Люди та події

"Ми будуємо країну, яка об'єднує людей, це рішення, спрямоване на об'єднання країни."

Такими промовами автори законопроекту про появу нового вихідного дня в Україні - 25 грудня - вмовляли сесійний зал проголосувати за це рішення. Через годину дискусії депутати з третьої спроби до переліку неробочих днів в Трудовому кодексі України дійсно внесли 25 грудня – Різдво за григоріанським календарем.

Паралельно з цим, розповідаючи, що додаткові вихідні б'ють по українській економіці, депутати зробили робочим 2 травня.

Таким чином, вже з цієї зими Різдво відзначатиметься два рази - 25 грудня за григоріанським календарем і 7 січня - за юліанським календарем. Що означає ця новація, розбиралася "Країна".

Чому Україна і Захід святкують Різдво в різні дні

Григоріанський календар був введений в кінці 16 століття Римським Папою Григорієм. Тоді новий календар замінив юліанський, за яким жила Європа. Тільки в 1918 році григоріанський календар був прийнятий Радянською владою, але Православна церква і сьогодні продовжує жити за юліанським.

Саме тому в Європі святкують Різдво 25 грудня, а в Україні та інших країнах пострадянського простору Церква користуються юліанським календарем, відповідно відзначаючи Різдво 7 січня.

Саме тому автори прийнятого закону в пояснювальній записці до документа послалися на те, що близько 30% усіх релігійних громад України святкують Різдво за григоріанським календарем (мова йде не тільки про католиків, але і протестантами).

"Для багатьох українців ця дата також є прийнятною, враховуючи оптимізацію святкування релігійного свята Різдва Христового, який супроводжується постом, і світського Нового року. Враховуючи зазначене, необхідно забезпечити права значної частини населення України на святкування Різдва Христового в той день, який відповідає їх релігійних і світоглядних переконань, і включити цей день в число офіційних святкових днів України. Прийняття цього законопроекту буде сприяти об'єднанню та кращому взаєморозумінню між християнськими релігійними громадами як в межах, так і за межами України, а також буде сприяти оптимізації святкування Різдва Христового та Нового року", - свідчить пояснювальна записка до проголосованого законопроекту.

чи скасовувати 7 січня

Зазначимо, що українські політики не перший раз намагалися пролобіювати перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня як на дату більше "європейську".

Наприклад, це питання піднімав у грудні 2015 року секретар РНБО баптист Олександр Турчинов.

За нынешему закону вихідним залишається і 7 січня, і стає 25 грудня. Але наполегливість, з якою депутати проштовхували це рішення відразу ж наштовхнуло багатьох на думку, що це як перший крок до повної відмови від святкування Різдва у січні. І побоюються, що це ще більше посилить розкол серед українських християн.

"Я знаю, що далі буде. Через 2-3 року свято 7 січня скасують. Залишивши лише Різдво, як в Європі - 25 грудня. В православній країні - католицьке. Якщо, звичайно, влада не зміниться і вони встигнуть", - вважає екс-депутат Верховної Ради Юлія Ковалевська.

За її словами, спроби парламенту втрутитися в справи церковні призведуть до посилення церковних чвар. "Релігійні конфлікти - найстрашніші", - попереджає екс-парламентарій.

У той же час автори законопроекту намагаються заспокоїти громадськість.

"Цей законопроект дуже збалансований і спокійний. Ми приводимо у відповідність з більш точним, правильним, Григоріанським календарем, за яким живе весь світ, за яким живе Україна, святкування такої знаменної події в житті кожного християнина, як Різдво Христове. Але, розуміючи, що сьогодні існує багаторічна традиція святкування 7 січня, ці свята залишаються: чи буде і 7 січня, а 25 грудня як Різдво Христове", - говорить "Країні" один з його авторів депутат від "Народного фронту" Павло Унгурян (також баптист).

Правда, він не приховує, що вважає святкування 25 грудня більш правильним не лише для своїх одновірців-протестантів, але і для православних. "Ще в 1923 році Всеправославний Собор у Константинополі прийняв рішення, що всі православні християни мають святкувати Різдво Христове з усіма християнами світу, тобто 25 грудня. Але тоді в той час Радянський Союз, атеїстична імперія, зробила все для того, щоб не допустити святкування у Східній Європі саме 25 грудня. Але сьогодні 12 помісних православних церков святкують Різдво Христове саме 25 грудня, серед них і Єрусалимська, Антіохійська, і Румунська, Болгарська, Кіпрська православні церкви", - говорить депутат.

Втім, ідеологи проекту стверджують, що насильно переносити святкування Різдва на 25 грудня не будуть. "7 січня залишається святом і вихідним днем і Україна завжди буде його святкувати", - каже ще один автор проекту, депутат від НФ Вікторія Сюмар.

Коли будуть святкувати церкви

Відзначимо, що зараз всі три найбільші християнські конфесії України - Українська православна церква (УПЦ), Київський патріархат (УПЦ КП) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ), святкують Різдво в один день - 7 січня.

УПЦ очікувано заявила, що за будь-яких обставин продовжить святкувати цей день.

"Що стосується рішення Верховної Ради України про встановлення 25-го грудня вихідним днем, - в принципі, в цьому не було б ніякої проблеми, якщо б кілька нюансів, - сказав у коментарі "Країні" речник єпархії УПЦ, священик Олег Точинский. - По-перше, мотивація цього рішення викликає деякий подив. Ось, приміром, секретар РНБО Олександр Турчинов сказав, що це рішення: "...дозволить нам порвати з московськими календарями і російськими імперськими стандартами". Я хотів би запитати у пана Турчинова, за яким же календарем святкували Різдво у Київській Русі, коли ще не було ні Москви, ні римо-католицизму ні протестантизму? По-друге, якщо прийняли рішення про вихідному на католицьке Різдво, як в такому випадку бути з католицькою Великоднем, яка часто не збігається з православною? Напевно теж треба давати вихідний? І останнє, - дуже "по-фарисейськи" у цій ситуації прикриватися толерантністю. Адже якщо, як кажуть депутати, враховувати права католиків, тоді треба рахуватися з іудеями і мусульманами, яких у нашій країні так само предостатньо. Давайте тоді зробимо вихідним єврейський новий рік? Чи може зазначимо робочий день у свято Ураза-байрам? Як би там не було, віруючі УПЦ відзначатимуть Різдво 7 січня, навіть якщо в наступному році цей день зроблять робочим. Зрештою законодавцям необхідно визначитися з тим, яка традиція переважає в Україні в цілому або взагалі відмовитися від святкування будь-яких релігійних свят, визнаючи себе повністю світською державою".

Частина експертів вважає, що влада, незважаючи на всі свої заяви, все-таки спробує внести розкол у середовище православних, переконавши УГКЦ та УПЦ КП перейти на святкування 25 грудня.

"У влади є один чіткий план - це створення української помісної церкви. Зрозуміло, що це буде відбуватися на базі УПЦ КП. Всі допоміжні церковні ініціативи абсолютно ув'язуються в цей план. І навіть такий безневинний проект, як новий вихідний день пам'ятну для католиків дату має стратегічну мету - протистояти і витіснити УПЦ МП. Просто через якийсь час на святкування 25 грудня перейде УГКЦ, а потім і УПЦ КП. А УПЦ МП будуть таврувати як неправильних християн, які святкують Різдво в один день з "країною-агресором", - говорить "Країні" політолог Андрій Золотарьов.

"Ми бачимо спробу створити додатковий цивілізаційний криза для православних", - коментує рішення парламенту експерт Руслан Бортник.

Втім, слід зазначити, що ні УГКЦ, ні в УПЦ КП не збираються відмовлятися від святкування 7 січня.

Речник УПЦ КП Євстратій Зоря говорив "Країні", що церква сьогодні поділена, а перехід на григоріанський календар ще більше посилить ситуацію. Виступив проти цієї ідеї і глава УПЦ КП Філарет.

Зараз же речник УПЦ КП Зоря на своїй сторінці в Facebook знову пояснив, що УПЦ КП, як і раніше, буде святкувати Різдво 7 січня, додавши, що ніяких інших коментарів на цю тему у нього немає і не буде.

"Рішення про перенесення святкування повинні прийняти одночасно всі конфесії всередині всього християнського спільнота в Україні. Таку реформу не можна прийняти адміністративними заходами, її повинні осмислити миряни. Інакше може бути серйозний розкол", - вважає Ігор Яців, прес-секретар УГКЦ.

Мусульмани вимагають рівноправності

Тим часом, після рішення Ради про вихідному 25 грудня, представники інших релігій теж здумались, що було б добре, якби і їх свята стали б вихідними днями.

Наприклад, Муфтій Духовного управління мусульман України Саїд Ісмагілов запропонував зробити вихідним Курбан-Байрам.

"Якщо бути послідовними і справедливими, то головне свято мусульман – Курбан-Байрам, можна зробити вихідним днем, – зазначив Саїд Ісмагілов. - Опоненти цієї ідеї кажуть, що кожен мусульманин має право взяти вихідний день у роботодавця на святкування свого релігійного свята. Але насправді це не так легко реалізувати. Ну, наприклад, якщо на мусульманське свято буде призначений ЗНО, або іспит в університеті, або захист дисертації, або перевірка контролюючих органів, або ще що-то, з-за чого людина постане перед питанням: "Виконати свою духовну потребу або не втратити роботу/навчання/посада та інше?" Спочатку легше, коли релігійне свято є загальнонаціональним вихідним днем, і точно ніхто не призначить іспити або перевірки на цей день".