Щоразу зловмисники, погрожуючи зброєю або вибухівкою, захоплювали заручників і висували вимоги владі. З чим пов'язаний різкий сплеск тероризму в Україні і як його "погасити" – в матеріалі РБК-Україна.
З початком російської агресії проти України зросла і терористична активність всередині країни. У більшості випадків у злочинах такого роду був знайдений "російський слід".
Яскраві приклади – вбивства полковника контррозвідки СБУ Олександра Хараберюша в Маріуполі і полковника Головного управління розвідки Міноборони Максима Шаповала в Києві, вчинені 2017 року.
В обох випадках були підірвані їх автомобілі, причому в київському теракті були поранені і двоє випадкових перехожих. Як заявляв тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов, обидва вбивства були сплановані й організовані російськими спецслужбами.
Кількість терактів, яким вдалося запобігти, і виявлених схованок зі зброєю та вибухівкою йде на десятки, якщо не сотні. І знову мова зазвичай йде про причетність спецслужб РФ або їх української агентури.
В останні тижні українці стикнулися з новим явищем – атаками терористів-одинаків, причому без очевидного російського сліду. Всі вони супроводжувалися захопленням заручників, але в підсумку обійшлися без жертв серед них, а в одному випадку загинув сам терорист.
Україна, таким чином, познайомилася із явищем, добре відомим в ряді інших країн: нападами терористів, які діють самі по собі, не будучи пов'язаними з ліво- і праворадикальними, ісламістськими або іншими терористичними організаціями. Нерідко злочинці позиціонують себе борцями за певні радикальні суспільно-політичні або релігійні ідеали, публікують свої звернення і "маніфести".
Класичний приклад такого роду – американець Теодор Качинський, більш відомий як "Унабомбер", який з 1978 по 1995 рік розсилав бомби поштою, і написав маніфест анархістського спрямування.
Можливо, найвідоміший в світі терорист-одинак – норвежець Андерс Брейвік, який влаштував вибух в Осло і бійню на острові Утойя, внаслідок яких загинули 77 осіб у 2011 році. Маніфест Брейвіка, наповнений ультраправими і конспірологічними ідеями, складався з цілих півтора тисяч сторінок.
Нарешті, останнім гучним випадком стало масове вбивство в мечетях міста Крайстчерч в Новій Зеландії, вчинене австралійцем Брентоном Таррантом в березні минулого року. Таррант надихався ідеями Брейвіка і також написав маніфест ультраправого спрямування, хоч і набагато більш скромний за обсягом, ніж у його кумира.
Серія захоплень
Свій маніфест у вигляді книги, виданої ще в 2014 році, був і у Максим Кривоша, котрий захопив автобус в Луцьку 21 липня. Житель Дубна Кривош, що придумав собі псевдонім "Плохой", увійшов у приміську маршрутку і, погрожуючи зброєю, вимагав виконання своїх досить абсурдних умов.
Зокрема, злочинець побажав, щоб президент Володимир Зеленський записав відео з рекомендацією переглянути фільм "Земляни" про важку екологічну ситуацію на планеті. Крім того, терорист вимагав, щоб українські політики та олігархи публічно назвали себе "терористами в законі".
Через 12 годин після захоплення автобуса глава держави виконав вимоги терориста, і той здався. Суд помістив Кривоша під варту на два місяці. Вже в ув'язненні "ідейний" терорист оголосив голодування – йому не сподобалося ставлення до нього з боку адміністрації СІЗО.
Через день після луцького інциденту подібний теракт стався в Полтаві. Злодій-рецидивіст, колишній десантник, учасник АТО Роман Скрипник, не бажаючи здаватися в руки правосуддя, захопив у заручники полковника поліції.
Погрожуючи підривом гранати, він із заручником виїхав з міста. Через кілька годин Скрипник відпустив поліцейського і сховався від правоохоронців. Пошуки озброєного злочинця тривали майже тиждень, 1 серпня він був виявлений і убитий пострілом снайпера. В момент ліквідації у заручниках у Скрипника був ще один поліцейський. Основною вимогою загарбника було його звільнення від кримінальної відповідальності.
Через день після ліквідації Скрипника чергова "серія" з низки збройних захоплень відбулася вже в Києві. Громадянин Узбекистану Сухроб Карімов зайшов у відділення банку в бізнес-центрі "Леонардо" і заявив, що озброєний вибухівкою. У заручниках у нього опинилась працівниця банку. Терорист вимагав допустити до нього журналістів і вивести його в прямий ефір.
Правоохоронці під виглядом журналістів і справжні представники ЗМІ були допущені в епіцентр подій і змогли близько п'яти хвилин спілкуватися з загарбником. Озвучені ним погляди багато в чому були схожі з поглядами луцького терориста Кривоша, стосувалися вони переважно тотальної критики чинної влади і світового устрою. В момент "інтерв'ю" спецназ "Альфа" затримав терориста. Жодних вибухових пристроїв у нього не виявилося.
Карімову повідомили про підозру у загрозі скоєння теракту, йому загрожує до 10 років в'язниці. Прокуратура наполягатиме на арешті. Мотиви скоєння злочину ще не встановлено. Як повідомило РБК-Україна джерело в правоохоронних органах, Карімов поки не дає свідчень.
Серія таких терактів в мирних містах викликала серйозний резонанс в українському суспільстві, спровокувавши дискусію про те, наскільки правильними були дії силовиків у кожному з випадків. Гостро постало питання, як боротися з терористами і чи варто йти їм на поступки.
Самотність в мережі
Одна з найпопулярніших думок, озвучених ще після першого луцького теракту – публічні поступки вимогам терористів, нехай і з метою звільнення заручників, можуть стимулювати нові теракти. З цим згодна і Джессіка Стерн, один з провідних американських експертів у сфері боротьби з тероризмом і екс-директор з питань України, Росії і Євразії Радбезу США при адміністрації президента Білла Клінтона.
"Уряди, як правило, прагнуть не піддаватися на вимоги терористів, щоб уникнути стимулювання нових атак. Але це не означає, що вони завжди досягають успіху. У свою чергу, терористи часто копіюють один одного", – сказала вона в коментарі РБК-Україна.
Стерн також зазначила, що згідно з останніми дослідженнями, термін "одинак" щодо таких терористів, як Максим Кривош, не зовсім коректний. Адже їх діями часто рухають ідеології, з якими вони познайомилися в інтернеті. Свою роль грає і внутрішній психологічний стан терориста.
Це було особливо помітно у випадку з захопленням заручників в Києві – терорист Карімов ще під час розмови з журналістами справляв враження не зовсім адекватної людини. Як з'ясувалося пізніше, у нього ще в дитинстві була діагностована олігофренія (слабоумство).
"Серед "одинаків", яких я вивчала, я помітила, що нерідко можна побачити поєднання політичних мотивів і особистих, психологічних мотивів. Ми також бачимо проблеми з психічним здоров'ям і "звичайною" злочинностю в цій групі населення. Прямо зараз ми бачимо багато екстремістів, стимульованих різними аспектами пандемії – занадто багато часу на самоті і/або онлайн, страх, економічні проблеми і т. д", – сказала виданню Джессіка Стерн.
Співзасновник Центру підготовки цивільної самооборони, колишній інструктор "Альфи" В'ячеслав Журавльов бачить ряд дивних речей у серії останніх терактів.
"При Радянському Союзі на таких людей (як Сухроб Карімов, – ред.) навіть не виїжджали групи спецназу, приходив співробітник внутрішніх органів з, умовно кажучи, дільничним і сам "пакував" злочинця, а викликати на це "Альфу", Бету", "Гамму"...Ну, це все несерйозно", – сказав Журавльов РБК-Україна.
Як уточнив співрозмовник, зараз в світі вироблено два головних підходи до боротьби з терористами, які захопили заручників: або жорстка "зачистка", навіть незважаючи на можливі жертви, або виконання частини вимог в обмін на звільнення частини заручників.
А ось керівник київського відділення асоціації ветеранів спецназу "Альфа" Геннадій Зубков в коментарі РБК-Україна позитивно оцінив останні операції своїх колег. "Все, що робиться без втрат – робиться правильно", – упевнений він.
Говорячи про відмінності в тривалості і характері операцій по звільненню заручників в Луцьку і Києві, ветеран "Альфи" зазначив, що все залежить від того, хто веде переговори. "Все починається з переговорів, а потім вже йде силовий аспект", – каже Зубков. До речі, у луцькому інциденті переговори з терористами вів генерал поліції Євген Коваль, а київським випадком майже повністю займалася СБУ.
Втім, заступник голови МВС Антон Геращенко ніякого зв'язку, навіть непрямого, між луцьким та київським терактами не бачить. "Були різні умови, різний мотив, різна кількість заручників, різна ступінь обізнаності про мотиви і озброєння (терориста, – ред.). Словом, все різне", – сказав РБК-Україна Геращенко.
Безумовно, прогнозувати, чи продовжиться серія терористичних атак в українських містах чи ні, зараз неможливо. Але важко сперечатися з тим, що в Україні є досить багато людей з нестійкою психікою і абсурдно-радикальними, як правило, конспірологічними політичними поглядами.
Їх можна зустріти в місцях проведення масових політичних акцій, під Верховною радою, Кабміном, Офісом президента, судами і т. д. Чи перейдуть вони від малювання плакатів і сольних виступів з мегафоном до чогось більш серйозного – питання відкрите. Як і те, скільки проживає в країні людей, подібних Максиму Кривошу, які не були помічені в мейнстрімній політичній активності, але роками виробляли власні політичні теорії і готувалися до їх реалізації за будь-яку ціну.
Не варто забувати і про терористичні атаки, за якими прямо чи опосередковано стоять спецслужби країни-агресора. У розмові з РБК-Україна колишній заступник голови СБУ генерал Олександр Скіпальський перерахував кілька причин зростання терористичної активності в цілому.
"По-перше, зростає напруга, особливо у тих людей, які мають можливості запасатися зброєю і вибухівкою. Тому що триває війна з російськими окупаційними військами на Донбасі. Підтвердження цього – останні слова десантника Скрипника про те, що йому все набридло і все його дістало", – сказав Скіпальський.
Друга причина теж пов'язана з війною. Він нагадав про численні, так до кінця і не розкриті, випадки вибухів військових складів. "Третє – це дія агентури (Росії, - ред.) по дестабілізації ситуації в країні. Це впровадження "теорії хаосу", щоб нацькувати різні гілки влади між собою або, наприклад, опозицію на діючу владу. Це (серія терактів, – ред.) абсолютно може відігравати таку роль", – вважає екс-заступник голови СБУ.
Решта новин