Люди та події

ЩО ТАКЕ УРБАНІСТИКА?

Може здатися, що урбаністика – це якась модна субкультура. Молодь подорожує світом, фотографує і знімає красиві і комфортні місця, а після повернення на батьківщину починає критикувати українські зупинки, паркани та балкони. Це не зовсім так. В Україні урбаністикою дійсно займається переважно молодь. Просто тому що для нашої країни це за новинку.

Урбаністика – це наука про розвиток і планування міст. Вона бачить в місті не окремі елементи – дороги, будинки, парки, спортивні майданчики – а єдине ціле, велику систему, де все взаємопов’язане і все працює на благо людини.

Урбаністика – це про гармонійне середовище і про соціальні зв’язки.

ВСІ МІСТА ВЖЕ ПОБУДОВАНІ. ТОДІ НАВІЩО НАМ УРБАНІСТИКА?

По-перше, те, що нові міста не будуються в Україні, не означає, що вони не будуються ніде. Китай і Саудівська Аравія сьогодні в лідерах в частині зведення сучасних міст з нуля. А по-друге, для урбаністів знайдеться робота в будь-якому населеному пункті світу – старому, новому, що будується і навіть переживає занепад і відтік жителів.

Урбаністика вирішує проблеми на будь-якому етапі існування міста, знаходячи шляхи поліпшення міського середовища. Тим більше що і українські міста активно будуються: на наших очах виростають нові райони, торгові центри і зони відпочинку, а кордони між населеними пунктами стираються.

КОНКРЕТНО МЕНІ ЧИМ ЦЕ МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

Наприклад, ви живете в типовій багатоповерхівці, де ніхто один одного не знає, а всі вікна виходять на інші такі ж самі будинки. У вас немає бажання ні вдома знаходитись, ні у двір виходити – там суцільна автомобільна парковка. Урбаністика говорить: «Так жити не можна!». І пропонує: «Давайте доб’ємося спорудження підземного паркінгу або уловлювальної парковки на в’їзді в житловий масив, щоб звільнити двори від машин. На місці, що звільнилося, можна провести благоустрій: альтанки, різноманітну рослинність, зони барбекю, тренажери. Давайте обладнаємо невелике приміщення для сортування сміття, налагодимо роздільне збирання і будемо заробляти на цьому гроші, які зможемо вкладати, наприклад, в облаштування велодоріжок».

Все це допоможе значно поліпшити простір навколо себе – люди познайомляться з сусідами, відчуватимуть себе безпечно в під’їзді і у дворі, захочуть проводити час поза квартирою. Рослинність приверне птахів і дрібних тварин. У дворі стане не так спекотно, повітря стане чистішим.

Урбаністика дає розуміння того, як можна вплинути на міське середовище. При цьому вона озброює людину багаторічним світовим досвідом і результатами досліджень.

А ЧОМУ УРБАНІСТИ ТАК ВОРОЖЕ СТАВЛЯТЬСЯ ДО МАШИН? ХІБА АВТОМОБІЛЬ – ЦЕ НЕ КОМФОРТ?

Урбаністика дійсно ставить на чільне місце пішохода, адже всі люди є пішоходами в той чи інший період часу. Логічно, що середовище має працювати в першу чергу на них – на їх безпеку і комфорт.

Крім того, комфорт автомобіліста – це досить умовне поняття. Власник авто стоїть в пробках, часто не може припаркуватися безпосередньо в пункті призначення, його паркомісце не завжди безпечне. На міське середовище та решту людей автомобіль теж впливає негативно: засмічує повітря, провокує затори, підвищує аварійність.

Автомобіль – це не завжди раціональний засіб пересування. У ньому їде один або два чоловіки, в той час як автобус перевозить 30-40 чоловік, займаючи не набагато більше місця на дорозі. Саме тому правильна піраміда міських пріоритетів виглядає так: пішохід (перше місце) – велосипедист – громадський транспорт – автомобіль.

Якщо ця ієрархія дотримується в міському середовищі, тоді ті ж самі автомобілісти без втрати особистого комфорту відмовляються від своїх машин і вибирають інші, більш екологічні і економічні способи пересування.

А ЦЕ ПРАВДА, ЩО УРБАНІСТИ ВИСТУПАЮТЬ ПРОТИ ПІДЗЕМНИХ ПЕРЕХОДІВ? ЯК ЦЕ? ТО Ж БЕЗПЕКА!

Це оманлива безпека. Хоча б тому, що людям некомфортно перебувати в довгому тунелі під землею – там темно, вогко і безлюдно, а зустрічний може виявитися злодієм або насильником. Цей дискомфорт часто штовхає людей на пошук іншого шляху – і ним виявляється небезпечний шлях безпосередньо через проїжджу частину.

Багатьох також зупиняє той факт, що для проходу по підземному переходу потрібно докласти зусиль і спуститися, а потім піднятися по сходах. Це довго і незручно, особливо якщо у вас в руці важка сумка, у вас болить нога або ви вигулюєте домашнього вихованця. У підсумку – людина знову опиняється на дорозі, в місці, не обладнаному для переходу.

Щоб людина не стояла перед жахливою дилемою – спуститися в темний перехід, звідки доноситься п’яна лайка, або перебігти дорогу в невстановленому місці – краще спочатку планувати звичайний пішохідний перехід. А якщо дорога велика, то допоможуть острівці безпеки та інші способи, які акцентують увагу водія і змушують знижувати швидкість і зупинятися.

Відзначимо, що в цьому випадку виграють і пішоходи, для яких перехід дороги став простішим, і автомобілісти, які застраховані від раптової появи пішоходів на проїжджій частині.

А ЗВІДКИ УРБАНІСТИ ЗНАЮТЬ, ЯК ПРАВИЛЬНО? АДЖЕ КОЖНЕ МІСТО ІНДИВІДУАЛЬНЕ…

Дійсно, всі міста різні, і ставлення людей до навколишнього середовища в різних країнах теж дуже відрізняється. Однак, за винятком незначних нюансів, до усіх міст застосовуються загальні принципи планування. Людина та її благополуччя знаходиться в центрі всіх змін. Також важливі: економія ресурсів, екологічність рішень і їх далекоглядність. Наприклад, коли місто дає дозвіл на зведення багатоповерхового мікрорайону, воно думає про швидкий прибуток. Але потрібно розуміти, що така забудова в результаті стає проблемою – вона ізолює людей від іншої частини міста, не передбачає комфортної інфраструктури і врешті-решт перетворюється на гетто, де брудно, тісно і небезпечно.

Якщо місто, замість того щоб прокладати лінії метро і трамваїв, розширює автомагістралі і будує нові дороги і розв’язки, це дасть результат лише на кілька років. Дослідження показують, що нові дороги залучають нові машини, а отже, проблеми пробок обов’язково повернуться. А ось розвиток мережі громадського транспорту, навпаки, звільняє дороги від автомобілів.

Тому урбаністика й корисна – вона думає на кілька кроків вперед і печеться про людей, в той час як влада шукає швидку вигоду. І тому урбаністи так часто коментують різні міські явища і інфраструктурні рішення – вони показують, наскільки такі рішення ефективні, і застерігають від помилок, які обов’язково будуть коштувати додаткових витрат.