Політика - Думки

У пошуках миру: Time дізнався, чи міг саміт у Швейцарії бути більш вдалим для України

Мирний процес відбувався без посередників, без припинення вогню, без реальних переговорів між воюючими сторонами.

Глобальний саміт миру став першим справжнім випробуванням цієї стратегії. Понад 80 країн зголосилися взяти участь, але з явною перевагою західних демократій. Мирний процес відбувався без посередників, без припинення вогню, без реальних переговорів між воюючими сторонами, пише Time. Зазначається, що ООН трималася насторожено, а за столом переговорів опинилась Руанда та Кабо-Верде.

За словами глави Офісу президента України Андрія Єрмака, все це було частиною плану: "Ми хочемо, щоб усі країни світу пройшли цей шлях разом з нами. Весь світ! Тоді росіянам дійсно буде важко стверджувати, що процес не є чесним", – заявив він.

Водночас деякі з найпотужніших країн світу, такі як Бразилія, Індія, Саудівська Аравія та Південна Африка, надіслали своїх послів на саміт, але відмовилися підписувати підсумкову декларацію. Інші учасники скаржилися, що захід був схожий не стільки на переговори, скільки на ехокамеру для існуючих союзників України. Росія відкинула все це як фарс. За день до початку саміт Володимир Путін висунув власні вимоги щодо миру, які Україна категорично відкинула. Але цей крок Росії підкреслив, наскільки далекою від завершення війна.

"По всьому фронту тривають варварські вбивства у промислових масштабах, оскільки кожна сторона прагне виснажити готовність іншої сторони жертвувати своїми людськими та фінансовими ресурсами. Поки що найближчим до мирного процесу в Україні є той, що розпочався в Бюргенштоці, і його успіх залежатиме від президента Зеленського та його невтомного посередника Андрія Єрмака", – йдеться у статті.

"Формула миру"

За словами журналістів, робота Єрмака над "формулою миру" передбачала нестандартний підхід до дипломатії у воєнний час. Замість того, щоб робити будь-які пропозиції росіянам, Україна вирішила створити коаліцію країн для підтримки свого мирного плану. Мета полягала в тому, щоб Україна мала більше контролю в мирному процесі та поглибити відчуття ізоляції Росії.

Київ включив до "формули миру" пункти, які інші країни могли б легко підтримати. Перший пункт закликає до ядерної безпеки, другий – до стабільного постачання продовольства в Африку та Азію. П'ятий пункт посилається на статут ООН, в якому йдеться про те, що кордони не можуть бути змінені силою: "З цим дуже важко сперечатися… Кожна країна може побачити своє лідерство хоча б в одному з пунктів", – підкреслював Єрмак.

Починаючи з літа минулого року, глава ОП України скликав низку зустрічей з іноземними посадовцями, готовими підтримати формулу. На одну із таких зустрічей навіть Китай надіслав свого представника. Єрмак був у захваті: "Ніхто не вірив, що ми зможемо це зробити", – заявляв він, незабаром переключивши увагу на план проведення глобального саміту глав держав на підтримку формули.

Однак контрнаступ України влітку 2023 року виявся невдалим і до середини осені застопорився. Це погасило оптимізм Єрмака щодо "формули миру": "Ми зробимо все, щоб ця платформа вижила", – сказав він.

За словами журналістів, провал контрнаступу – не єдина перешкода на шляху до миру. Увага світу була прикута до Близького Сходу, коли бойовики ХАМАСу вторглися в Ізраїль. Єрмак відчував, що цей напад може означати для миру в Україні: "Я дуже сподіваюся, що ситуація в Ізраїлі не стане на заваді. Але, звичайно, вона має вплив". Тоді багато країн мусульманського світу відмовлялися підтримувати мирний план в Україні, доки Ізраїль продовжував війну проти ХАМАСу.

Саміт миру

Глобальний саміт миру відбувся в середині червня у Швейцарії. На саміті обговорювали Формулу миру. За підсумками зустрічі було підписано комюніке, яке спочатку підтримали 80 країн і 4 організації.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому деякі країни "відкликали" свої підписи. Однак наразі ще є низка країн, які не змогли відвідати саміт миру, однак розглядають варіант долучитися своїми підписами до загального комюніке.