Спікер парламенту Володимир Литвин зустрівся з пікетниками і запропонував Раді відкласти розгляд законопроекту. Під час сьогоднішньої погоджувальної ради керівників фракцій і комітетів парламенту голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив думку, що необхідно відкласти на більш пізній термін розгляд законопроекту Про порядок організації і проведення мирних зборів. "Я думаю, що нам не варто шукати пригод на порожньому місці і слід його відкласти", - сказав Литвин.
Він повідомив, що вранці зустрічався з членами організацій, виступаючих проти ухвалення відповідного закону, а також нагадав, що даний законопроект готував уряд Юлії Тимошенко. "Очевидно, сьогодні з урахуванням нових реалій потрібно подивитися на цей законопроект", - наголосив він.
Водночас, голова ВР зазначив, що ніяких конкретних пояснень учасники пікету не дали і обмежилися лише черговими гаслами. Раніше розгляд відповідного законопроекту у другому читанні було заплановано на четвер, 17 червня.
Акції протесту
Низка українських правозахисників і громадських організацій сьогодні виступили за те, щоб проект закону про мирні зібрання не виносили на голосування, оскільки він суперечить дотриманню свободи зібрань. З самого ранку представники молодіжних громадських організацій заблокували вхід у будівлю комітетів Ради, протестуючи проти прийняття законопроекту. Перед входом у будівлю по вулиці Грушевського зібралося близько 50 учасників цієї акції, які нікому не давали потрапити в будівлю комітетів. Вони скандували "Ходимо, де хочемо", "Ганьба!" і "Ні - ухваленні законопроекту".
Якийсь час двері, через які заходять народні депутати, помічники і журналісти на засідання погоджувальної ради, були закриті на ключ. І тільки після того, як депутати почали стукати в двері, двері відкрили і з'явився доступ у приміщення.
Крім того, низка громадських організацій та студентів з різних вищих навчальних закладів України провели аналогічну акцію на Майдані Незалежності. Вони розташувалися на Майдані, збудувавши слово "ні" і піднявши над головами плакати з написом 2450 - номером спірного законопроекту. Після цього учасники акції перебудувалися в слово "так" і підняли над головами плакати з написом "свободу зібрань". Як повідомили організатори акції протесту, вони виступають за перенесення ухвалення цього законопроекту, проведення громадського обговорення та доопрацювання документа.
Недоліки законопроекту
Громадські організації вважають, що нинішня редакція законопроекту № 2450 містить низку недоліків, зокрема, не відповідає духу статті 39 Конституції України, яка гарантує свободу зборів, і рішеннями Європейського суду з прав людини щодо свободи зібрань. Учасники акцій протесту висловили побоювання, що прийняття законопроекту призведе до узаконення репресивних методів щодо організаторів і учасників мирних зборів і надасть занадто широкі повноваження органам влади необґрунтовано обмежувати свободу мирних зборів.
У зверненні, яке було роздано журналістам учасниками акції, мова йде про те, що передбачене законопроектом встановлення чотириденного повідомлення про збори зробить неможливим у багатьох випадках громадськості швидко реагувати на важливі події суспільного значення. Також учасники акції протесту зазначили, що в законопроекті нечіткими і невизначеними залишаються багато понять, які важко трактувати однозначно, що відкриває можливість різночитання з метою обмеження зборів. Вони вважають, що законопроект у цілому не визначає права й обов'язки міліції під час проведення мирного зібрання.
Під відкритим зверненням громадських організацій до керівництва Верховної Ради і керівників фракцій парламенту підписалися керівники таких громадських організацій, як Інститут Республіка, Фонд регіональних ініціатив, Демократичний альянс та інших, у тому числі з різних регіонів України. Після проведення акції на Майдані Незалежності її учасники попрямували до будівлі Верховної Ради, де перед початком сьогоднішньої Погоджувальної ради збираються вручити відповідне звернення народним депутатам.
Також організатори акції зазначили, що подібні акції протесту відбулися сьогодні в усіх обласних центрах України на площах біля облдержадміністрацій.
Нагадаємо, раніше член Громадської ради при МВС України з питань забезпечення прав людини Володимир Чемерис заявив, що в законопроекті, підготовленому до першого читання у парламенті, не були визначені конкретні терміни для подання заявки на проведення мітингів, а в нинішньому тексті законопроекту такий термін становить 4 дня. На думку Чемериса, це дуже мало часу, треба реагувати набагато швидше. Також він зазначив, що законопроектом значно ускладнюється процедура подання заявки на проведення мітингів, тобто людина, що подає заявку на проведення мирного зібрання, повинна довести, що вона є громадянином України.
10 червня ЗМІ повідомили, що комітет ВР з питань прав людини рекомендував підтримати у другому читанні законопроект, що регулює проведення мітингів. Документ містить поняття "спонтанних зборів" - викликаного непередбаченими подіями, що мають важливе суспільне значення, і не вимагає письмового повідомлення органів місцевої влади.
Решта новин