Схоже, влада вирішила перехопити ініціативу у політичних сил, як правило, опозиційних, які вже давно говорять про те, що об'єднані територіальні громади повинні отримати додатковий ресурс для соціально-економічного розвитку. Тому не дивно, що виникають питання про те, чи дійсно це відповідь влади на ті виклики, які ставить децентралізація, чи це підготовка до президентських і парламентських виборів?
Якщо це відповідь на виклики політичної кон'юнктури, то передача земель за межами населених пунктів у власність об'єднаних територіальних громад спрямована на те, щоб вибити ґрунт під ногами опозиції, не давши додаткових аргументів щодо переконання електорату у відірваності влади від реалій розвитку громад базового рівня.
Взагалі тривалий період саме комунальні земельні активи виступали дієвим фактором наповнення місцевих бюджетів, особливо в період підйому економіки (2000-2008 роки), коли ділова активність вимагала розширення територіального базису ведення виробничого і комерційного бізнесу, що призводило до підвищеного попиту на землі населених пунктів.
Підприємці намагалися правдами і неправдами заволодіти земельними активами, щоб сформувати основу для розширеного відтворення власного бізнесу. Але, починаючи з 2009 року, надходження коштів від продажу земель у місцеві бюджети почали інтенсивно зменшуватись, що було обумовлено як кризовими явищами в національній економіці, так і низьким рівнем ліквідності земельних ділянок, які виставлялися на продаж.
Якщо в 2007 році від продажу земель до місцевих бюджетів надходило 2,85 млрд. грн., у 2010 – 1,36 млрд. грн., то в 2017 – 1,27 млрд. грн. У порівнянних цінах падіння надходжень до місцевих бюджетів від продажу землі ще більш інтенсивне. Так в 2017 році порівняно з 2007 роком обсяг надходжень від продажу землі у порівнянних цінах зменшився на 11,5 рази.
Тобто продаж комунальних земельних активів перестала бути таким вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів як в попередні періоди (до 2009 року). Передача об'єднаним територіальним громадам земель за межами населених пунктів потенційно сформує додатковий ресурс для наповнення місцевих бюджетів. Але тут можуть бути різні сценарії використання додаткового ресурсу.
Перший сценарій (шлях найменшого опору) – продаж цих земель при відсутності інституційних обмежень щодо їх вільного обігу; другий сценарій – передача в оренду підприємницьким структурам або підприємцям-фізичним особам та отримання орендної плати за їх використання; третій сценарій – використання об'єднаними територіальними громадами цих земель при реалізації проектів державно-приватного партнерства.
Якщо проголошена Гройсманом передача об'єднаним територіальним громадам земель державної власності за межами населених пунктів станеться, то громади отримають досить потужний ресурс для нарощування темпів соціально-економічного підйому. Інша справа, чи скористаються вони цим ресурсом раціонально?
Василь Голян, Доктор економічних наук, професор, академік Інженерної академії України, LB.ua
Всі новини