Декомунізація в Харкові наближається до завершення. До суботи губернатор Ігор Райнин повинен підписати відповідне розпорядження, тим самим давши зелене світло третьої і остаточної хвилі перейменувань радянських топонімів. Нагадаємо, в листопаді 2015-го депутати міськради схвалили перейменування 173 вулиць, чотирьох парків і скверів, а також станції метро "Радянська" (тепер — "Площа Конституції").
А в лютому мер Геннадій Кернес розпорядився декоммунизировать ще 48 вулиць, а також п'ять районів. В результаті Дзержинський став Шевченківським, Ленінський — Холодногорским, Орджонікідзевський — Індустріальним, а Жовтневий та Фрунзенський "перейменували" на честь знаменних дат для України у жовтні і загиблого льотчика Тимура Фрунзе.
Третя хвиля декомунізації торкнеться ще 60 вулиць, чотирьох районів і п'яти станцій метро. Варіанти нових назв запропонувала робоча група з питань декомунізації ХОДА, взявши за основу рекомендації активістів топонімічної групи, істориків та фахівців Інституту національної пам'яті. За задумом, раніше перейменований Жовтневий район повинен стати Новобаварским, Комінтернівський — Слобідським, Фрунзенський — Немышлянским, а Червонозаводський — Основянским. Також, згідно з проектом активістів, станцію "Маршала Жукова" слід перейменувати на "Палац спорту", а з назви "Метробудівників ім. Ващенко" — прибрати ім'я міністра торгівлі СРСР. Станція "Площа Повстання" може перетворитися в "Захисників України", "Пролетарська" — "Зелений гай", а станція "Радянської армії" — "Армійської". Що ж стосується вулиць, проспект Маршала Жукова планують назвати на честь дисидента Петра Григоренка, проспект Правди перейменувати в Незалежності, а вулицю Іванова — у вулицю Стуса.Втім, нова хвиля декомунізації може призвести до суперечностей між міськими і обласними чиновниками. Як пояснив заступник губернатора і керівник робочої групи Михайло Черняк, з Інституту нацпам'яті прийшла рекомендація, в якій говориться, що зміна смислового навантаження не є перейменуванням, і це, за словами чиновника, повинні були врахувати в мерії.
"Я не можу сказати, що у зв'язку з цим назріває якийсь конфлікт, якщо у кого-то немає наміру доводити ситуацію до кипіння, — каже Черняк. — Ми займаємося тими об'єктами топоніміки, які не були перейменовані органами місцевого самоврядування та їх головами в терміни, відведені законом". У свою чергу перший заступник мера Ігор Терехов дав зрозуміти, що до 21 травня вони нічого робити не будуть. Мовляв, спочатку губернатор повинен підписати відповідне розпорядження, після чого в ситуації буде розбиратися юридичний департамент міськради. "Всі рішення ми приймали у відповідності з законом. Інша справа, що топонімічна група або Інститут національної пам'яті вважають, що хтось у чомусь неправий", — сказав нам Терехов. У скільки обійдеться третя хвиля декомунізації, чиновники поки не знають. Але, за словами Михайла Черняка, декомунізація повинна здійснюватися виключно за рахунок місцевого бюджету. Зауважимо, що в цьому році на процес перейменувань, виготовлення табличок та переоформлення документації в горказне заклали 10 млн грн.
Решта новин