За лічені дні петиція про посилення покарання для людей, які вчинили злочини проти статевої свободи неповнолітніх, зібрала необхідну кількість голосів. Ініціативу підтримала Нацполіція, а 11 липня 2019 року – в останній день своєї роботи – Верховна Рада підтримала відповідний законопроект.
EtCetera з’ясовував, які наслідки він матиме і за що його критикують.
ПРИЙНЯЛИ, АЛЕ НЕ ТО. 11 липня Верховна Рада підтримала законопроект Олега Ляшка №6449. Він містить норму про примусову хімічну кастрацію всіх злочинців, засуджених за згвалтування або розбещення неповнолітніх.
В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун зазначила, що прийнятий Верховною Радою законопроект (якщо його підпише президент) призведе до збільшення числа звернень до Європейського суду з прав людини. А так як рішення про примусову хімічну кастрацію свідомо негуманні і порушують права людини, то Україні незабаром доведеться сплачувати компенсації ґвалтівникам з власного бюджету, тобто – з грошей платників податків.
За словами Супрун, медики просто відмовляться проводити процедуру, так як це суперечить лікарській етиці.
На розгляді Верховної Ради був ще один законопроект №6607 (Мустафи Найєма). Він теж передбачав введення хімічної кастрації для педофілів (тобто тих, кому поставлений діагноз «педофілія»), але вже добровільної – в якості лікування під час невідбутої частини покарання і після звільнення. За словами Найєма, прийнятий законопроект – це провал, який на кілька років залишить правоохоронців без чинного інструменту роботи зі злочинцями.
ЩО СТАЛОСЯ? Юрист-кримінолог Ганна Маляр дала ґрунтовну оцінку законопроекту, який підтримала Верховна Рада. Вона назвала його передвиборною маніпуляцією Олега Ляшка.
Анна МАЛЯР, юрист-кримінолог:
Україна перша в світі до такого додумалась, і цілих 248 депутів розписались у власній глибокій некомпетентності. Це ганьба – соромно за парламент. Бо хімічна кастрація – це ЛІКУВАННЯ педофілії, єдине клінічно доведене, і не можна лікування примусово застосовувати до здорових. Інакше ми перетворюємось на якесь гестапо.
Анна Маляр також заявила, що великою помилкою буде введення відкритого реєстру педофілів. І досвід США вже це довів – в країні практикують самосуд, а жінки воліють замовчувати про випадки насильства над їхніми дітьми з боку партнерів, щоб уникнути «популярності».
Експерти, серед яких юристи, громадські діячі та поліцейські, кажуть, що нардепи і багато українців стали жертвами емоцій і своєї власної необізнаності. Вони активно виступали за введення хімічної кастрації і посилення покарань для насильників і педофілів і домоглися свого, не вникаючи в юридичні та медичні аспекти проблеми.
Тепер якщо президент під тиском громадськості не підпише законопроект Ляшка, то подальші зрушення в цьому питанні (у тому числі і законопроект Майєма) можуть зависнути надовго і адекватна робота з людьми, які вчинили насильство над дітьми, так і не буде проводитися.
ДОСВІД КАЗАХСТАНУ. Відзначимо, що Україна не стане «першим в світі гестапо». Через «вдосконалення системи захисту прав дітей» в 2016 році вже пройшов і Казахстан, коли президент країни підписав закон «про примусову міру медичного характеру у вигляді хімічної кастрації педофілів». Норма, введення якої обговорювали до цього більше 5 років, сталала чинною 1 січня 2018 року. І в перший же рік її дії уряд виділив близько 280 млн гривень на 2 тис. ін’єкцій ципротерона (препарат приймається довічно кожні 3-4 місяці).
У Казахстані розробили два механізми застосування хімічної кастрації. Перший застосовується в момент винесення судового вироку. Тоді процедуру проводять під час тюремного ув’язнення. Другий – за півроку до звільнення (якщо в момент винесення вироку норму не застосовували). У цьому випадку призначається психіатрична експертиза, яка оцінює ризики повторного злочину. Якщо вони високі, виноситься рішення про хімічну кастрацію.
Незважаючи на число призначених експертиз (близько десяти), ні в 2018-му, ні в 2019 році хімічну кастрацію так і не застосували до жодного з педофілів, а єдине рішення суду про проведення процедури, прийняте за цей період, скасували в апеляційній колегії. Перша в країні хімічна кастрація педофіла так і не відбулася.
Місцеві правозахисники кажуть, що норма про примусову хімічну кастрацію має масу недоробок. Наприклад, сам препарат має багато побічних ефектів, в тому числі депресію, проблеми з нирками, зайву вагу. Його прийом також загрожує незворотними наслідками на зразок діабету і серцевих захворювань. Тому оголошення хімічної кастрації як гуманної альтернативи фізичній кастрації не доводиться. Крім того, дія препарату може придушуватися алкоголем або зовсім блокуватися за допомогою антидоту, який продається в аптеках, а на процедуру людина після звільнення повиннна бути за своєю волею.
ЯК МОЖНА? У світі з педофілами працюють по-різному. Найбільш дієвою моделлю визнана комплексна: коли людина, звинувачена в злочині проти дитини, не тільки відбуває покарання, але і проходить психотерапію. У Німеччині, наприклад, створені центри, куди людина, яка усвідомила свій потяг до дітей, може звернутися за допомогою ще до того, як вона скоїла злочин. Там з ним працюють психологи. У США засуджені за педофілію довічно залишаються під наглядом правоохоронців. Для них діє багато обмежень (на місце проживання, на професійну діяльність – не можна селитися поруч зі школами і працювати з дітьми).
Крім того, дуже важливо працювати не тільки зі злочинцями, а й з дітьми. Сексуальна просвіта та вибудовування довірчих відносин в сім’ї можуть запобігти випадкам домагань і насильства. Педофіли, за інформацією поліції, користуються тим, що діти бояться розповідати про неприйнятні контакти своїм батькам або педагогам і недостатньо добре обізнані про правила власної безпеки.
Решта новин