З 1 січня підвищиться мінімальна заробітна плата. Замість 3200 вона складе 3723 гривень. Це означає, що "чистими" на руки (мінус 18% прибуткового податку і 1,5% військового збору) громадяни будуть отримувати близько 3 тисяч гривень
Поліпшення грошового утримання очікує військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Згідно з постановою Кабміну №704, посадові оклади цих осіб прив'язані до прожиткового мінімуму.
З 1 грудня прожитковий мінімум становить 1700, з 1 січня її розмір буде таким же, а протягом року підвищиться ще двічі: з 1 липня – 1777 грн; з 1 грудня – 1853 гривень. Відповідно, коли буде змінюватися цей показник, забезпечення армійців теж буде зростати.
Зростуть і зарплати вчителям. У держбюджеті на 2018 р. передбачено зростання зарплат педагогів приблизно на чверть. Їх повинні перерахувати в зв'язку з просуванням на один розряд за тарифною сіткою і введенням обов'язкової надбавки для престижності: на 30% для кращих педагогів та на 20% для всіх інших.
2. Пенсії підвищать тільки новим пенсіонерам
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман днями заявив, що виросте і середня пенсія в країні.
"Якщо до пенсійної реформи вона дорівнювала 1886 гривень, то тепер буде дорівнювати 2786 гривень. Тобто фактично плюс 900 гривень середньої пенсії в країні", – сказав Гройсман.
Однак, прем'єр промовчав про те, що підвищення середнього показника буде досягнуто за рахунок виключно нових пенсіонерів.
Мінімальна пенсія для них встановлена на рівні 1452 гривні (на 140 більше, ніж роком раніше).
Для всіх інших пенсіонерів пенсія буде така ж, як була після осучаснення з 1 жовтня 2017 року. Нового осучаснення і індексації в 2018 році досі ніхто не обіцяв, і в бюджет вони не були закладені.
Втім, не виключено, що коли країна увійде у передвиборчу виборчу гонку, соціальне забезпечення електорату влада все ж захоче покращити.
3. Мінімальний стаж для виходу на пенсію, збільшиться до 25 років
У наступному році набуде чинності головна складова пенсійної реформи - збільшення мінімального стажу для виходу на пенсію.
Так, у 2018 році право на вихід на пенсію отримають лише ті, у кого є 25 років страхового стажу (раніше було 15 років). Далі норма щодо стажу буде поступово збільшуватися поки через 10 років не досягне 35 років. Якщо стажу не вистачає, то на пенсію зможуть люди вийти тільки після досягнення 63 років і отримувати пенсію, а соціальна допомога.
4. Кожній компанії - за предпенсионеру
Незважаючи на обіцянки влади, що пенсійний вік не підвищиться, формально через введення нових вимог до страхового стажу саме це і сталося.
Це означає, що у спробах збільшити стаж на ринку з'явиться дуже багато фахівців зрілого віку, яких не скрізь готові брати на роботу саме з-за їх віку. Пом'якшити напругу в парламенті спробували змінами до закону "Про зайнятість населення", ввівши в нього квоту на працевлаштування зрілих фахівців. Така квота повинна запрацювати з 1 січня 2018 року, проте, експерти констатують, що ефект від квот на "предпенсионных" співробітників може виявитися зовсім не таким, на який розраховували.
Як розповіла відомий HR-експерт Тетяна Пашкіна, головна новація полягає в тому, що квота вводиться з 2018 року для підприємств (установ, організацій) з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб. Такі підприємства повинні будуть працевлаштувати не менше однієї особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
"Навіть якщо не виконати цю квоту, то у нас виникає така ситуація, що штраф становить два прожиткових мінімуму. Якщо ви цього пільговика збиралися взяти на зарплату в 10 тисяч гривень, то вам вигідніше заплатити штраф за недотримання квоти, ніж платити йому зарплату", - каже Пашкіна.
Для великих підприємств квота становитиме 5% від усієї чисельності штатних працівників, але інша стаття цього ж закону говорить, що в ці 5%, крім предпенсионеров, входять і матері-одиначки, та й сироти, і молодь, яка претендує на перше робоче місце. Тобто, на пенсіонерів місця може і не вистачити.
5. Тарифи підуть у відрив
Чергове підвищення цін на електрику напередодні анонсувала НКРЭКУ. Так, оптово-ринкові ціни з 1 січня підвищаться на 9,5%, а з 1 квітня – ще на 6,1%.
Очевидно, що слідом за ними підвищаться та роздрібні ціни. За попередніми підрахунками, зростання цін на електроенергію складе 16%.
Не виключено і підвищення цін на газ, яке було передбачене спеціальною постановою Кабміну №187 від 22.03.2017 року, а також меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, в якому Україна зобов'язалася підвищувати ціни у разі зростання вартості імпортного газу (а вона останнім часом зростає слідом за нафтою).
Правда, в Міненерго регулярно обіцяють внести зміни до вищезгаданої постанови, щоб утримати зростання тарифів. Але на практиці це обіцянка поки не було виконано.
Більш того, поки йде дискусія, зростуть чи ні ціни для населення і підприємств комунальної сфери, для промисловості вартість газу буде однозначно зростати. "Нафтогаз" вже затвердив підвищення з 1 січня 2018 року мінімальної ціни на газ для промспоживачів на 8,4% порівняно з груднем – до 9772,8 гривень за тисячу кубометрів.
6. Абонплата за комуналку і розділення сміття
У 2018 році великі зміни очікують на сферу житлово-комунального господарства. Основні новації закону про ЖКГ - нарахування пені за борги, монетизація субсидій - набудуть чинності тільки 1 січня 2019 року.
При цьому з 10 червня 2018 року запрацюють новації щодо введення абонплати за опалення, воду, утримання та ремонт будинків.
Також саме з цієї дати облік тепла, гарячої та холодної води будуть відбуватися за общедомовым лічильників (а для власників індивідуальних лічильників - за індивідуальними), облік газу буде йти за індивідуальними лічильниками для всіх.
З 2018 року набирає чинності нова редакція закону "Про відходи", за яким кожен громадянин повинен сортувати сміття за видами матеріалів: органіка, метал, скло, пластик, папір. Ці зміни були передбачені Угодою про асоціацію з Європейським союзом.
Це означає, що в кожному дворі мають з'явитися окремі контейнери для кожного виду сміття, але вже можна припустити, що це сміттєва революція забуксує, оскільки цей же закон передбачає, що повинні були затверджені постанови з переліком та послідовністю операцій зі сміттям, а вони так і не з'явилися.
7. До медреформе у всій країні готові 50 поліклінік
У новому році стартує багатостраждальна медична реформа. На першому етапі - до липня - українці повинні будуть обрати собі сімейного лікаря і укласти з ним договір на обслуговування.
До цієї реформи на сьогодні готові мізерно мала кількість медустанов. Наприклад, в систему E-Health в Києві на сьогодні внесено лише 20 медустанов (по всій країні - 50), з якими можна підписати договір про обслуговування. При чому, частина з них - це комерційні клініки, де консультації і лікування часто непідйомні для більшості українців. У деяких районах (наприклад, у Голосіївському районі Києва) підписати договір на обслуговування пропонує тільки одна лікарня, і та - комерційна.
Що ж стосується державних медустанов, то кожному сімейному лікарю держава з бюджету виділить 370 грн в рік на пацієнта. Щоправда, ці кошти - це не тільки персональний дохід лікаря, з них треба буде заплатити комуналку, покупку матеріалів і зарплату медперсоналу амбулаторії. Більш того, лікарям доведеться лікувати пацієнтів у борг, оскільки навіть ці гроші прийдуть в сімейні амбулаторії тільки постфактум, вже після того, як поліклініка прийме пацієнта, вилікує його, а потім надасть всі звіти по витратах на консультації та лікування.
8. 12-річка в школі і ліквідація шкіл нацменшин
У 2018 році вступає в силу реформа освіти.
По-перше, вводиться 12-річну освіту в школах.
Це означає, що в 2018 році шестирічки і семирічки, які прийдуть у перші класи, будуть вчитися 12 років. За задумом Міносвіти, за підсумком реформи останні 3 роки в школі будуть профільними - учні зможуть зробити наголос на тих предметах, які їм знадобляться у вузах. Але якщо тривалість навчання у школі збільшиться на 1 рік, то на бакалавра у внз необхідно буде вчитися на рік менше - 4 роки, а 3.
Втім, противники цієї новації кажуть, що часто навіть випускники шкіл погано розуміють, ким вони хочуть стати в майбутньому. А тепер такий вибір доведеться робити на 3 роки раніше - у 14-15 років. По-друге, семирічки, які проучатся в школах за 12 років стануть випускниками в 19 років.
Крім того, великі зміни торкнуться мов викладання, з-за чого Україну розкритикували сусідні країни. Так, у новому навчальному році класи з викладанням предметів мовами національних меншин залишаться тільки в молодшій школі. З 5 класу викладання предметів мовами національних меншин повністю ліквідується. Тобто, всі школи з викладанням на будь-якій мові, крім державної, мають перепрофілюватися в українські школи.
9. Для росіян - біометричний контроль
З 1 січня 2018 року запрацює система фіксації біометричних даних іноземців, які приїжджають в Україну з "ризикованих" країн. До таких віднесено, зокрема, і Росія.
На пропускному пункті особистість будуть ідентифікувати за відбитками пальців правої руки, паспорти будуть перевіряти по базах Інтерполу.
10. На дорогах не політають
Вже з 1 січня 2018-го водіям буде дозволено рухатися в містах зі швидкістю до 50 км/год. У Правилах дорожнього руху зазначається, що в нічний час (із 23.00 до 6.00) як і раніше можна буде їздити зі швидкістю 60 км/год.
Ще одна новація чекає водіїв, які отримують права вперше. Вони будуть володіти ними тільки два роки.
Таке посвідчення видаватиметься на 30 років, якщо за цей час водії зроблять не більше двох порушень.
11. Машини знову можна буде евакуювати
У наступному році набуде чинності закон, за яким повертається право примусової евакуації неправильно припаркованих автомобілів. Крім того, значно зростуть штрафи за неправильну парковку.
З одного боку, по ідеї, це повинно розвантажити дороги, з іншого - створює ґрунт для корупції, коли за хабарі будуть відкуповуватися від евакуації і нарахування штрафів.
12. Захистити права стане складніше
Ще одна масштабна реформа очікує судову сферу. Заступник глави адміністрації президента Олексій Філатов вже анонсував реструктуризацію судів в рамках судової реформи в 2018 році. Реструктуризація буде включати ліквідацію, створення та реорганізацію судів.
За задумом АП, будуть створюватися окружні суди, що об'єднують два-три району. Критики реформи вважають, що в результаті такої реорганізації людям, щоб добитися правди, доведеться їздити у сусідні райони за багато кілометрів від своїх осель.
Але чиновники обіцяють, що в кожному районному центрі залишиться канцелярія, при цьому судді будуть приймати рішення тільки в окружних судах. Районні суди в містах також будуть укрупнюватися.
Джерело: Страна.иа
Решта новин