Передвиборча лихоманка, тотальна недовіра практично до всіх органів влади та песимізм з приводу найближчого майбутнього – так для українців завершується 2018 рік.
Результати соцдосліджень свідчать, що переважна більшість громадян негативно оцінюють соціально-економічну ситуацію в країні – про це говорять 82% опитаних. Причину вони вбачають у некомпетентності та корумпованості представників влади.
Водночас, 78% населення впевнені, що Україна рухається в неправильному напрямку. Третина громадян не сподіваються на поліпшення ситуації найближчим часом. А близько половини українців у віці від 18 до 35 років хотіли б виїхати з країни.
Таку картину сьогоднішньої реальності малюють дослідження найбільших соціологічних компаній – КМІС, Центру Разумкова та Центру «Соціс».
Головними проблемами люди вважають війну на сході, низькі зарплати та пенсії, підвищення цін і тарифів, а також корупцію. А основними загрозами називають економічний занепад, масовий виїзд за кордон і зубожіння населення.
І незважаючи на чергові бадьорі заяви уряду й Адміністрації президента про те, що «рік був важким, але ми впоралися», а також про «позитивні тенденції» та «успішні економічні реформи», прогнози незалежних експертів на наступний рік навряд чи можна назвати обнадійливими. Занадто багато негативних для України факторів концентруються саме в 2019-му.
UA1 вислухав думки політиків, політологів, економістів і на підставі озвучених даних склав прогноз про те, як будуть розвиватися події в країні.
Економіка: плата за боргами, нова криза і курс долара
Одним із найбільш негативних чинників, що впливає на економіку країни, залишаться непосильні боргові зобов'язання.
«У нас 7% ВВП йде на виплату зовнішніх державних боргів, – констатує економіст, керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. – Ми втратили спроможність віддати борг».
За даними Мінфіну, в 2019-му на виплату і обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргів доведеться витратити 417 млрд гривень – третина держбюджету. У міністерстві наступний рік вже охрестили найбільшим фінансовим викликом за всю історію незалежності України. Пік виплат припаде на лютий, травень і вересень.
При цьому не факт, що економіка вийде на запланований урядом рівень у 3% зростання ВВП. Основним двигуном економіки і надходження валюти в країну будуть не промисловість та інвестиції, а перекази заробітчан і IT-сектор – про це говорить більшість економічних експертів.
За підсумками 2018 року заробітчани переслали в Україну понад 10 млрд доларів. Для порівняння, прямі іноземні інвестиції за цей період склали 2 млрд доларів. За приблизними підрахунками економістів, за нинішніх темпів трудової міграції українці, що виїхали на заробітки за кордон, в 2019-му перерахують у країну до 14 млрд доларів.
Найімовірніше, не виправдаються офіційні прогнози й щодо інфляції. За підрахунками Нацбанку, цей показник не перевищить 7%. Економісти кажуть, буде більше.
«З 2014 року жоден прогноз щодо інфляції не виправдався, – стверджує економіст, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. – Інфляція завжди приблизно в півтора раза вище запланованого. Зараз ми прогнозуємо базові 10% інфляції, але реально буде більше».
Ще одним серйозним викликом для країни стане стрімке наближення чергової хвилі глобальної економічної кризи через падіння цін на ринках сировини.
До майбутніх труднощів вже готуються Китай і низка європейських країн з розвиненою економікою. В Україні про це тільки розмірковують – у передвиборчий період політикам не до світової кризи.
«Погіршення ситуації на зовнішніх ринках сильно вдарить і буде жорсткіше, ніж у 2008 році, – вважає експерт Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. – Тоді в країні було більше населення, міцніша економіка. І ми навіть не усвідомлюємо, що входимо в цю третю хвилю кризи. А з огляду на баталії з виборами у нас буде мало можливостей робити правильні кроки».
Економісти і політексперти сходяться на думці, що після президентських виборів держбюджет почнуть переглядати, причому в гіршу сторону з урахуванням популістських обіцянок.
«Перед новообраним президентом стоятиме завдання виграти ще й парламентські вибори, – пояснює цю логіку політолог Руслан Бортник. – Тому нас чекає сплеск виключного популізму, радикалізму, супроводжуваний серйозним стресом в економіці».
На цьому тлі навряд чи Україна виконуватиме взяті на себе перед МВФ зобов'язання, що може не кращим чином позначитися на запланованому виділенні траншів.
З урахуванням таких ризиків Найман рекомендує звичайним українцям формувати запаси товарів тривалого користування, наприклад, на рік вперед. А за наявності заощаджень, що перевищують 10 тис. доларів, відкривати рахунок за кордоном, оскільки за песимістичного сценарію проходження кризи, уряд, з великою ймовірністю, ініціює заборону або обмеження на зняття депозитів.
Що стосується курсу долара, на думку Наймана, можливі кілька сценаріїв: «Якщо почнеться глобальна криза, і Україна не отримає грошей від МВФ, то до кінця року долар буде дорівнювати 60 гривням. Якщо в кризу увійдемо з грошима від МВФ, курс буде в межах 45 гривень/долар. Якщо вплив кризи ще не проявиться, і ситуація в країні буде приблизно такою ж, як зараз, то курс складе 32 гривні/долар».
До останніх показників схиляються й у Фонді Блейзера: «30-33 гривні/долар на кінець 2019 року, – прогнозує Устенко. – Є певний запас міцності. Крім того, якщо співпраця з МВФ продовжиться, то ризики зменшаться».
Тарифи і ціни: курс на підвищення
Вартість товарів, продуктів і послуг буде зростати протягом всього року, щонайменше, на розмір інфляції у 10-12%. До того ж на цінники вплине економічна політика монополістів і заплановані підвищення акцизів.
Квитки на пасажирські поїзди «Укрзалізниці» до кінця 2019-го подорожчають на 24% – половина цього підвищення припаде на перше півріччя, інша половина – на друге.
Підвищення ренти на користування радіочастотами на 9% позначиться на вартості мобільного зв'язку. Уже два з трьох найбільших операторів заявили про здорожчання більшості пакетів на 25-30 гривень.
Традиційно подорожчають сигарети й алкоголь – також через держрегулювання. Акциз на ці категорії товарів зросте на 9%.
Інтернет-користувачам доведеться платити в середньому на 20% більше за послуги провайдерів. Деякі з них вже анонсували подорожчання послуг, що надаються.
Що стосується зростання цін на продукти, то крім об'єктивних причин у вигляді інфляції, залежності від кількості та якості врожаю і вартості транспортування, подорожчання матиме чисто спекулятивний характер.
Економісти відзначають, що агрохолдинги почали проводити політику підтягування цін на внутрішньому ринку до цін експортних. Особливо це стосується виробників курятини, які щедро дотуються з держбюджету. В результаті вартість продуктів поступово зрівнюється з європейськими цінниками, попри українські зарплати, які в два-три рази нижчі, ніж в Європі.
Зростання цін на паливо продовжиться, але, згідно з перспективними прогнозами Нацбанку, з урахуванням коливання світових цін на нафту, не буде таким стрімким, як у 2018-му. Загалом за підсумками року подорожчання складе близько 7,4%.
Втім, скептики вважають, що й ці прогнози Нацбанку можуть виявитися неспроможними.
«Світова ціна нафти нас не зачіпає, бо основний імпорт у нас іде з Росії та Білорусі», – говорить експерт енергетичного сектора Валентин Землянський, маючи на увазі, що ціна цього питання не лише в економічній, але й у політичній площині.
Однією з найболючіших для українців залишиться проблема зростання тарифів у ЖКГ. Уже зараз громадяни віддають в середньому до 40% своїх доходів на оплату комунальних платежів, і наступного року ситуація не покращиться.
Ціна опалення та гарячої води у прив'язці до подорожчання газу зросте на 18%-23% залежно від регіону. Нові розцінки діятимуть до квітня 2019-го, після чого вартість газу знову виросте з нинішніх 8549 гривень/куб до 9850 гривень, що також позначиться на коригуванні тарифів у сторону збільшення.
Політика: рік виборів, підкупу та популізму
Запекла боротьба за право очолити країну, завести своїх людей у парламент і місцеві ради стане найбільшим політичним викликом для країни.
Ставки підняли настільки високо, що за прогнозами політолога Тараса Загороднього, в Україні з офшорів під вибори зайде, щонайменше, мільярд доларів, можливо, до двох мільярдів.
Думку колеги про небувалу дорожнечу нинішньої виборчої кампанії поділяє політолог Володимир Фесенко. За його словами, переконливу перемогу над суперником у ході президентської гонки може забезпечити перевага у два мільйони голосів. За підрахунками експерта, собівартість потрібного голосування усіх цих людей з урахуванням офіційних і неофіційних витрат сягає до 150 млн доларів.
Лише кілька осіб можуть серйозно змагатися за крісло президента з урахуванням таких витрат. Але за п'ять років влади вони готові розщедритися, адже на кону збереження накопичених з 2014 року активів, а в багатьох випадках навіть свобода.
Тому основним трендом виборів-2019 більшість політекспертів називають банальний підкуп виборців і небувалий сплеск популізму – парад обіцянок, які ніхто не збирається виконувати.
«У країні зростає рівень бідності, 30-40% українців бідні, – констатує Бортник. – Це негативно впливає на політичні процеси. Вони стають більш примітивними й корумпованими».
Лише відсутність консенсусу олігархів на користь якоїсь однієї фігури, на його думку, поки що рятує країну від тоталітарної моделі управління. Ніхто з них не може перемогти, тому конкуренція в рамках політичного процесу продовжиться.
Водночас, Романенко пророкує неминуче загострення боротьби олігархів один з одним, що обов’язково позначиться на боротьбі політичній.
«Кормова база олігархів постійно звужується, це системний процес, – зазначає експерт. – Змінилися зовнішні умови, в яких могли існувати олігархічні системи. Радянська промислова спадщина, яку вони експлуатують, неконкурентноспроможна. Потрібно модернізуватися, знайти трудові ресурси. Все це визначатиме долю українських олігархів, тож загострення олігархічної боротьби неминуче. Будь-який новий президент зіткнеться з проблемами олігархів і буде їх захищати».
Суспільство: еміграція і страх протестів
Однією з головних соціальних тенденцій залишиться зростання трудової міграції з країни. Квоти на прийом робочої сили з України на 2019 рік вже збільшила Чехія. Німеччина істотно спрощує працевлаштування. Популярним джерелом заробітків залишиться Польща.
Зарплати, які перевищують українські в два-три рази, більш високий рівень життя, широта перспектив і впевненість у завтрашньому дні – за цими показниками європейські роботодавці не залишають українським колегам жодних шансів на конкуренцію.
Але і в цьому тренді вже намітилися зміни: якщо раніше українці переважно виїжджали за кордон на заробітки і перераховували гроші сім'ям в Україні, забезпечуючи багатомільярдні вливання валюти, то зараз заробітчани дедалі частіше намагаються вивезти в країну, де працюють, усю свою родину.
За прогнозами Загороднього, ця тенденція буде посилюватися в 2019-му і протягом найближчих п'яти років, вимиваючи з країни трудові ресурси і гроші.
Разом з тим, економісти відзначають, що ймовірне повернення великої кількості заробітчан внаслідок кризи, яка потягне за собою хвилю звільнень, може викликати напруженість у суспільстві.
Півтора-два мільйони громадян, які повернуться в Україну нехай навіть з якоюсь фінансовою подушкою, однак будуть позбавлені роботи та соціального забезпечення, цілком можуть стати чинником дестабілізації, особливо перед виборами.
З іншого боку, на сьогодні влада доклала максимальні зусилля, аби в корені придушити будь-який протест. Соціологи відзначають, що протестна активність українського суспільства знижується – певною мірою через те, що найбільш активна частина населення залишає країну і більше нічого не вимагає; певною мірою через розчарування економічними наслідками останнього Майдану. Свою роль у цьому процесі зіграла й влада.
«Протестну активність розгромлено, – вважає Бортник. – Це наслідки проблем з нападами на активістів у регіонах і масові зачистки активного ядра суспільства. У результатах соціологічних досліджень це відобразилося зниженням кількості людей, готових протестувати».
Війна на Донбасі: заморожений конфлікт
Будь-які прогнози щодо війни на сході – це свого роду приблизність і умовність, оскільки ситуація повністю залежить від планів президента Росії. А всерйоз прогнозувати його дії та плани ніхто не береться.
Проте більшість експертів сьогодні не бачать передумов для загострення військових дій і припускають, що конфлікт й надалі буде повільно тліти, не маючи конкретних шляхів вирішення, оскільки Мінські угоди не працюють.
На цьому тлі Україна, як і в 2018-му, буде змушена реагувати на військові виклики з боку РФ – мілітаризацію Криму, спроби блокувати українські торгові та військові судна в акваторії Азовського моря.
Крім того, додаткова загроза може виникнути з боку білоруського кордону, оскільки РФ просуває будівництво на території Білорусі своєї військової бази.
Також на розвиток ситуації на Донбасі можуть вплинути майбутні президентські вибори.
«Жодних військових передумов для загострення ситуації до кінця 2019 року за великим рахунком немає, ми будемо спостерігати заморожування конфлікту. Але у влади криза – немає кандидата на перемогу на виборах, а значить, їх не дуже хочеться проводити», – каже Бортник, натякаючи на спокусу активізувати дії ЗСУ напередодні президентських виборів, аби запустити сценарій із введенням воєнного стану.
Як би там не було, закінчення бойових дій на Донбасі не передбачається, напруженість збережеться. А ризик повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні аналітики з Bloomberg оцінюють як середній.
Решта новин