Медицина та здоров'я

Щорічно Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) складає список десяти глобальних загроз — одні людина продукує самостійно, інші вирішити не має сили.

Найбільш серйозна загроза 2019 року — забруднення повітря. Запахи, смог, задимленість — ми одразу відчуваємо, коли з повітрям щось не так.

Відмовитися від нього неможливо, але й обрати, чим дихати, не можна. Як бути? Про це пише НВ.

«Невидиме зло»

Дев’ять з десяти осіб у світі дихають недостатньо чистим повітрям. Настільки «недостатньо чистим», що, за оцінками ВООЗ, щорічно 7 мільйонів вмирають передчасною смертю через екологічні проблеми. Це друга за чисельністю причина смертності від неінфекційних захворювань (НІЗ), після тютюнопаління. Забруднення повітря стосується не тільки вулиць, але й повітря всередині приміщень — у 2016 році понад півмільйона смертей були зумовлені сукупною дією цих факторів.

Природа та наслідки забруднення

Забруднення повітря — це зараження повітря хімічними, фізичними або біологічними речовинами, що змінюють природні властивості атмосфери. Основні забруднювачі — тверді частинки (PM), озон (O3), двоокис азоту (NO2) і двоокис сірки (SO2). Особливо небезпечна наявність у повітрі твердих частинок діаметром менше як 10 та 2,5 мікрон (PM10 і PM2.5). Вони проникають в легені та кров, впливаючи на серцево-судинне і респіраторне здоров’я.

Забруднене повітря провокує неінфекційні недуги — хвороби серцево-судинної системи, діабет тощо. Як причина 70% смертей у світі, вони посіли друге місце в списку глобальних загроз. Окрему групу «підвищеного ризику» в структурі смертності від цих захворювань складають люди у віці 30−69 років, які проживають у країнах, що розвиваються, і країнах із низьким рівнем доходу. На їхню долю припадає 15 млн смертей щорічно, і близько 7 млн з них — курці, які отримують «подвійну» дозу шкідливих речовин.

Тютюнопаління само собою є чинником забруднення повітря — в димі сигарети міститься 7000 шкідливих речовин. Потрапляючи в повітря, частинки осідають на одязі, меблях і шкірі курця, а згодом поширюються в приміщенні. Свою «життєдіяльність» вони зберігають аж до декількох місяців. При забрудненні повітря продуктами горіння не варто забувати й про вплив тютюнового диму на організм некурців — від пасивного куріння щорічно вмирає 1 млн.

«Життєва необхідність»: як убезпечити себе в умовах забрудненості

Зробити повітря чистішим в один момент не вийде, але можна задуматися про боротьбу з численними джерелами забруднення: сільське господарство, енергетика, транспорт, промисловість, комерційна діяльність і відходи, спалювання твердого палива в домогосподарствах.

Для розв’язання проблеми слід обрати стратегічний підхід, що являє собою концепція harm reduction (зменшення шкоди). Вона об'єднує три рівні: державний, громадський і корпоративний. Коли кожен з них працює на єдину мету, досягти її стає простіше.

Як harm reduction працює на практиці

Утилізація, переробка та повторне використання відходів зберігають екологію та значно знижують грошові витрати. Тому ефективними можуть бути реалізація стратегії скорочення викидів в атмосферу і введення вимог до бізнесу щодо встановлення очисних споруд.

Наприклад, обсяг викидів CO2 текстильною промисловістю щорічно складає понад мільярд тон. Це більше, ніж від судноплавства і всіх міжнародних перельотів разом. Не варто забувати й про використання токсичних хімічних речовин на виробництві та тонах мікропластику, який виходить з текстильних волокон. Одне з рішень — економіка з безвідходним виробництвом. Суть її проста: залучені у виробництво ресурси повинні повторно використовуватися. Так налагоджує своє виробництво концерн H&M, який після шквалу критики вирішив змінити стратегію сталого розвитку.

Друге питання на порядку денному — зниження токсичності виробництва. 79 світових брендів зобов’язуються до 2020 року замінити шкідливі речовини, що утворюються при виробництві, нейтральними. Допомогти їм розібратися готові Greenpeace Detox. Ця організація консультує підприємства з метою налагодити виробництво без використання токсичних речовин.

У містах одним з найбільш критичних чинників забруднення є вихлопні гази. Для зниження їх рівня необхідно розробляти таку інфраструктуру, шо допомагала б обладнати пішохідні та велосипедні мережі, організувати міжміське залізничне сполучення. Так городяни зможуть вільно відмовитися від автомобіля. Наприклад, в Німеччині великі міста вводять заборону на в'їзд на свою територію автомобілів із застарілими дизельними двигунами.

«Зелені ініціативи» — ще один підхід, який в межах стратегії дозволить запустити процес змін. Серед них: використання альтернативних джерел енергії для забезпечення життєдіяльності міст, сортування сміття, підвищення енергоефективності будівель, перетворення міст на eco-friendly.

У питанні альтернативних джерел розвинені країни вже пішли далі використання енергії відновлюваних джерел. Як новий спосіб вчені розглядають температуру людського тіла. Шведська компанія Jernhusen кілька років тому придумала, як обігрівати будинок у Стокгольмі теплом тіл пасажирів розташованого поруч Центрального вокзалу. Ще одна ініціатива народилася у американської компанії EnGoPlanet. Встановлені в Лас-Вегасі ліхтарі отримують електрику завдяки кінетичній енергії — акумулятори заряджаються, коли хтось проходить повз.

Чим дихає Україна?

Світові ініціативи можуть дати позитивний результат і в нашій країні. Однак, попри доведену ефективність, шлях до їх реалізації ускладнений безліччю бар'єрів — починаючи від фінансування і закінчуючи ставленням суспільства до проблем екології.

Щорічно Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського складає рейтинг найбрудніших міст за показником якості повітря. У 2018 «дуже високий» рівень забруднення спостерігався в Маріуполі та Дніпрі; «високий» — в Одесі, Кам’янському, Києві, Кривому Розі, Луцьку, Миколаєві, Слов’янську, Краматорську, Рубіжному, Львові, Запоріжжі, Лисичанську, Херсоні, Кременчуці. Ці міста потрапили в антирейтинг через підвищений вміст шкідливих речовин, зокрема, формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, і домішок — завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю. Так, у Києві практично щотижня фіксується небезпечний рівень забруднення повітря і деякі з районів столиці стабільно перебувають у «червоній» зоні.

Небайдужі українці замислюються, що можна зробити спільними зусиллями й формують екорух. Зокрема, займаються дослідженнями та оприлюдненням реальної картини забруднень, як, наприклад, Всеукраїнська екологічна ліга і Центр екологічних ініціатив Екодія. Вони беруть проби повітря, вивчають викиди підприємств, проводять тренінги та прищеплюють екокультуру населенню.

«Свідомий» бізнес теж не залишається осторонь. Наприклад, у Києві є служба таксі, що використовує тільки електрокари. А багато забудовників, підтримуючи еко-тренд, висаджують у своїх комплексах цілі парки. Агропромисловий гігант МХП інвестував у створення еко-орієнтованого замкнутого виробничого циклу і здійснює очищення стічних вод.

Але для масштабних змін турбота про довкілля повинна стати цінністю компанії та закономірним етапом її розвитку, а не просто популярною ініціативою або даниною моді. Те ж саме з суспільством — зусилля ентузіастів повинні позитивно корелювати з інтересами широких мас населення, які все ще переконані, що приписка «еко» це дорого або занадто складно.

Сам на сам з проблемою?

Причина забруднення повітря криється не тільки в промисловості й автомобілях, але й у способі життя кожного. Тому лікарі розробили кілька рекомендацій, як знизити рівень впливу забрудненого повітря на організм, навіть в умовах життя в мегаполісі:

1. У безвітряну погоду і за наявності задимленості в повітрі не займайтеся спортом на вулиці, не влаштовуйте прогулянки з дітьми. Краще зробіть вологе прибирання у квартирі.

2. Не стійте над дорогою, поки чекаєте зелене світло біля переходу. Рівень концентрації пилу там набагато вище, ніж, наприклад, за два метри від краю тротуару.

3. У приватних домогосподарствах важливо відмовитися від твердого палива і переходити на інші види або ізолювати точки спалення, щоб дим не потрапляв у приміщення.

4. Не можна спалювати старі меблі або одяг. При горінні викидаються формальдегід, діоксин та інші небезпечні сполуки.

5. Зверніть увагу на утилізацію відходів. Замість гори поліетилену можна перейти на тканинні мішечки, ходити в магазин зі своєю тарою і пити каву з термокружки.

6. Подбайте про себе і тих, хто вас оточує. Якщо ви курите, пам’ятайте про те, що це шкодить вам і людям поруч з вами. Відмовтеся від куріння в приміщеннях і постарайтеся виключити контакт з сигаретним димом — причиною забруднення повітря і розвитку захворювань. Альтернативні продукти, які виключають горіння тютюну, можуть стати способом мінімізувати ризики. Електронні сигарети та системи нагрівання тютюну виділяють аерозоль замість сигаретного диму, що містить до 90−95% менше шкідливих речовин. Перехід на такі продукти, при неможливості повністю позбутися звички, допоможе зробити крок назустріч «світу без диму».