За словами Лісового, існує небезпека того, що українські діти за кордоном будуть маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання.
Міністерство освіти розробило спеціальний українознавчий компонент для дітей, які наразі перебувають за кордоном. Його можна буде вивчати у кілька способів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтервʼю Hromadske.
На його думку, через війну ми сьогодні втрачаємо перспективу особистості, бо вона недоотримує якісну освіту.
"Це ризики для майбутньої успішної самореалізації. Якщо ж говорити про дітей за кордоном, ми ризикуємо втратити наших громадян, які нам дуже потрібні, особливо молодь. Ми розуміємо, що наші діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти, хоча самі держави часто й декларують, що вони нібито в цьому не зацікавлені. Насправді ми розуміємо, що так чи інакше діти пристосовуються, - заявив він.
Лісовий попередив, що існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання.
"Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність", - додав міністр.
Що таке українознавчий компонент
За словами Лісового, МОН розроблено так званий українознавчий компонент.
"Діти, які інтегруються у польські, німецькі, чеські, словацькі школи, можуть не вивчати всі універсальні дисципліни в українських закладах освіти, але ми спонукаємо їх опановувати так званий українознавчий компонент. Провели з Польщею та Словаччиною переговори на рівні міністерств щодо сприяння їхніх урядів залученню українських дітей до вивчення цього українознавчого компонента", - пояснив він.
Міністр стверджує, що зараз ці рішення уже на стадії імплементації.
"Сьогодні ми працюємо над тим, у яких міждержавних документах це має бути закріплено", - сказав очільник МОН.
Як діти будуть вивчати українознавчий компонент
Лісовий пояснив, що українознавчий компонент можна вивчати у кілька способів. Перший - онлайн. До 6 годин на тиждень діти вчать українську мову, літературу, історію України та географію.
"Другий варіант - факультативні заняття з українськими вчителями, де у школах є великі спільноти українських дітей. Тут постає ще й питання визнання дипломів: щодо цього ми теж маємо певне розуміння з польської, словацької та німецької сторони - попередньо вже провели переговори. Третій варіант - навчання в освітніх осередках, якщо вони є" - зазначив він.
За його словами, за кордоном багато як громадських організацій, так і батьківських спільнот організували свої невеличкі суботньо-недільні школи.
"Там також можна давати ці шість годин українознавчого компонента. Є ще одна проблема в освіті наших дітей за кордоном. Якщо молодші школярі швидше інтегруються в суспільство, вивчають мову й загалом включаються в освітній процес, то підліткам це дається важче. Їхні освітні втрати глибші через те, що перший рік, а іноді й другий, їм ще важко орієнтуватися та навчатися в іноземних школах", - додав він.
Що таке Міжнародна українська школа
МОН за літо хоче зробити скорочену версію блоку STEM - природничих дисциплін і математики, що також має підтримати знання наших дітей за кордоном.
"Для нас дуже важливо зберегти ідентичність дітей. Заради цього ми перезавантажуємо навчальний заклад, який називається "Міжнародна українська школа" - покладаємо на нього новий функціонал", - зауважив Лісовий.
Він розповів, що вже сформовано наглядову раду і оголошено конкурс на обрання директора.
"Міжнародна українська школа" формуватиме бази даних освітніх осередків, розроблятиме навчальні програми окремо для кожної країни, шукатиме політичні рішення, які стосуються, наприклад, моделей зарахування дисциплін. Тобто створюємо своєрідне "міністерство закордонної освіти", - додав він.
Освіта в Україні - деталі
Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний закон, яким вдосконалюється освітній процес у вищій освіті України.
Цей закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти заради підвищення якості навчання в університетах.
"Ключова ідея цього закону - створити більше можливостей і дати більше свободи студентам. Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання, завдяки запровадженню міждисциплінарних освітніх програм на бакалаврському рівні", - наголосив Лісовий.
Решта новин