Політика - Думки

За традиційними військово-політичними критеріями путінська Росія має перевагу в українській кризі, пишуть у статті для The Wall Street Journal Роберт М.Кімміт, у минулому заступник міністра фінансів США, і Стівен Е.Міроу, який був підлеглим Кімміта, а нині - керуючий партнер фірми Beacon Policy Advisors.

"У Росії є відповідне географічне положення, демографічна ситуація і логістика, щоб фактично анексувати Крим і потенційно провести експансію в Східній Україні", - пояснюють автори. Однак якщо США, ЄС і Україна спільно застосують економічні та фінансові важелі, виявиться, що Путін переоцінив свої сили. Особливо автори звертають увагу на російський експорт енергоносіїв - "один із стовпів її могутності", який "слід перетворити на "ахіллесову п'яту".

На погляд авторів, Путін не тільки хоче взяти під контроль Східну Україну і Севастополь, а й привести до влади в Україні "покірний уряд, який відповідатиме потребам Росії".

У 2006 і 2009 роках Росія застосовувала проти України економічну зброю - припиняла експорт газу. Але тепер Україна і Європа знизили імпорт російського газу (на 10% і 20% відповідно). Економіка самої Росії не так сильна, як раніше, йдеться в статті.

"Але ринки стривожені нестабільністю української економіки навіть ще сильніше, ніж російської", - нагадують автори. Однак у цьому ризику вони бачать сприятливий шанс. Якщо США та ЄС нададуть Україні економічну допомогу на 20 млрд доларів, українську економіку напевно вдасться стабілізувати.

"Як тільки Україна включить "систему життєзабезпечення" економіки, ЄС і Україна зможуть повернути російський експорт енергоносіїв - її улюблену економічну зброю - проти Москви. Для цього потрібні скоординовані і вузькоспрямовані обмеження імпорту російського газу. Додайте до цього близько 30 млрд доларів - активи російських банків, які вразливі в Україні, - і Росія раптово може уподібнитися слабкій газелі на краю стада - спокусливою мішенню для валютних і бондових спекулянтів", - вказують експерти.

Якщо США і союзники застосують "весь спектр інструментів національної безпеки", Росія, можливо, виявить, що потрібно проводити аналогії з дефолтом 1998 року - "початком кінця" для Єльцина. Путін раптом виявить, що збереження влади шляхом боротьби з рецесією важливіше, ніж дестабілізація сусідніх країн.