Націоналісти зібралися на марш, щоб відзначити річницю створення УПА, День захисника України та День козацтва
Початок маршу було заплановано о 16:00. Але задовго до цього до парку ім. Шевченко починають підтягуватися групи людей. На ескалаторі в метро "Університет" хтось вирішує влаштувати розминку перед заходом. Чоловік надривно вигукує звичне "Слава нації!", у відповідь з різних сторін звучить струнка " Смерть ворогам!". Заводила не заспокоюється і тепер в метро розноситься "Україна – понад усе!"
На виході зі станції формуються групи, які прямують по Володимирській вулиці. Дорогою на стовпах раз у раз трапляються яскраві плакати з написом "Повернемо Україну українцям". У парку вже не проштовхнутися. Організатори намагаються зібрати студентів, що розбрідаються, з символікою Національного Корпусу в купу.
- Як ви думаєте, молодь взагалі розуміє, що це за день? – намагаюся розговорити суворого чоловіка з позивним "Боксер" зі "Свободи", груди якого прикрашена рядом медалей.
– Звичайно, – неохоче відповідає він на питання. – Ми ж проводимо для них табори, з кожним роком дітей у нас стає все більше, і їм подобається таке патріотичне виховання.
На відміну від похмурого "Боксера" жінка з жовтою стрічкою на сумці "Я в строю нації" охоче розповідає про те, чому прийшла на захід.
– Ми спеціально приїхали сюди із Запорізької області на свято, – каже Яна. – Коли чую, що хтось каже: "А скільки вам заплатили?", обурююся до глибини душі! Невже я не можу за ідею прийти!
Яна зізнається, що просто хотіла, щоб її 12-річна донька Христина побачила марш Наживо.
– Тут справжнє свято, живі емоції, через екран монітора цього не передати, – впевнена вона. І додає, що не вірить в агресивні настрої учасників ходи.
– Кожен бачить тільки те, що хоче тут побачити, - підкреслює вона.
Біля фонтану дві студентки з Харкова в синіх жилетах "Національного Корпусу" намагаються зорієнтуватися і знайти свою групу. Оля і Поліна в один голос говорять про те, що вважають сьогоднішній марш важливим, але пояснити, для чого він потрібен, не можуть.
Втім, не можуть сказати і про те, чим займаються в Нацкорпусі. Дівчата збентежено пояснюють, що в організацію вступили три дні тому.
– У нас друзі в Національному корпусі, тому й ми туди пішли, але поки ще не можемо нічого розповісти, – запевняє Оля.
О 15:45 біля пам'ятника Тарасу Шевченку проходить урочистий мітинг, більше схожий на політичний захід. Виступає Олег Тягнибок від привітань воїнам УПА відразу переходить до майбутніх президентських виборів. Зате для ветерана повстанської армії Теодора Дячуна це можливість згадати старі часи, розповісти про тих, з ким він воював пліч-о-пліч і поскаржитися на те, що для молодого покоління це вже все порожні слова. Не без гордості старий вояка показує на блискучі нагороди, акуратно приколоті на піджак. Їх він отримав від тих, хто воює зараз на сході України.
– Ось ця – від 93-ї бригади, а ця – від 73-й, – перебирає він старечими пальцями медалі.
Після закінчення мітингу починають формуватися колони, на це йде ще година. Марш стартує тільки о 16:45. Колонами йдуть ВО "Свобода", Національний корпус, Конгрес українських націоналістів, Правий сектор, Організація українських націоналістів, підлітки з ультранаціоналістичної організації С14 в чорних балаклавах і медичних масках і неорганізовані учасники акції.
Перед Бессарабською площею націоналісти запалюють фаєри. Людей заволікає жовтим і блакитним димом. В середині колони молодь розтягує величезний національний прапор. За годину багатотисячна хода доходить до Європейської площі, де захід завершується виступом гурту "Кому вниз".
Решта новин