Європейська Рада ухвалила історичне рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС.
Фактично перемовини стартують після ухвалення так званої переговорної рамки і можуть тривати ще довго - та, головне, процес пішов.
Від казки про ЄС до заявки на вступ
Українська євроінтеграція завжди була однією з улюблених тем вітчизняного політичного істеблішменту та інструментом політичних маневрів. Ще у 2001 році тодішній президент України Леонід Кучма заявив, що приєднання до Європейського Союзу є стратегічною метою країни, однак вона не готова до цього ні економічно, ні політично. Та й у програмах переважної більшості партій політична євроінтеграція залишалася офіційним пріоритетом, який хоч і користувався популярністю у громадян, проте з практичною реалізацією відповідальні особи воліли не поспішати (як через об’єктивні економічні причини - конкуренція, торгівельні війни з РФ, складність адаптації до правил ЄС, критична залежність на той час від російського ринку та ін., так і політичні, і навіть геополітичні чинники).
Своєю чергою, європейські посадовці також тривалий час хоча на словах говорили, що Україна має право на приєднання до Євросоюзу, але за зачиненими дверима додавали: мовляв, вступ до ЄС так можливий, але "років через 20-30". Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель у 2007 році взагалі публічно зазначила, що перспектива вступу України до ЄС відсутня.
Врешті-решт, наприкінці 2013 року президент-утікач Віктор Янукович офіційно поставив євроінтеграційний процес на паузу, відмовившись підписувати угоду про асоціацію між Україною та ЄС. І хоча за президентства Петра Порошенка євроінтеграційний рух було відновлено, до подання заявки справа так і не дійшла. Дотепер.
Мілітарі заявка до ЄС: що вже пройдено
Повномасштабне вторгнення РФ на територію України, героїчні Збройні сили України, які зруйнували прогнози про "Київ за три дні", а також дипломатична робота кардинально змінили як геополітичну ситуацію навколо нашої країни, так і сприйняття більшістю держав-членів ЄС української євроінтеграції.
В останній день лютого 2022 року, під акомпанемент періодичних обстрілів Києва російськими окупантами, президент України Володимир Зеленський разом зі спікером Русланом Стефанчуком та прем’єром Денисом Шмигалем підписав заявку про вступ України до ЄС, запустивши довгий процес приєднання до Європейської спільноти.
У 2001 році тодішній президент України Леонід Кучма заявив, що приєднання до ЄС - стратегічна мета країни
Варто зауважити, що цей процес, окрім політичних домовленостей, передбачає ще і бюрократичні процедури. Зокрема, для отримання статусу кандидата держава заповнює спеціальний опитувальник, в якому тисячі запитань. З цим завданням наша держава впоралася в рекордні строки, а у червні, слідом за статусом кандидата, отримала й нові "домашні завдання". Вони передбачали, зокрема посилення боротьби з корупцією, незалежність НАБУ та САП, зміни до медійного законодавства та законодавства про нацменшини. На останньому пункті, як не важко здогадатися, наполягала Угорщина…
У листопаді Єврокомісія визнала суттєвий прогрес у виконанні Україною "домашніх завдань", що врешті і було підтверджено.
ЄС не раніше 2028 року, і можливі нові "вето" Орбана
Рішення Європейської Ради викликало бурхливу радість в українському політикумі та суспільстві. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав рішення Ради Євросоюзу надскладним, зазначивши, що "були спроби ухвалити напіврішення", проте цього, на наше щастя, не відбулося. Хоча загалом такі розмови не виглядають дивно, адже ще напередодні саміту ЄС прем’єр Угорщини Віктор Орбан публічно обіцяв ветувати можливе політичне рішення про відкриття перемовин… Та, врешті, лідери ЄС виявилися переконливими.
Тепер попереду у України тривалий шлях до ЄС. І для початку, для схвалення переговорної рамки про вступ, слід виконати залишкові "домашні завдання", серед яких, зокрема, закон про лобізм. Без цього неможливий фактичний старт перемовин.
"У нас ще є "домашні завдання"… Закон про лобізм нам потрібно дошліфувати", - зауважив голова комітету ВР у закордонних справах Олександр Мережко.
Політичний аналітик інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач зазначає, що після рішення Європейської ради та схвалення переговорної рамки на Україну чекає тривалий процес перемовин про вступ до ЄС, який не завершиться раніше 2028 року.
"Європейська Рада ухвалила рішення про початок вступних переговорів з Україною та Молдовою. Це означає, що ухвалене політичне рішення і майбутнє членство України та Молдови у ЄС стало політично можливим. Це необхідний крок, без якого досягти членства неможливо. Але це, знову ж таки, не гарантія того, що Україна вже вступила чи вступить до ЄС. Ми знаємо ситуацію різних країн та унікальну ситуацію в Україні, що пов’язана з війною. Переговори триватимуть теж не швидко. Навіть якщо Україна буде на все погоджуватися, то все одно швидко вони не завершаться. Як мінімум, це буде 2028 рік",- зазначив він.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан публічно обіцяв ветувати можливе політичне рішення про відкриття перемовин
За його словами, окрім складних переговорів вступ, до бюджету ЄС необхідно буде включити витрати, пов’язані зі вступом України.
"Річ у тім, що для того, аби прийняти нас до Європейського союзу, до цього має бути готовою не лише Україна, а і ЄС. Європейський союз до цього повинен був готовий фінансово, тобто в його бюджеті повинні бути передбачені кошти на процес нашого вступу, на пов’язані з цим витрати. Бюджет ЄС ухвалюється на 7 років і чинний документ - з 2020 по 2027 рік, тобто до 2027 року наш вступ є технічно неможливим. Але, я думаю, що він не відбудеться і відразу у 2028 році. Адже переговори будуть теж дуже складними та важкими. На нас чекають близько 40 переговірних тематичних глав, і в кожній з них будуть складності, будуть "супротивники", тобто держави-члени, які будуть акцентувати увагу на власних економічних (і не лише національних) інтересах. А Україні кожного разу потрібно буде шукати компроміси і відстоювати власні інтереси. Це буде довго узгоджуватися. Отже, процес довгий та тернистий, але він вже відкритий, можна їхати", - зауважив експерт.
При цьому, за словами Горбача, фактичний старт переговорів відбудеться лише після схвалення Європейською Радою так званої переговорної рамки, для чого теж необхідний консенсус усіх країн-членів євроспільноти: "Але це рішення вже не політичне, а технічне. І так само виникне питання можливості накладання вето Орбаном. Це все на нас чекає".
Важкий процес не без проблем
Чому Віктор Орбан не заблокував політичне рішення про відкриття переговорів про вступ України до ЄС? За словами експерта, можна припустити, що його змушувало до такого кроку дві речі: "З одного боку, якби він зробив би цей демарш, то це була б демонстрація відсутності єдності ЄС і інші члени Євросоюзу тут же могли б ухвалювати рішення по самій Угорщині. Аж до того, щоб позбавляти угорського прем’єра права голосу при ухваленні рішень. Це передбачено сьомим пунктом Договору про Євросоюз, в якому зазначені передумови позбавлення права голосу країни-члена: коли або порушуються принципи правової держави (але таке рішення було б дискусійним), або коли держава-член діє всупереч інтересам ЄС. Тобто, таке рішення Орбана можна було б трактувати так, що його уряд діє всупереч інтересам ЄС, граючи, наприклад, в інтересах Путіна. Тому Орбан був змушений тимчасово відступити (він вже заявив, що його країна матиме ще 75 можливостей заблокувати рух України до ЄС)".
Наразі Євросоюз розблокував 10 з 30 мільярдів євро, призначених для Угорщини, і припустив, що Віктор Орбан буде торгуватися за усі.
Поки ж на Україну чекає тривалий перемовний процес. Президент Євроради Шарль Мішель ще у жовтні заявляв про можливий вступ України до ЄС у 2030 році. Проте в Україні є сподівання, що перемовини з ЄС завершаться протягом 4-5 років. Але у будь-якому разі на процес і результат впливатимуть бойові дії.
Решта новин