Про це під час брифінгу, присвяченому реформуванню системи екстреної медичної допомоги, заявив головний лікар Київської міської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора, якого цитує прес-служба Київської МДА.
Він також зазначив, що передбачається впровадження декілька каналів зв’язку, у тому числі для забезпечення захисту персоналу бригад екстреної медичної допомоги.
У Департаменті охорони здоров’я інформують, що світова статистика свідчить: професійна діяльність працівників медичних установ, особливо у сфері надання невідкладної допомоги, входить до переліку професій найбільш високого ризику, пов’язаного з насильницькими нападами на робочому місці. А за ступенем небезпеки перебуває на одному рівні з роботою працівників правоохоронних органів, рятувальниками і таксистами.
Задля убезпечення медиків розпочато роботу зі створення бази пацієнтів, які є потенційно небезпечними.
Крім того, столичні медики та міліціонери домовилися про обмін базами даних про об’єкти та квартири, відвідання яких є потенційно небезпечним.
"Сьогодні співробітники "швидких" Києва у своєму арсеналі самозахисту вже мають "тривожні кнопки" у автомобілях. Вони миттєво передають сигнал у диспетчерську, а диспетчер скеровує за адресою перебування бригади наряд міліції", - зауважив Вершигора.
Як відомо, 24 травня у Запоріжжі психічно хворий чоловік напав на екіпаж "швидкої", яка прибула за викликом до його старої матері. Внаслідок інциденту загинула 29-річна жінка-фельдшер, ще двоє лікарів були шпиталізовані з пораненнями та опіками від кислоти.
5 червня було затримано 30-річного одесита, який завдав ножові удари своїй матері, сестрі та двом медичним працівникам.
Парламенту пропонують внести зміни до закону "Про екстрену медичну допомогу" у частині забезпечення безпеки медиків. Бригадам "швидкої" можуть дозволити балончики та шокери.
Решта новин