Люди та події

Діалог журналістських організацій України і Росії під час жорсткого протистояння між обома країнами викликав інтерес багатьох учасників міжнародної конференції, організованої в Гельсінкі ЮНЕСКО з нагоди Всесвітнього дня захисту свободи преси.

Про це повідомляє НСЖУ. У ході спеціальної дискусії, ініційованої організацією Айрекс Європа (IREX Europe), керівники Національної спілки журналістів України та Незалежної медіа-профспілки України презентували результати контактів з Союзом журналістів Росії, в першу чергу зосереджена на питаннях безпеки журналістів.

Колеги з країн колишнього Союзу, США і Європи визнали, що широких зв'язків між професійними організаціями України і Росії найближчим часом чекати не доводиться. У той же час, загроза життю журналіста, безпеку працівників медіа при виконанні професійних обов'язків і спонукають спілки до діалогу.

"Головне досягнення наших дворічних і дуже непростих контактів - вплив на визволення з полону на Донбасі українських журналістів, - наголошує перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко. - Крім того, наш Діалог зробив можливими актуальні міжнародні конференції по боротьбі з пропагандою, засудження "мови ворожнечі " в ЗМІ".

Керівник НСЖУ відзначив провідну роль у реалізації Діалогу посередника - представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович.

"Не все гладко проходить в контактах представників наших спілок, - зазначає керівник програм російського Фонду захисту гласності Борис Тимошенко. - Не треба політизувати співробітництво, варто об'єднуватися в захисті свободи слова".

Перспективним розвитком Діалогу, за словами Бориса Тимошенко, який є автором повного моніторингу порушень прав журналістів в Росії, може бути Крим, захист журналістів півострова.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов визнав, що незвично говорити про діалог між журналістами країн, між якими йде війна.

"Але не всі російські журналісти однакові, - зазначає пан Юрій. - Є ті, хто засуджує пропаганду, прагне захищати професійні стандарти".

В якості прикладу голова НМПУ навів ситуацію із засудженням російського телеведучого Дмитра Кисельова органом саморегулювання - Громадською палатою зі скарг на пресу. При цьому підставою служила скарга Комісії журналістської етики Україні на спотворене висвітлення подій Евромайдана.

Учасниця конференції ЮНЕСКО, білоруська опозиційна журналістка, яка є політбіженцем в Європі, Наталія Разіна дивується, що Діалог журналістських організацій України і Росії став можливим.

"Мені складно уявити, як при такому рівні напруги між країнами вам вдається знаходити спільну мову, - каже Наталія Разіна, керівник опозиційного медіа-проекту "Хартія-97". - Однак там, де небезпека, де є загроза життю - об'єднуватися треба, що і демонструє цей Діалог".

Дискусію в ЮНЕСКО спробував перетворити в пропагандистську майданчик представник російського телеканалу "Зірка" Максим Дадонов. Він закинув, що представники журналістських спілок виконують "недопрацьований сценарій", тому що не влаштовують на публіці дебатів. А редактор проекту "Крим. Реалії" (радіо "Свобода") Олена Юрченко, яка підготувала для конференції ЮНЕСКО спеціальний доповідь про утиски саободы слова в Криму, вже нібито реалізує "кимось написаний сценарій". До всього представник каналу "Зірка" намагався спекулювати на одеській трагедії 2 травня.

Учасники конференції в основному позитивно відгукувалися про результати непростого Діалогу українських і російських спілок та рекомендували його продовжувати. Про готовність ОБСЄ підтримувати важливий і корисний проект співпраці журналістів України і Росії зазначив ще один учасник дискусії Франя Мароевич, директор офісу представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.