Чому вона виникає і як від неї позбутися, ми розбиралися з головою Всеукраїнської наркологічної асоціації, заслуженим лікарем України, д. мед. н. Анатолієм Вієвським, виконавчим директором Всеукраїнської професійної психіатричної ліги Юрієм Юдіним і психологом, керівником простору розвитку особистості PSY LIFE Іриною Сірик.
РОЗЛАД ПСИХІКИ. Вперше про віртуальної залежності заговорили ще в 90-х роках минулого століття, не вважаючи медичною проблемою. "Зараз відомо, що це розлад психіки. Проявляється воно в нав'язливому бажанні увійти в мережу, нездатність вийти з інтернету, — говорить Анатолій Вієвський. — У той же час потрібно чітко розділяти види веб-залежності. Це і ігроманія, і подорожі по сайтам, і надмірна прихильність до соцмереж".
ТЕСТ. Якщо людина проводить багато часу за комп'ютером, це не означає, що він веб-залежний. "Ми можемо говорити про залежності у тому випадку, якщо використання інтернету викликає соціальну дезадаптацію, агресивна поведінка та ін.", — підкреслює Юрій Юдін. Існують тести, диагностирующие залежність. Анатолій Вієвський радить орієнтуватися на тест американського професора психології Кімберлі Янг — його легко знайти в мережі.
ЯК ЛІКУЮТЬ. В світі використовуються різні методи лікування, починаючи від бесід з психологами і закінчуючи електрошокового терапією, яку застосовують, наприклад, в Китаї. Є там і табори казарменого типу, куди відправляють залежних від мережі підлітків. На щастя, це практика в світі не поширена. "В Україні є центри лікування інтернет-залежних. Але можна просто звернутися до психолога або психотерапевта, — каже Юрій Юдін. — Не виключено, що веб-залежність супроводжується іншими психічними розладами, наприклад, депресією. Тоді є сенс відвідати психіатра, який призначить медикаментозне лікування. Але потрібно розуміти, що пігулок від тяги до мережі немає. Для подолання залежності потрібно зрозуміти, чому розвинулося пристрасть до віртуальної реальності".
ПО СЕКРЕТУ ВСЬОМУ СВІТУ
Сьогодні багато хто на своїх сторінках в соцмережах розповідають буквально про кожен свій крок. "Коли людина намагається вилити" в інтернет як можна більше інформації про себе, це говорить про нестабільну самооцінці і емоційному самоті, — пояснює Ірина Сірик. — Усі прагнуть бути значущими. Тільки хтось для цього працює над собою, а хтось, намагаючись самоствердитися, викладає на загальний огляд своє життя.
Проявляючи себе таким способом, з часом ви ризикуєте тим, що ваша реальна життя може заместиться віртуальної". Щоб визначити, не залежні ви від соцмереж, проведіть експеримент. "Хоча б на день повністю обмежте доступ до них і спостерігайте за собою, — радить Ірина Сірик. — Якщо захочеться заглянути на сторінку менше 25 разів, це звичка, якщо більше — нав'язливий стан. Якщо ж від однієї думки, що доступу в соцмережу не буде, виникла паніка — це патологія, яку потрібно лікувати".
РІК БЕЗ ІНТЕРНЕТУ
Саме стільки прожив киянин Євген Количев: "В 19 років вирішив в якості експерименту відмовитися від інтернету: жодних соцмереж, фільмів онлайн і т. д. За інформацією ходив у бібліотеку. Це було обмеження на користь вільного часу. Так як у мене його стало більше, я почав подорожувати, для мене відкрився цілий спектр нових розваг. Зараз інтернетом користуюся: працюю спортивним журналістом, і він полегшує мені роботу. Але намагаюся тримати золоту середину".
Решта новин