Люди та події

Українські ОСББ почали масово подавати до суду на своїх жильцовЗа борги у мешканців забирають дорогу домашню техніку, заарештовують машини і не випускають за кордон

Українські ОСББ знайшли управу на злісних неплатників внесків і комуналки. На них подають в суд і стягують борги примусово. З ким-то виходить домовитися про реструктуризацію, але багатьма боржниками в результаті займається виконавча служба, а там і до арешту майна недалеко.

Основний потік позовів юристи зараз спостерігають у Києві та Одесі, але борються з неплатниками і в інших містах. Каменем спотикання стали внески, які мешканці повинні платити в ОСББ, пише UBR.

Хтось не задоволений рішеннями правління своїх будинків, у когось просто немає грошей. Але із-за поганої платіжної дисципліни, містити будинку стає дуже важко.

Більше ОСББ – більше позовів

Зростання кількості позовів більшою мірою пов'язаний зі збільшенням кількості самих об'єднань, кажуть експерти. Якщо говорити про Одесу, то їх кількість за останні роки зросла як мінімум втричі, - до приблизно 1, 5 тис.

«Приводів для розглядів більш, ніж достатньо: починаючи від заборгованості по внесках в ОСББ або неякісного надання послуг, коли з ОСББ судяться самі мешканці, до вимог надати доступ до квартири для ремонту, відшкодування шкоди внаслідок незаконних дій однієї зі сторін, спорів про право власності на незаконно захоплені мешканцями приміщення спільної власності», — зауважив віце-президент Асоціації «Розвитку Самоврядування» Віктор Шатов.

Якщо з мешканцями не виходить домовитися полюбовно, правлінню не залишається нічого іншого, як шукати правди в судах. Якщо пощастить, рішення можна отримати вже через 15 днів. Якщо немає, то чекати іноді доводиться роками. Зате підсумок, як правило, завжди на користь ОСББ.

«Найпростіший спосіб стягнути гроші – ці отримати судовий наказ по боржнику. В середньому цей процес займає до місяця. У разі якщо боржник відмовляється визнавати борг і починає оскаржувати рішення, спір може тривати і два, і три роки», — зауважив Віктор Шатов.

Як розповіли юристи, різке збільшення числа позовних заяв від ОСББ до своїм мешканцям пов'язаний також і з їх побоюваннями закінчення строків позовної давності.

«Більшість ОСББ створювалися в 2015 році, позовна давність – 3 роки. Бояться, що після закінчення цього строку нічого в підсумку стягнути не вийде, от і почали подавати в суди. Звертатися до суду є сенс, коли сума довго сильно перевищує витрати на послуги адвокатів та інші витрати. За подачу позову тільки на одну квартиру-боржника судового збору необхідно сплатити близько 1 700 грн. Отже, з-за великих боргів в суд ніхто не піде», — розповів юрист Володимир Блащук.

Як правило, внески на утримання будинку ОСББ розраховуються виходячи з розміру квартири, і складають від 2 грн. до 30 грн. за квадратний метр.

В першу чергу, в суди подають на злісних неплатників, чиї заборгованості перевалили за 3 тис. грн., кажуть юристи. Але є і такі, де борги можуть становити кілька десятків тисяч гривень.

Мешканці відповідають тим же

Але є в цій ситуації і конструктивні неплатники, які пред'являють претензії до роботи ОСББ з-за невідповідності внесків кількістю та якістю надаваних послуг, неправильно нарахованих сум заборгованості, незаконних маніпуляцій правління з рахунком об'єднання.

Наприклад, приводом можуть стати і відмова ОСББ дати дозвіл на перепланування, низька якість послуг, що будь-які інші порушення прав власників. І ОСББ та власники, якщо правда і закони на їх стороні, в більшості випадків виграють. Хоча на практиці зустрічаються і виключення.

Звичайно, слід мати на увазі, що навіть при досить великої суми членського внеску, ОСББ не має можливості надавати послуги захмарного якості, кажуть експерти.

«Дуже часто об'єднання несе витрати на поточні екстрені роботи по заміні комунікацій або підготовки будинку до зими, і недоплачують за прибирання під'їздів, чищення снігу і т. д. Це питання пріоритету, і конструктивні мешканці зазвичай ставляться до такої вибірковості з розумінням», — зауважив нам Віктор Шатов.

Навіть держава не хоче платити комуналку

Справа ускладнюється ще й тим, що боргами по житловим внескам справа не обмежується. Ті, у кого є серйозна заборгованість за рахунками за комунальні послуги теж ризикує отримати повістку в суд. Якщо у ОСББ накопичуються зовнішні борги, постачальники пред'являють претензії саме йому, а правління вже починає розборки зі своїми мешканцями.

«ОСББ повинні розраховуватися з постачальниками послуг. А якщо платять не всі мешканці, доводиться брати гроші з фонду, який формується з внесків на утримання будинку. Виходить, що за боржників платять інші мешканці. Таким чином, саме заборгованість по комуналці, у грошовому вираженні, набагато перевищує борги по внесках. Там цифри можуть бути в десять і більше разів вище», — розповів директор Юридичного бюро «Аспект» Сергій Золотопуп.

Після судів за боржників впритул береться виконавча служба, яка може подати прохання про обмеження виїзду за кордон, заарештувати і забрати на штраф-майданчик авто. Часом доходить навіть до примусового вилучення дорогої побутової техніки та електроніки.

Найчастіше, коли неплатники розуміють, що запахло смаженим, погоджуються сплатити борги. Але буває і так, що у людини реально немає коштів для оплати, і стягувати з нього просто нічого, кажуть юристи. Тоді, найімовірніше, суд прийме рішення про щомісячне списання третини зарплати або пенсії боржника в рахунок сплати боргу.

Але і це ще не все. Державні органи і органи місцевого самоврядування теж нерідко виступають відповідачами у таких справах як злісні неплатники.

Найчастіше вони затримують платежі у зв'язку зі складнощами бюджетного планування та звітності, кажуть експерти. Але в деяких випадках, як ні дивно, вони просто не поспішають виконувати закони і намагаються задавити ОСББ перевірками, у разі, якщо воно звертається в суд для вирішення питання по заборгованості.

«Наприклад, в Києві є будинок, в якому власником одного з нежитлових приміщень є держава в особі Фонду держмайна. Кілька років вони не платили ні за опалення, ні по внесках. Загальна сума там набігла колосальна – 223 тис. грн. Довелося йти до суду. У підсумку, вийшло вийти на мирову», — зауважив нам Сергій Золотопуп.