Однак деякі деталі цього обміну, зокрема, поява в списках бойовика Володимира Цемаха, який є важливим свідком у справі про знищення Boeing МН17, викликало багато питань.
Ситуацію "Апострофу" роз'яснив відомий український політик, дипломат, колишній учасник Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі РОМАН БЕЗСМЕРТНИЙ.
- В суботу відбулася визначна подія - масштабний обмін полоненими між Україною та Росією. В списках на обмін опинився важливий свідоу у справи про збиття малайзійського Boeing Володимир Цемах. Це викликало багато запитань. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
- Все те, що відбувається навколо трагедії війни, має декілька вимірів.
Перший - це людський вимір. Україна та українці вчаться цінувати людське життя. І в цій царині битва за Сенцова, Клиха, Карпюка, Гриба, Сущенка, за тих, хто перебуває в Криму, в Донецьку та Луганську - це дуже важливі речі і я дуже ціную те, що роблять президент та його оточення.
Але є ще зовнішньополітичний вимір. Володимир Зеленський був обраний на протидії із Петром Порошенком. Але чомусь сталося так, що так само негативно почали оцінюватися речі, які мають спадковий характер. Це речі, які пов'язані із зовнішніми друзями чи ворогами. Кремль це відчуває, а тому він одразу виставив пастку, і було очевидно, що людина, яка хоче зробити якнайкраще, одразу в неї потрапить. Це сталося і дуже швидко.
- Що ви маєте на увазі.
- Кремль влаштував загибель чотирьох морпіхів. По-людськи Зеленський абсолютно нормально на це реагує. Хоче зробити краще, а в результаті поєднує бажання звільнити 24 моряків та інших осіб. Причому забуваючи, що Росія безумовно має звільнити моряків, бо є відповідне рішення трибуналу. А за його невиконання наступають серйозні санкції. Так, не одразу. Але це допоможе розширити коло союзників України та базу для тиску на Росію. Втім, це випускається з виду, знову виникає слово "обмін" і моряки включаються в цей обмін. Це - величезна помилка!
Далі - більше!
Інформаційно розігрівається ситуація Сенцов - Вишинський. Президент йде на цей крок, запускаючи схему звільнення Вишинського. Безумовного звільнення - зверніть увагу. Хоча стаття у нього - державна зрада. Не можна такими речами гратися. І от родичі з'являються в аеропорту, хоча ніхто з українських очільників їм про це не повідомляв.
- Ви вважаєте, що їм навмисно хтось повідомив?
- Так. Очевидно їх навмисно повідомили. Причому зробили це від імені української влади, хоча українська влада цього не робила. До чого я це веду? Очевидно, що операція продовжується і ця операція називається "дискредитація Зеленського". Бо далі планка піднімається ще вище. Ставиться вимога звільнення Цемаха. Треба розуміти, що стаття Вишинского, справді "державна зрада". Але це речі, про які ще можна дискутувати. Але стаття про терористичну діяльність, створення терористичної групи (звинувачення висунуті на адресу Цемаха) - вона ніде ні в якому законі не підпадає під амністію, отже не має терміну давнини.
Тут включається третій вимір - правовий. Що ж відбувається? Ми зробили помилку з моряками. Тепер нам буде дуже важко звертатися до міжнародних інстанцій, бо нам там скажуть - ви ж не дотримуєтесь процесу реалізації міжнародних рішень! А ситуація з Цемахом небезпечна тим, що вона буде розкручена по всій Європі...
Тобто Володимира Зеленського - людину, яку підтримують 73% виборців, просто дискредитують. Незрозуміло, як він буде відповідати на ці виклики. Бо наступним кроком після Цемаха, буде вимога зустрітися з Пасєчніком та Пушиліним (ватажки "ЛНР" и "ДНР", - Авт.). Тобто ситуація покотиться. Ми можемо врятувати 10 людей, а загубити тисячі. І такі випадки в історії нашої війни вже траплялися.
- Наприклад?
- Коли треба було прийняти рішення про застосування сили в Криму. Не вистачило сили волі. І тепер ми кажемо про загиблих у кількості більше 10 тисяч. А якби тоді було ухвалено рішення про застосування сили - не було б ні Криму, ні війни на Донбасі.
Тому президент це не тільки людина - це відповідальність, це сила волі для прийняття рішення, це подвиг в тій ситуації, який ми зараз перебуваємо.
З моєї точки зору ситуація з Цемахом - це помилка, яка з часом перетвориться на злочин. Бо коли розслідування закінчиться і звинувачення щодо цієї людини будуть доведені, то я б дуже хотів побачити, як себе будуть почувати ті люди, які приймали рішення щодо його звільнення.
- Тоді як нам тепер вибудовувати свої відносини з європейськими партнерами, бо напередодні звільнення Цемаха, європейці звертались до Зеленського із проханнями не приймати це рішення?
- Перше що треба зробити - відновити спадковість, котра мала позитивний мотив. Нам треба суттєво підсилити інформаційну складову та роль громадянського сектору у спілкуванні з громадянським сектором західних країн-партнерів. Нам треба нести туди інформацію. Адже в чому полягає небезпека? Вона полягає в тому, що Україна зникає з радару Ради безпеки ООН. А з радару ОБСЄ вона вже зникла. Україні треба відстоювати свою позицію. Бо, якщо прослідкувати за діями президента Франції Емануеля Макрона та канцлера Німеччини Ангели Меркель, то стає зрозумілим, що вони "поповзли". А це означає, що у них не вистачає інформації та фактажу з боку України.
- Тобто нам не вистачає суб'єктності?
- Так. І нам необхідні не періодичні телефонні дзвінки, а інституціональні відносини з європейскими лідерами.
- А що в цій ситуації мав би зробити Володимир Зеленський? Щодо Цемаха, наприклад.
- Бути обраним президентом та стати ним - різні речі. Зеленський знаходиться на етапі входження в посаду. Але для чого треба було перебирати на себе ініціативу в питанні звільнення полонених. Переговори досить результативно рухались в Мінському процесі із поверненням туди Леоніда Кучми. В підгрупі з гуманітарних питань проблему Цемаха було закрито і ніхто його питання не підіймав. Всі чудово розуміли - слідство триває, а процедура правового очищення є задовгою.
Моряки знаходилися під рішенням морського трибуналу. Обговорювалося питання звільнення частини російських військовополонених та частини тих, хто проживав на територій Донецької та Луганської областей та знаходився в українських тюрмах, та стосовно яких йшла правова очистка.
Тому я не можу зрозуміти для чого треба було торпедувати цей процес та запускати паралельний трек, який вже завдав репутаційної шкоди, викликав напруження і наразі незрозуміло, як ця ситуація вплине на той базовий трек, який йде в мінському процесі.
- Чому на вашу думку виникла така ситуація?
- З моєї точки зору в основі цього процесу є інституційна дряхлість те неспроможність України реагувати на ці процесі.
Хто б не був президентом чи прем'єр-міністром, система має працювати. Вона не може, як вітрила, кудись повертатися в залежності від того, хто став президентом. Війна була, війна є і, на жаль, війна ще буде. Не можна починати війну з одним командувачем, а завершувати її з другим. Один каже відступати, а другий кличе наступати.
Тобто те, що зараз відбувається, є свідченням того, що ми інституційно провалилися. І тепер Москва готова висувати чергові хотєлки. Для мене очевидно, що черговою вимогою стане зустріч с Пасечником та Пушилінім. Чи готовий президент до цього? Може, як людина, він готовий... Позбутися власного рейтингу. Але як це вплине на ситуацію в України?
Тому оцінюючи кроки Зеленського, я би рекомендував йому розуміти, що він працює з шулером. Межі вимог там немає. Як і впевненості, що всі обіцянки будуть виконані. Хто тоді в цій ситуації перемагає? Зверніть увагу, як швидко в Європі дізналися про Цемаха? Там не дізналися про деталі переговорного процесу. Там дізналися про те, що це - дурне рішення Зеленсьского. Ну невже не зрозуміло, звідки вітер дме?
- Двояка ситуація. З одного боку треба вести діалог з Росією, а з другого, кожний крок - це потрапляння в капкан.
- Ситуація не двояка. Я завжди наполягав на тому, щоб діалог з Росією був. Бо це чітко говорить про те, хто наш ворог. Розмови між президентами теж іноді треба вести. Але перед тим, як вести цю розмову, треба бути до неї готовим. Інституційно. Має працювати технічний рівень. А зараз в системі стосунків між Зеленьским та Путіним є група "рєшал". Ця група рєшал замикається на рєшал, які давно перебувають поруч з Путіним. Дехто з оточення Зеленського надто загрався з "башнями Кремля". Кожна з цих башен представляє окремий інститут влади в Росії. Так от одна з тих "башен" веде із оточенням Зеленського власну гру. І дуже прикро, що відносини між Києвом та Москвою замість інституціональних вийшли на такий собі оперативний рівень. Метою всього цього є тільки одне - дискредитувати Зеленського.
- Зеленський потрапив на гачок?
- Я тільки він вийшов на діалог не будучи готовим, а перебуваючи в полоні обіцянок певних гравців, він моментально став заручником цієї гри.
Світлана Шереметьєва
Решта новин