Ну, ось з ким ви сперечаєтеся? З жителями країни, в якій не прийнято пам'ятати своїх предків далі діда? З населенням, не здатним зберегти навіть пам'ять своїх же дітей, убитих в їх сучасних війнах? З геополітичним утворенням, адміністрація якого традиційно викручує історію в ту сторону, яка найбільш вигідна їй на даному етапі? З ботами, яким платять за клонування идеалогeм і сумнівної якості тез? І що ви їм доводите? Що ваші сім'ї теж постраждали від війни? Що у вашому роду є ветерани? Що УПА - теж герої? Що одні воїни були шляхетніше інших? Що нацизм і фашизм - це зло? Навіщо воно вам треба?
Так, українці воювали. Так само, як і білоруси, татари, казахи, латиші, узбеки, французи, британці, німці ... Продовжувати можна до безкінечності. Цю війну назвали світовою не через брак епітетів. Прийміть це.
Так, УПА - герої. Поряд з багатьма іншими підрозділами, які брали участь в бойових діях. Це теж потрібно просто прийняти.
Так, благородні люди траплялися на різних напрямках фронту. Якість людини не залежить від назви армії, в якій він перебуває. Жорстоких покидьків теж всюди вистачало. Війна - брудна і мерзенна штука. І тоді, і зараз. Завжди. Там вбивають. Іноді - жорстоко, іноді - безглуздо, іноді - нерозумно. Там є багато місця для боягузтва, підлості, насильства, мародерства і іншого бруду. Тим світліше на контрасті герої, тим вони цінніші і більш значущі. І це теж прийміть.
Так, у війні не буває переможців. Якщо ви не згодні - озирніться навколо, згадайте, що зовсім поруч відбувається щось таке, на прикладі чого можна дуже конкретно усвідомити весь жахливий сенс слова "війна". Є люди, які через неї пройшли, є люди, які стали її жертвами. Пам'ять про них потрібно зберігати і шанувати. Бажано - постійно, а не раз на рік по чітко розписаним графікам.
Так, у нас є історія, яка є частиною нас самих з усіма її радісними, страшними і хворими сторінками. Князі Київської Русі, запорожці, кріпосні, русофіли, революціонери, селяни, махновці, розкуркулені, Голодомор, ветерани радянської армії, УПА, ув'язнені тюрем, шістдесятники і іже з ними - це те, з чого ми створені. Змиріться.
Так, поруч з нами знаходиться держава, яка завжди намагалася і завжди буде намагатися забрати у нас історію і пояснити, що ми не більше, ніж "молодший брат", який вийшов помилково. Звикнете. І навчіться слати на фіг, не вступаючи в довгі дискусії. Зрештою, клішовані заяви ботів з колорадськими стрічками на аватарках ніяк не скасовують всіх перемог вашого прадіда, де б він їх не домігся. Та й заяви представників воюючою з нами країни не позбавляють вашу прабабусю всій її чудовості.
У нас є історія. Нам є чим пишатися. Нам є на чому вчитися. Нам є що переосмислювати. У нас виходить це робити. Усвідомте минуле, зробіть з нього висновки. І з усім цим багажем починайте працювати над майбутнім. Благо, в перспективі у кожного завжди є своя перемога, до якої потрібно прагнути.
Євгенія Мазур
Решта новин