Україна має підняти білий прапор, українці та росіяни — двоюрідні брати, а Росія — велика держава.
Це кілька найбільш контроверсійних заяв від Папи Франциска, що зачепили багатьох українців, адже вони чекали від нього чіткішої позиції щодо того, хто у цій війні агресор, а хто - жертва. Однак релігієзнавці та історики наголошують: не варто забувати про жести Папи Франциска, які Україна оцінює позитивно. Це участь в обміні полоненими та допомога у поверненні викрадених українських дітей, молитви за Україну, щотижневі згадки про війну та зрештою визнання того, що Росія є нападником.
Про суперечливий спадок понтифіка та про те, чому все ж деякі українці прощаються з Франциском із ноткою гіркоти, ми поговорили з Анатолієм Бабинським, Ph.D з богословʼя та викладачем Українського католицького університету.
Чому Папа Франциск уникав називати Росію агресором
Анатолій Бабинський вважає, що у критичному сприйнятті українцями Папи Франциска є дві площини — об'єктивна та суб'єктивна.
Об'єктивна — це те, що в будь-яких конфліктах чи війнах апостольський престол займає позицію безсторонності і нейтралітету.
"Незалежить від того, хто був би Папою, реакція на нашу війну була б такою ж самою. Це пов'язано з певними зобов'язаннями Ватикану, вони мають дотримуватися нейтралітету і не ставати на жодну сторону. Існує традиція така, і тут не папа Франциск її придумав, що у своїх заявах під час воєн чи конфліктів, вони солідаризуються з жертвою, але ніколи прямо не називають агресора", — розповідає історик.
За його словами, це тому, що Ватикан залишає за собою позицію перемовника чи посередника. Якщо не в плані мирних ініціатив, як це було з Україною та Росією, то бодай на рівні обміну списками полонених.
Бабинський зазначає, що Ватикан дотримувався такої лінії і раніше — в часи Першої і Другої світових воєн.
"Правильно це чи неправильно — сьогодні триває дискусія в католицькій церкві. Чи такий підхід справді сприяє припиненню воєн? Чи може все-таки центр католицької церкви повинен займати більш жорстку позицію — чітко засуджувати людей, осіб, держави".
"Папа справді міг не називати Росією агресором, солідаризуватися з жертвою, але можна було не говорити про велику російську культуру і так далі. І це, власне, суб'єктивна площина, яка відображала світогляд Папи Франциска. Він справді не до кінця розумів природу цього конфлікту", - каже історик.
Він вважає, що Франциск не стільки був на боці Росії, скільки критично ставився до західного світу, бо мав латиноамериканський бекграунд, де колоніальною силою є не Росія, а радше США.
"Це такий бекграунд, який, він, напевно, не міг від себе усунути".
"Другий момент - він розумів ситуацію Східної Європи лише в загальних контурах. Звісно, він чув про Україну, але навряд чи сприймав її як щось дуже радикально інше від Росії. Папа навряд чи добре розумів імперську природу Росії, яка просто прагне знищити нас як культурну одиницю, як націю".
До прикладу, у 2015-му році Франциск назвав війну на Сході України "братовбивчою".
"Українці зрозуміли це зовсім по-іншому, ніж він мав на увазі, тому що для Папи будь-яка війна братовбивча, він вважав всіх братами у світі. Але тут він не враховував контекст, бо російська пропаганда видавала війну на Донбасі, свою власну агресію, як громадянську війну. Тобто вони називали це братовбивчим конфліктом, мовляв, українці воюють між собою", - каже Бабинський.
Чи змінювалося ставлення понтифіка до війни
Анатолій Бабинський вважає, що риторика Папи щодо України змінювалася.
Хресна хода у березні 2022-го, де хрест разом несли українка та росіянка, викликала хвилю обурення не лише серед українського суспільства, а й серед українських католиків.
"Українські римо-католики, які зазвичай демонстрували повну лояльність і не піддавали дискусіям те, що говорить Папа... Навіть в тому середовищі були обурення і серед єпископату в тому числі. Я думаю, що це сильно впливало на позицію Папи".
Історик вважає, що погляди Папи еволюціонували, адже під час зустрічі з дипломатичним корпусом, акредитованим при посольській столиці у 2024-му, він чітко сказав, що Росія є агресором.
"Тобто все-таки можна сказати, що Папа Франциск навіть переступив через об'єктивні обставини, про які я говорив на початку: зобов'язання утримуватися від таких висловлювань. Він пішов аж так далеко. Ну і зрештою, жоден релігійний лідер світу ніколи не називав патріарха Кирила служкою Путіна", - наголошує Бабинський.
У травні 2022-го Папа Римський в інтерв'ю найпопулярнішій італійській газет розповів про свою розмову з патріархом Кирилом після російського вторгнення:
"Він зачитував з аркуша, який тримав у руці, всі виправдання російського вторгнення. Я його вислухав і відповів: я нічого цього не розумію. Брате, ми не державні посадовці, ми повинні говорити не мовою політики, а мовою Ісуса. […] Тому ми маємо шукати шляхи до миру, ми маємо зупинити війну. Патріарх не повинен опускатися до рівня путінського вівтарника (у православній церкві – вівтарний служка, - Ред.)", - розповів понтифік.
Чому позиція Папи для українців важлива
За словами історика, українське суспільство прощається з Папою Франциском з ноткою гіркоти.
"Українці бачать в Папі, перш за все, морального лідера світу, а не якогось дипломата, перемовника чи посередника. Справедливо, що люди очікували від нього чітких моральних суджень і називання чорного чорним, білим, білим",
Таке сприйняття Папи зумовлене тим, що попередній Папа Іван Павло II був ближчим до України і більш жорстким в питаннях Росії. Та і загалом, за словами релігієзнавця, Папа раніше мав серед українців вражаючу довіру.
Напередодні повномасштабного вторгнення українці найбільше серед всіх релігійних лідерів України і світу довіряли саме Папі Римському. До прикладу, в дослідженні 2018-го року 34% опитаних довіряли Папі, а Патріарх Філарет був на другому місці з результатом всього 16%.
"Після повномасштабного вторгнення ця довіра різко почала падати, вона опустилася нижче 5%. Тобто була дуже велика надія, що Папа є одним із тих лідерів світу, які здатні зупинити Росію. Або бодай пробудити міжнародну спільноту до якоїсь активнішої дії, для того, щоб не допустити цієї війни, кровопролиття. Думаю, що сьогодні відновити цю довіру є доволі складно".
За що українці вдячні Франциску
Анатолій Бабинський переконаний, що варто мати збалансований погляд на діяльність Папи щодо України.
До прикладу, Ватикан неодноразово брав участь в обміні полонених:
"Це функція, яку вони собі зарезервували вже після того, як зрозуміли, що перемовниками щодо самого миру вони не можуть бути. Тому зосередились на гуманітарних питаннях і ми повинні також це пам'ятати. Багато українських сімей отримали своїх татів чи синів додому".
Історик каже, що Папа Франциск щотижня привертав увагу до України.
"Кожної середи і неділі ми завжди чули слова про Україну".
Після початку агресії Росії на сході України 2014 року Ватикан започаткував ініціативу "Папа для України". Олена Кулигіна-Мосенз, яка працювала над цієї гуманітарною акцією у 2016-2017 роках, написала, що Папа Франциск "любив Україну та українців":
"Останні роки я мало писала про Папу. Але протягом трьох років повномасштабної війни писала волонтерські звіти та згадувала анонімних жертводавців, серед них був і Папа Франциск, який через своїх посланців передавав в Україну кошти, в тому числі і на ліки для наших поранених військових та іншу допомогу медикам, яку ми мали честь передавати", - написала Кулигіна-Мосенз.
У квітні 2022 року Франциск на загальній аудієнції розгорнув український прапор, який привезли зі звільненої Бучі. Понтифік закликав молитися за невинно вбитих і за припинення війни в Україні.
Доктор філософських наук, професор Університетського коледжу Стокгольма, архімандрит Кирило Говорун в інтерв'ю медіа Radio NV, розповів, що Папа Франциск допомагав Україні зброєю.
"Він вважав все одно, що Україні треба допомагати не лише гарними словами і гуманітарною допомогою, але й зброєю, і робив [дещо] для цього неформально, звичайно, непублічно, але робив", - посилаючись на власні джерела сказав Говорун.
Він також підкреслив, що голос Папи все ж чітко говорив, що Україна - жертва та проголошував емпатію до України.
Наталія Патрікєєва, BBC
Всі новини