В Україні на третій рік війни – серйозний дефіцит медичних спеціалістів. Що відбувається і чи вдасться подолати дефіцит, з’ясовував Фокус.
Українські лікарі воюють, виїжджають за кордон та стають внутрішньо переміщеними особами (ВПО) через окупацію і руйнування. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, до 2030 року прогнозується дефіцит кадрів у секторі охорони здоров'я на глобальному рівні. Тому як у світі, так і в нашій країні розробляють стратегії забезпечення медичними кадрами.
"Ми і під час війни не зупинили наступний етап нашої реформи. Ми провели госпітальне планування, поділили лікарні за їхньою роллю, щоб раціонально розраховувати кадрові ресурси і матеріально-технічну базу. Бо у нас частенько хочеться кожному, умовно, меру маленького містечка, щоб в нього була клініка "Шаріте", в якій роблять кардіохірургічні операції. Коли просиш, дайте нам потребу в кадрах, то вони дають і нейрохірургів, і кардіохірургів. Спробуй на це якось відреагувати", — висловився очільник МОЗ в інтерв'ю ВВС.
Фокус поспілкувався з фахівцями галузі та проаналізував ситуацію, зокрема спитав думку експертів щодо Єдиного вебпорталу вакантних посад у державних закладах охорони здоров'я, який запрацював напередодні саме з метою подолати кадровий голод в сфері охорони здоров'я.
Виклик для маленьких громад: як пережити кризу з лікарями на місцях
За словами виконавчого директора ГС "Коаліція за вакцинацію" Тимофія Бадікова, в Україні є понад тисяча громад. Зараз, відповідно до викликів війни, в кожній з них виникають додаткові складнощі не лише з відновленням і відбудовою, але й з медичним персоналом.
"Особливо йдеться про невеликі громади. Адже медичний заклад, практика, яка є там, — це один з основних джерел платників податків. Є громади, де немає, наприклад, АЗС, підприємств тощо, але є лікарня, що за договором з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), отримує кошти, відповідно, усі співробітники отримують зарплату і сплачують ПДФО, який йде в місцевий бюджет. По суті, ця громада живе за рахунок працюючої медичної практики. Тому дефіцит лікарів — це й виклик для громад загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, але й керівників — голів адміністрацій", — пояснив Фокусу Тимофій Бадіков.
На прифронтових територіях ситуація дуже важка: раніше там не вистачало лікарів, а зараз і медсестер немає
За його словами, заклад, який нормально працює, де приймають медичні фахівці і, головне, його відвідують пацієнти, є драйвером економіки для регіонів, особливо в маленьких містах та селищах із населенням до 30 тисяч осіб.
"На жаль, на прифронтових територіях ситуація дуже важка. Раніше там не вистачало лікарів, а зараз і медсестер немає. Водночас принцип "гроші йдуть за пацієнтом" означає децентралізацію коштів. Вони "підуть" туди, де більше пацієнтів. Відповідно, якщо в лікарні немає медиків, нормальних умов, туди пацієнт не піде. А це призведе до відсутності фінансування. А щоб його отримати, потрібно буде брати кошти з інших статей бюджету і дофінансовувати галузь. Думаю, що дефіцит кадрів — виклик передусім для маленьких селищ, громад. У великих містах, особливо на західній Україні зараз багато лікарів, які працювали в Херсонській, Харківській областях тощо. Вони зараз якраз і підсилили медицину в інших регіонах", — зазначив він.
У дефіциті: в яких фахівцях різко зросла потреба під час війни
Україні критично не вистачає низки спеціалістів — лікарів-психіатрів, клінічних психологів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, терапевтів мови й мовлення. Водночас в областях, які потерпають від постійних ворожих атак, відзначається загальний кадровий дефіцит.
За словами PR-менеджерки порталу Work.ua Вікторії Білякової, ейчари часто у своїх дослідженнях згадують про нестачу медичних спеціалістів. Зокрема, згідно статистиці на ринку праці за липень 2024 року, незважаючи на те, що місяць відзначився зростанням середньої заробітної плати, кількості вакансій і конкуренції шукачів, а також позитивної динаміки, говорити про подолання дефіциту кадрів ще рано. Зокрема, роботодавцям все ще вкрай важко знаходити медиків.
Україні критично не вистачає низки спеціалістів — лікарів-психіатрів, клінічних психологів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, терапевтів мови й мовлення
Підтверджуючи слова Тимофія Бадікова про релокацію фахівців із прифронтових територій, фахівчиня зазначила, що вже другий місяць поспіль, зокрема, Харківщина не потрапляє до пʼятірки областей-лідерів за кількістю вакансій, хоча пропозицій роботи тут побільшало. Проте, якщо брати до уваги загально картину із кадрами, серед областей-лідерів побільшало вакансій лише у Київській і Дніпропетровській області (по +1%). В трьох відзначено невеликий спад.
Згідно з даними дослідження, медичні працівники і фармацевти входять до п'ятірки категорій із найнижчою конкуренцією, на відміну від позицій із високою конкуренцією, наприклад, розробників, верстальників, вебдизайнерів, копірайтерів, перекладачів англійської.
Але останнім часом серед медиків побільшало шукачів нової роботи. Порівняно із червнем, у липні додалося 12% спеціалістів, які розглядають пропозиції від роботодавців — лабораторій, лікарень, клінік.
Не лише зарплата: як мотивувати медиків працювати в Україні
Важливим питанням залишається збереження кадрів та розвиток медичної галузі в Україні під час війни. Так, за словами Тимофія Бадікова, фахівці, які переїхали до більш безпечних регіонів, підсилили медицину на нових місцях. Однак місцева влада має дбати про залучення цінних кадрів і надавати їм умови для роботи та безпечного життя.
На думку Тимофія Бадікова, потрібно зважати і на якість вакансій для медиків, що публікують роботодавці.
"Роботодавці мають підійти до залучення кадрів креативно: подумати про мотиваційні стимули для переїзду фахівців. Керівники мають підходити до вирішення питання із медичними кадрами таким чином: "Якщо в мене буде крута "первинка", де обслуговуватимуться не лише місцеві жителі, а й інші, то коштів в громаді додасться", — сказав Бадіков.
В Україні діє медична модель — "гроші йдуть за пацієнтом", тобто чим кращі послуги, допомогу та сервіс надає лікар та медзаклад, чим більше людей обирають його, тим більше фінансування від Національної служби здоров'я цей заклад отримує
Нагадаємо, в Україні діє медична модель — "гроші ходять за пацієнтом". Це означає, що чим кращі послуги, допомогу та сервіс надає лікар та медзаклад, чим більше людей обирають його, тим більше фінансування від Національної служби здоров'я цей заклад отримує.
"Якщо в громаді немає лікаря, то це зменшує шанси на повернення людей, які переїхали до інших регіонів України чи за кордон. Як раніше вже давно не працює. Немає дотацій, розподілення коштів по системі тощо. В медицині є програми, конкуренція за пацієнтів, лікарів. Тож кожний керівник має бути гарним менеджером у своїй громаді. Так, зараз виклики величезні, особливо для маленьких населених пунктів. І ці виклики будуть зростати. Адже чим довше триває війна, тим більше знижуються очікування, що фахівці, які переїхали за кордон, повернуться. Лікарі, які поїхали з країни від початку війни, можливо, спершу не могли себе реалізовувати там за професією, проте із часом вони переатестувалися, підтягнули знання мови і вже працюють. Звичайно, більшість з них хочуть повернутися, і якби вони знали, що будуть у безпеці, забезпечені роботою, житлом, то зробили б це", — зазначив Тимофій Бадіков.
Слова виконавчого директора ГС "Коаліція за вакцинацію" підтверджують і дані нового дослідження економістів ЦЕС. Так, за даними економіста ЦЕС Максима Самойлюка, ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці.
"Кількість нових вакансій на ринку протягом липня практично не змінювалась і залишалася на рівні близько 90% від середнього рівня 2021 року, але наприкінці минулого місяця почалось зростання, і станом на 12 серпня зростає вже чотири тижні поспіль, сягнувши рекордно високого показника за весь час повномасштабної війни — 97%. Активність же шукачів роботи залишається на стабільно низькому рівні, що є меншим за відповідні показники 2023 та 2022 років", — наводить дані нового дослідження Максим Самойлюк.
Єдиний веб-портал для медиків: чим допоможе новий державний інструмент
У серпні в Україні запрацював Єдиний веб-портал вакансій у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Як зазначило МОЗ, законодавство вимагає використовувати його для проведення добору на вакансії у державних та комунальних медзакладах, зокрема, при проведенні конкурсу на посаду керівника. Водночас вимога не поширюється на заклади охорони здоров’я приватної форми власності, заклади охорони здоров’я МВС, Міноборони, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.
У серпні в Україні запустили Єдиний веб-портал вакансій у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. У МОЗ заявили, що його потрібно використовувати для проведення добору на вакансії у державних та комунальних медзакладах, зокрема, при проведенні конкурсу на посаду керівника
У міністерстві кажуть, що такий портал полегшить проблему із пошуку роботи та фахівців для медиків. Ресурс дозволить їм безкоштовно розміщувати оголошення про вакансії у закладах, шукати роботу, подаватися на оприлюднені позиції, розміщувати оголошення про результати проведених конкурсів тощо.
"Розміщувати інформацію на порталі можуть керівники та уповноважені особи закладів охорони здоров’я, члени конкурсної комісії, до складу яких входять представники органів управління. Ці особи мають пройти процедуру електронної ідентифікації та автентифікації та створити особистий кабінет. Зареєструватися на сайті також можуть і кандидати на посади", — пояснили в МОЗ.
Тимофій Бадіков назвав такий спосіб залучення кадрів проактивною дією, який, водночас, має бути лише частиною процесу.
"Те, що з'явився зручний інструмент із пошуку-розміщення вакансій — це важливо. Але такий інструмент потребує конкурентного підходу. Якщо є дефіцит, то існує і конкуренція за хороші кадри", — впевнений експерт.
Отже, єдиний веб-портал для медичних вакансій — цікаве і своєчасне рішення. Проте, щоб подолати дефіцит кадрів у галузі, цього замало — потрібні і конкурентні зарплати, і проєкти з підвищення кваліфікації для молодих фахівців, і залучення до професійної практики у лікарнях з гарною репутацією та професійним обладнанням сьогоднішніх студентів. Це — програма мінімум для зменшення кадрового голоду у сфері охорони здоров'я.