Люди та події

Новий закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" зобов'язує українців поставити енергопостачання на облік.

Про це пише 5.ua

Усім відомі історії, як заощадливі європейці ходять у светрах вдома, зате економлять на теплопостачанні, прикручуючи батареї в оселі. Тепер начебто і українці можуть попрактикуватись у такій економії, адже новий Закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який набув чинності 2 серпня 2017 року, зобов'язує українців поставити енергопостачання на облік. Що це – європейська практика, пусті балачки чи можливість зекономити кошти?

ШТРАФИ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ЛІЧИЛЬНИКА

Якщо уважно прочитати закон, то перше, що впадає в око – це необхідність обліковувати спожите тепло та воду, що на перший погляд цілком відповідає євростандартам. І хоча лічильники води вже встановлені у більшості квартир, лічильники тепла для нас все ще в новинку. Однак за новим законом його відсутність – пряме правопорушення.

Тепер українці зобов’язані самостійно або за допомогою оператора інженерних мереж встановити лічильники тепла і води. І справа це серйозна. Адже завершити установку цих приладів у житлових будинках необхідно до 1 жовтня 2018 року.

Якщо ж мешканці порушать строки або визначені законом технічні регламенти, повинні сплатити від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, за самовільний демонтаж, пошкодження, розкомплектування, тобто за будь-яке втручання в роботу вузла комерційного обліку тепла чи води передбачається штраф від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

КВАДРАТНІ МЕТРИ ЧИ ГІГАКАЛОРІЇ?

До встановлення лічильника кожна квартира платить за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування. При цьому розрахунок відштовхується від площі квартири, а не спожитих гігакалорій. Тому наразі більшість з нас сплачує тільки за квадратні метри, незалежно від того, наскільки тепло в квартирі. Крім того, доведеться платити і за додаткові метри, а саме за обігрів коридорів та ліфтів у під’їздах. Відповідно, якщо оплачувати лише за спожите тепло, а не віддавати кошти за непевний усереднений показник нормативних втрат, платіжка може суттєво зменшитись.

Звичайно, максимально справедливо сплачувати за спожите тепло можливо лише за умови індивідуального лічильника в квартирі. У нових будинках його цілком можливо встановити хоч у кожній квартирі, адже за технічними вимогами для цього потрібна горизонтальна розводка мережі. Однак, у "хрущовках" та дев’ятиповерхівках встановлення такої системи не передбачено.

Виходом тут стане індивідуальний тепловий пункт (ІТП) будинку. ІТП може бути оснащений тепловим регулятором, що дозволяє відповідно до погодних умов збільшити чи зменшити температуру в будинку до комфортної. Ті ж, хто люблять погарячіше, можуть докрутити собі тепла на власній батареї. Головне, що гроші підуть лише за ту теплову енергію, що безпосередньо потрапила до квартири. А якщо на вулиці погода покращилась, ІТП автоматично не пропустить зайве тепло, тож платити за цей період можна буде менше. Без проектної документації в будь-якому разі не обійтись, щоб її отримати необхідно дізнатись технічні умови у свої компанії-постачальника.

Тож найперше, що необхідно зробити – це зазирнути у підвал власного будинку. Якщо там вже є лічильник – все в нормі. Якщо ж ні, ще можна встигнути на скористатись міськими програмами фінансування. Це так звані програми "теплих кредитів", які частково компенсують частину кредиту на лічильники.

ЯК ЕКОНОМИТИ ЗА НОВИМ ЗАКОНОМ?

В середньому сума установки лічильника становить від 30 до 70 тисяч гривень на усіх мешканців. Витрати на індивідуальний тепловий пункт складають від 125 до 400 тисяч гривень на будинок (ціни українського виробника). Відповідно в залежності від кількості мешканців будинку витрати можуть окупитись вже за перший опалювальний сезон. Для порівняння строк окупності комплексного утеплення будинку складає близько 10 років, а пластикові вікна відіб’ються лише через 4 роки.