Першими про воскресіння Христа в третій день після розп'яття дізналися Марія Магдалина та інші Його послідовниці (їх називають дружинами-мироносицями), які прийшли до похоронної печери, де було покладено тіло Господа, щоб зробити традиційний для того часу обряд ‒ помазати тіло померлого спеціальними духмяними сумішами. Про воскресіння Ісуса їм сповістив ангел. Коли вони побігли сказати апостолам радісну звістку, на шляху їм зустрівся Спаситель.
Сам Він не раз говорив учням, «що виданий буде Син Людський в руки і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня». Христос являвся учням протягом 40 днів, після чого піднісся до Бога-Отця.
У святі Великодня зібрана вся суть християнського вчення про спасіння: Бог став людиною, щоб людина стала Богом. «Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть», ‒ казав апостол Павло.
Великдень ‒ перехідне свято, його дата для кожного року окремо обчислюється за місячно-сонячним календарем. Перші християни святкували Великдень щотижня ‒ п'ятниця була днем посту в честь страждань Христових, а неділя ‒ днем радості про воскреслого Господа. З II століття свято стало щорічним.
Позаторік Великдень святкував одночасно весь християнський світ. Такий збіг пасхалії (системи розрахунку дати Великодня) у різних християнських конфесій відбувається раз на кілька років. Наступний раз східні і західні християни відзначать Великдень разом у 2017 році.
Різниця в пасхаліях заснована на різниці в обчисленні дня весняного рівнодення в юліанському і григоріанському календарях, за якими відповідно живе більша частина східних і західні християни, а також на відмові католиків від правила неспівпадання християнської Пасхи з єврейською.
Решта новин