Люди та події

Нещодавно у світі відзначали День дівчаток, а в Україні – День дочки. І це не питання вшанування «прекрасної половини людства», а питання безпеки і права на життя.

EtCetera з’ясовував, що таке «селективний аборт» і за що ополчилися на дівчаток.

ФАКТ. Сьогодні в світі «не вистачає» приблизно 160 млн жінок (для рівного співвідношення з чоловічим населенням). Частина з них не були народжені лише тому, що вони не чоловіки. В деяких країнах майбутні батьки, дізнаючись, що народиться дочка, приймають рішення позбутися від дитини і «спробувати» ще раз – в надії на те що «вийде» хлопчик.

Дівчатка вважаються небажаними дітьми в Китаї, Індії, Пакистані, Вірменії та інших країнах, де економіка і сімейний уклад «зав’язані» на чоловіках. Іноді рішення приймає сама жінка, іноді – на неї тиснуть близькі родичі або чоловік. Але в будь-якому випадку, в цих країнах апарат УЗД (визначення статі дитини за допомогою ультразвуку) став технологією вбивства – «подільником» селективних (вибіркових) абортів.

ПРИРОДА НЕ ХОТІЛА. Взагалі-то хлопчиків зазвичай народжується трохи більше, ніж дівчаток. Співвідношення приблизно 105/100. Так склалося в процесі еволюції. Справа в тому, що смертність серед чоловіків завжди була і залишається вищою за жіночу через більш важкі умови праці, а отже – більшу кількість ризиків для життя і здоров’я. Природний механізм це компенсував.

Але еволюція не врахувала, по-перше, появи гіпертрофованих форм патріархального устрою суспільства, а по-друге, зручного і легального механізму відсіву небажаних дітей. Тому, поки чоловіків вбивають шахти, інфаркти та війни, дівчаток вбивають їх батьки. У підсумку, в різних районах Китаю (вже після скасування закону про одну дитину в сім’ї) на 100 новонароджених дівчаток припадає від 115 до 160 хлопчиків, а на північному сході Індії на 100 дівчаток народжується приблизно 120 хлопчиків. Дисбаланс фіксують також у Сінгапурі, Грузії, Албанії, Азербайджані, а також у Боснії та Македонії.

ЯК МИ ДО ЦЬОГО ПРИЙШЛИ? У країнах, де практикуються селективні аборти, дівчинка – це збитки для сім’ї. Крім того що її потрібно буде утримувати до заміжжя, за неї потрібно буде віддати придане в сім’ю чоловіка, після чого вона й зовсім піде від батьків, залишивши їх без матеріальної та фізичної допомоги. З хлопчиками все навпаки – це опора і підтримка для сім’ї. Вони працюватимуть на благо своїх батьків, приведуть в дім ще одні робочі руки (дружину) і будуть до кінця життя утримувати своїх батька і матір.

ПОВЕРНУТИ, ЯК БУЛО. Навіть у Південній Кореї, де рівень життя один з найвищих у світі і економіка будується не на натуральному господарстві, до недавнього часу була проблема селективних абортів. Справа в тому, що в цій країні дуже низький відсоток працюючих заміжніх жінок. Їх, як і в найвідсталіших провінціях Китаю і Індії, утримують працюючі чоловіки, тому допомагати своїм старим батькам повною мірою вони не можуть. А система пенсійного забезпечення є такою, що люди похилого віку отримують від держави лише мінімальну соціальну підтримку (це не пенсія, а, скоріше, допомога у нашому розумінні), жити на яку неможливо. Якщо вони самостійно не накопичили на старість, не мають бізнесу, який приносить постійний доход, і їх не утримують діти, їх в буквальному сенсі чекає голодна смерть. Звідси вибір на користь хлопчика – це надія на підтримку в старості.

Але в 1990-х роках, побачивши статистику селективних абортів (в той час їх у Південній Кореї робили частіше, ніж у Китаї), уряд зробив відразу кілька загальнонаціональних заходів: заборонили повідомляти стать майбутньої дитини під час УЗД, почали широку рекламну кампанію про «цінності» жінок, поліпшили доступ жінок до освіти і вдосконалили трудове законодавство.

Вже до 2016 року Південна Корея вийшла на середньостатистичне, «природне» співвідношення народжених дівчаток і хлопчиків. Але помилки минулого вже стали причиною демографічних проблем – в нинішньому дітородному поколінні чоловіків більше, ніж жінок.

ЩО БУДЕ ДАЛІ? Приблизно 24 мільйони китайських чоловіків не зможуть знайти собі пару в 2020 році. Не через високі вимоги до «другої половини» або несумісності – просто жінок буде фізично менше настільки, що цей дефіцит стане проблемою. І навіть практика пошуку дружин за кордоном, наприклад, у В’єтнамі, проблему такого масштабу не вирішить. Однак збільшення «самотніх сердець» – це не єдиний наслідок демографічного перекосу. Це також неминуче призведе до зростання злочинів, обумовлених статевою приналежністю – сексуального насильства і торгівлі людьми.