Заява та Декларація про доходи та витратах, форми яких були затверджені, відповідно, постановами Кабміну від 28 лютого 2015 року № 106 та від 26 червня 2015 року № 475.

Якщо при поданні цих документів була вказана недостовірна інформація про доходи або майно, то вже отримані субсидії підлягають поверненню, у тому числі в судовому порядку. Це передбачено пунктом 20 Положення про порядок надання субсидій.

Кожен прохач субсидії виявляється під щільним ковпаком соціальних служб. Згідно з пунктом 13 Положення про порядок призначення субсидій, після того, як органи соцзахисту отримують звернення громадянина за субсидією, вони запитують інформацію:

- від житлово-комунальних служб – про склад осіб, які проживають в будинку або квартирі;

- від податківців – про доходи всіх членів сім'ї;

- від ДАІ – про наявність автотранспорту;

- від БТІ та реєстраційної служби – про наявність нерухомості.

А органи Мінфіну, згідно з пунктом 3 Порядку верифікації та моніторингу достовірності інформації, можуть ще збирати інформацію про відкритих банківських рахунках (поточних, кредитних, депозитних тощо), операції та залишки коштів на них. Причому ці відомості подаються стосовно кожного члена сім'ї. При такому зборі інформації держава отримує персональні дані громадян та відомості, які містять банківську таємницю. Робиться це без відома громадян.

Соцзабез теж повинен дотримувати процедуру

Дуже важливо, щоб при виявленні помилок у документах на субсидію органи соціального захисту дотримувалися встановленої процедури її повернення. У випадку недотримання процедури у одержувача субсидії з'являються шанси на те, щоб оскаржити повернення субсидії.

Порядок повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну та Мін'юсту № 39/283/90/5 від 29.12.1997 р. У ньому перераховані чотири випадки, коли органи соцзахисту можуть вимагати повернення субсидій:

- при виявленні свідомого подання громадянами документів з неправильними відомостями про доходи та майновий стан, приховування доходів, подання фальшивих документів;

- при помилці в розрахунку розміру призначеної субсидії;

- при виявленні неправильних відомостей, наданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами-підприємцями (довідки про доходи);

- при набутті права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована на перше число місяця, з якого призначена субсидія.

Інших випадків, коли держоргани можуть вимагати повернення виплачених субсидій, даний нормативний документ не передбачає.

У першому випадку, коли виявлено умисне подання громадянами документів з неправильними відомостями, органи соціального захисту приймають такі заходи:

- припиняють надання субсидії;

- повідомляють рекомендованим листом одержувачів субсидії про її припинення, необхідність і термін повернення надміру виплачених коштів. Термін повернення не повинен бути менше місяця з дня отримання такого листа;

- подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни);

- повідомляють постачальникам житлово-комунальних послуг про припинення надання субсидії.

Якщо ж субсидія неправильно нараховано через помилку працівника органу соцзахисту, то орган повинен лише повідомити одержувачу субсидії про суму переплати чи недоплати. Якщо субсидія на наступний рік вже призначено, то помилка компенсується за її рахунок. А якщо субсидія ще не призначалася, то суму переплати громадянин має право (але не обов'язок) повернути на підставі заяви про добровільне повернення коштів.

"Підводні камені" довідки про доходи

Ще один поширений випадок помилкового призначення субсидій – коли неправильні суми вказані в довідках про доходи. Такі довідки видаються юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, де громадяни – одержувачі субсидій працюють, отримуючи зарплату, або отримують інші види доходів.

Дані цих довідок дуже легко перевіряються: адже юридичні особи і підприємці зобов'язані звітувати в податкові органи про суми, які вони виплачують громадянам. У результаті зіставлення даних з податкових інспекцій, з інформацією, що зазначена в довідках про доходи, органи соцзахисту елементарно виявляють у них розбіжності.

Після цього юрособи або підприємця, який видав "неправильну" довідку про доходи, можуть очікувати два неприємні наслідки:

- з того, хто видав "неправильну" довідку, зайво виплачена сума субсидій стягується через суд;

- якщо сума збитку для держави значна – можливе порушення кримінальної справи за статтею "підробка документів".

Про родичів треба знати все

"Країна" вивчила судову практику з питання повернення житлових субсидій. Як виявилося, причини, за якими органи соціального забезпечення висувають претензії до одержувачів субсидій, можуть бути самими різними.

Часто родичі хоча й зареєстровані, але не проживають разом. І навіть разом живуть люди можуть не знати подробиць про доходи інших членів сім'ї. В результаті при подачі заяви на субсидію вони, хоч і ненавмисно, але помиляються при заповненні декларації про доходи. Після чого сума субсидії з них може бути стягнута судом.

Прикладом цього є недавнє рішення Калуського районного суду Івано-Франківської області. Суд постановив стягнути з місцевої жительки отриману в 2015 році субсидію в сумі 5,6 тис. грн. Її син, згідно з даними податкових органів, отримав у кінці 2014 року дохід від продажу майна на суму 82,5 тис. грн. Однак у декларації, поданій при отриманні субсидії, вона ці доходи не вказала.

У своє виправдання жінка повідомила, що син з нею з 2002 року фактично не проживає, і їй нічого не відомо про його доходи.

Проте суд ці доводи не переконали. В результаті з відповідачки була стягнута вся сума субсидії, а також судовий збір

Аналогічне за змістом рішення було прийнято в Миколаєві: після звірки з даними податкової інспекції було виявлено, що заявниця при заповненні декларації не повідомила про доходи сина від продажу автомобіля. В результаті субсидія в сумі понад 9 тисяч гривень також була стягнута назад у бюджет. Додатково суд стягнув 1378 грн. судового збору.

Покупки більше 50 тисяч – під особливим контролем

Причиною вимоги про повернення субсидії може бути недекларування не тільки доходів, але і витрат. Згідно з пунктом 5 Положення про порядок призначення субсидій, субсидія не призначається, якщо хтось із проживають житловому приміщенні (будинку) протягом 12 місяців перед призначенням субсидії купив будь-який із наступних товарів і послуг на суму більше 50 тис. грн.:

- земельна ділянка, квартира (будинок);

- автомобіль, транспортний засіб (механізм);

- будівельні матеріали;

- інші товари довгострокового споживання;

- послуги з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму);

- послуги телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку.

На основании этой нормы, например, суд города Луцк взыскал полученную субсидию в сумме больше 12 тыс. грн. – в связи с тем, что сын получательницы субсидии приобрел за 187 тыс. грн. автомобиль, и эта покупка не была задекларирована при обращении за субсидией.

А у Дубенському районі Рівненської області поліція розслідує кримінальну справу про підробку документів (ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу) у зв'язку з тим, що 35 (!!!) громадянам були надмірно призначено житлові субсидії в загальній сумі 405,88 тис. грн.

Це порушення виникло з того, що громадяни не внесли в декларації про доходи відомості про придбання автомобілів вартістю понад 50 тис. гривень.

Нагадаємо, що такі дані потрібно вносити в декларацію, якщо автомобіль був куплений протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії.

До чого ще можуть причепитися?

Причиною повернення субсидії може бути навіть така дрібниця як неправильна група єдиного податку, зазначена в декларації одержувачем субсидії – підприємцем. Справа в тому, що згідно з пунктом 12 Положення про порядок призначення субсидій для підприємців – платників єдиного податку першої групи при розрахунку враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, для другої групи – трьох, для третьої – чотирьох прожиткових мінімумів.

На цій підставі Рубіжанський суд Луганської області стягнув субсидію, яку отримував підприємець другої групи єдиного податку, неправильно вказав у декларації, що він відноситься до першої групи.

Навіть сума депозиту, повернутого з лопнув банку, може стати причиною для відмови у субсидії і вимозі повернути вже отримані суми: таке рішення прийняли харківські суди – Московський районний і обласний апеляційний.

А Київський апеляційний адмінсуд взагалі відмовив переселенке з Луганська право на субсидію на тій підставі, що вона в якості документа про місце проживання подала довідку переселенця". Хоча перед цим Дарницький районний суд постановив, що відмова в субсидії був незаконним.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до норм Положення про порядок призначення субсидій субсидія може бути призначена лише особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), або, в окремих випадках, його орендарю. А "довідка переселенця", на думку суду, не є документом про реєстрацію місця проживання.

Але найбільш кричущий випадок, який ми виявили, що при вивченні реєстру судових рішень, – це вирок Дзержинського райсуду міста Кривий Ріг. Ним одиноку матір двох дітей, працює підсобним робітником у дитячому садку, визнали винною за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу україни "Підробка документів". Всі її "злочин" полягав у тому, що в декларації на отримання субсидії вона не вказала будинок, який на неї переоформила мати шляхом складання договору купівлі-продажу.

У результаті сума "неправильно" нарахованої субсидії склала майже 20 тис. грн. До того ж "порушниця" отримала хоч і досить м'який (штраф 680 гривень), але все-таки вирок по кримінальній справі.

Як зробити субсидію безпечної

Методів захисту від звинувачень у незаконному отриманні житлової субсидії не так вже й багато. Головне – не дати приводу для звинувачень у подання неправильних відомостей при зверненні за субсидією.

Потрібно акуратно заповнювати дані про доходи, витрати і майно, які зазначаються у декларації на отримання субсидії. Кожна сума повинна бути ретельно перевірена і, бажано, підкріплена документами. А відомості про майно повинні відповідати даним технічних паспортів, договорів купівлі-продажу, свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів.

Якщо після отримання субсидії які-небудь дані про майно змінюються, то про це треба повідомити в органи соцзахисту.

А якщо одержувач субсидії все-таки зіткнувся із звинуваченням у поданні свідомо неправдивих даних, то кращим виходом буде звернення до юриста або адвоката.

Користуємося судової плутаниною

У процесі судової боротьби проти позову про стягнення субсидії можна скористатися суперечливою практикою з цього питання. Нерідко суди відмовляються розглядати таку справу, оскільки вважають, що позов про повернення субсидії не відноситься до їх компетенції.

З цього приводу цікавий судовий прецедент мав місце у Вінниці. Там і Тульчинський районний, і обласний апеляційний суди відмовили районному управлінню соціального захисту в розгляді позову про стягнення з громадянина суми субсидії. Мотивувалося це тим, що такі позови повинні бути цивільними, а адміністративними.

Суди в даному випадку вирішили, що адміністративний спір суд розглядає за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, встановленому законом. Тому позов повинен подаватися згідно з нормами не Цивільно-процесуального кодексу, а Кодексу адміністративного судочинства.

А от Львівський апеляційний адміністративний суд, навпаки, вважає, що позови про повернення житлових субсидій не є адміністративними. У своєму недавньому постанові він зазначив, що спір про стягнення виплаченої управлінням соцзахисту субсидії має приватно-правовий характер, а значить, його рішення не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Так, перекидаючи відповідальність на колег з інших судів, судді взагалі відмовляють розглядати позови органів соціального захисту про повернення субсидій. І відповідачам не гріх скористатися цією суперечливою практикою.