Політика - Думки

Financial Times повідомила, що український Мінфін і рада кредиторів домовилися про параметри реструктуризації. «Зрада» або «Перемога»?

Financial Times повідомив, що міжнародні кредитори, на чолі з Franklin Templeton, домовилися з урядом України про списання 20% державного боргу.

За даними видання, підписання договору про реструктуризацію може бути досягнута вже на цьому тижні. Українські аналітики вважають такий сценарій реалістичним. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, передбачає, що сторони домовилися ще на минулих вихідних, а зараз узгоджують технічні питання. "Теоретично, на цьому тижні можна встигнути", - вважає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

час

В уряду є час мирно домовитися з кредиторами до 23 вересня, коли Україні необхідно буде погасити євробонди на суму $500 млн. В іншому випадку державі доведеться оголошувати мораторій на виплати. Така можливість прописана в меморандумі з МВФ, але невиконання зобов'язань точно не додадуть інвестиційної привабливості державі. "Дефолт представляв собою дуже складний сценарій для України (і, можливо, навіть дорогий), і все одно довелося б домовлятися з комітетом кредиторів", - упевнений начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін.

Переговори з кредиторами в рамках співпраці з МВФ, Україна почала в березні цього року. Після реструктуризації Мінфін планує отримати економію $5,2 млрд в цьому році і до $15,3 млрд в найближчі чотири роки. Таких результатів можна було досягти за рахунок роботи за трьома напрямами: списання частини боргу, зниження купонного платежу за рахунок зменшення процентної ставки і збільшення строку обігу цінних паперів. Спочатку Мінфін зробив наголос на часткове списання і вимагав у кредиторів пробачити 40% боргу. "Якби Мінфін був більш гнучкий по кожному напрямку, то домовленості можна було б досягти ще раніше",- упевнений виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко.

Початкові умови Мінфіну були завищені. "Списання 40% швидше було побажанням", - зазначає генеральний директор інвестиційної компанії SP Advisors Нік Піацца. "Якщо хочеш отримати знижку 20%, кажи, що треба 40%", - ділиться тонкощами переговорного процесу Фурса.

Щоб домогтися результату, Мінфін сформулював чіткі "меседжі" для держателів євробондів, які ретранслировались як через ЗМІ, так і на зустрічах з інвесторами лицем до лиця. Уряду вдалося заручитися підтримкою в цих переговорах з боку інших кредиторів в особі МВФ, Мінфіну США і офіційних осіб з ЄС. "Всі ці дії є новими для української влади, яка раніше намагалася гасити такі пожежі в останній момент", - стверджує Піацца.

Золота середина

З самого початку ймовірність того, що сторони домовляться про списання на рівні 20-25%, була дуже велика. При цьому головний фінансовий аналітик агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран, впевнений, що навіть знижку 5% можна було б вважати досягненням Мінфіну. "20% - це золота середина між бажанням Мінфіну і кредиторів, - впевнений Паращій. - Адже спочатку кредитори принципово не погоджувалися на будь-яке списання. У той же час Україні не довелося застосовувати радикальний аргумент - мораторій на виплату боргів. Це можна вважати відносно легкою перемогою української сторони". За словами Устенка, в довгостроковій перспективі можна було б досягти ще більшої економії в разі зниження відсотків по облігаціях. До того ж, цю опцію було б набагато простіше пояснити учасникам ринку цінних паперів.

Втім, поки рано говорити про перемогу або поразку, так як інші ключові параметри реструктуризації - grace period (відстрочка, або пільговий період, з обслуговування зовнішнього боргу) і переглянута процентна ставка - залишаються невідомими. "Ми не знаємо деталей реструктуризації. Тому рано робити висновки, поки не буде ясний остаточний офіційний результат боргова операції", - відзначає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. "Якщо grace period складе близько п'яти років і ставка зросте мінімально, наприклад, до 120 базисних пунктів, то це буде хороший результат", - упевнений Він.

До того ж поки залишається в підвішеному стані питання реструктуризації облігацій на $3 млрд, якими володіє російський Фонд національного добробуту . "Не факт, що російська сторона просто так візьме ті умови, щодо яких Мінфін домовився з кредиторами. На цей рік саме цей борг є найбільш відчутним тягарем", - запевняє Паращій.

Наслідки реструктуризації

Успішна реструктуризація допоможе Україні знизити тиск на бюджет, заощадити $15 млрд державних коштів і привести показник боргу до ВВП до 71% в 2020 році (зараз - 110%) . У короткостроковій перспективі підписання угод зможе знизити волатильність коливань національної валюти. На думку Шапрана, найбільший плюс - визначеність з прогнозами на платіжний баланс на друге півріччя 2015 року.

Остаточне вирішення питання реструктуризації стабілізує вартість цінних паперів України на світових ринках. Цивілізовані переговори з кредиторами можуть підштовхнути іноземних інвесторів придивитися до України. "З кінця минулого року іноземні інвестфонди стежили за тим, як країна вирішить проблему зовнішнього боргу, перш ніж приймати подальші рішення щодо України. Чіткий і зрозумілий формат реструктуризації усуває значні перешкоди на шляху до відновленню України", - зазначає Піацца. Втім, у найближчі один-два роки ринок зовнішніх запозичень буде закритий. Тому доведеться оптимізувати внутрішні витрати, щоб не збільшувати дефіцит бюджету.