Ухвалюючи закон «Про ринок природного газу», парламент регламентував не тільки його лібералізацію і розподіл держхолдингу «Нафтогаз України». Нові правила створюють передумови для подальшого зростання тарифів на газ, а їхня імплементація ризикує призвести до конфліктів у галузі.
Учора Верховна рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроект «Про ринок природного газу». Ухвалення цього документа було однією з умов Міжнародного валютного фонду для отримання другого траншу за кредитною програмою на $17,5 млрд, схваленою 12 березня і передбаченою для підтримки «структурних реформ в Україні». Сума першого траншу, що вже надійшов у розпорядження Кабміну, становила близько $5 млрд.
У «Нафтогазі України» прийнятий закон про газовий ринок вважають революційним. «Цей закон – важливий крок України на шляху інтеграції з Євросоюзом. Він робить наш ринок природного газу прозорим і зрозумілим для інвесторів, стимулює конкуренцію, чітко окреслює функції держави. Важливо, що документ також містить механізми держпідтримки незахищених споживачів та контролю за якістю послуг», – каже голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, якого у своєму повідомленні процитувала прес-служба НАК.
А Юрій Вітренко, директор з розвитку бізнесу держхолдингу, стверджує, що «положення ухваленого закону дозволяють, з одного боку, досягти оптимальної ціни для споживачів, з другого – стимулювати розвиток власного видобутку... прозорими ринковими методами».
Мережевий бізнес під прицілом
Чи виправдані очікування керівництва «Нафтогазу», пов'язані з новим законом про газовий ринок, покаже імплементація його норм на практиці. Проект документа було розроблено за участю експертів з Енергетичного співтовариства, які підтвердили, що він відповідає Третьому енергетичному пакету ЄС. Але ще не знаємо їхніх висновків щодо тексту, затвердженого вчора Верховною радою: у день голосування в нього було внесено зміни.
З подачі Олександра Ксенжука, депутата з пропрем'єрської фракції «Народний фронт», парламент підтримав поправку №213, яка забороняє приватним операторам газорозподільних мереж використовувати державні ГРС на основі договорів господарського відання без плати за експлуатацію. Такі повноваження залишилися закріпленими виключно за державними операторами. А приватним власникам облгазів доведеться платити за транспортування газу по державних ГРС.
Для цього їм потрібно буде укладати договори на концесію або оренду мереж. Це буде нова практика для приватних облгазів в Україні, близько 70% яких контролює Дмитро Фірташ. Раніше їхні договірні відносини з державою будувалися інакше.
Навантаження на споживачів
2012 року, вперше після здобуття Україною незалежності, Кабмін врегулював правовий режим газорозподільних мереж у країні, процедуру їхнього використання і розвитку. Відтоді облгази почали укладати договори господарського відання з Міненерго, яке представляло інтереси держави – власника ГРС. Такий підхід давав облгазам можливість ремонтувати і підтримувати технічний стан газових мереж власним коштом і відображати це у своїй фінансовій звітності.
Тепер же, коли набудуть чинності норми згаданого закону, плата за експлуатацію облгазами державних ГРС на умовах оренди чи концесії ляже на плечі кінцевих споживачів. Тобто суму платежу державі за договором оренди чи концесії буде закладено в тариф на транспортування газу.
Неофіційно це підтвердили в бесіді з Forbes представники кількох облгазів. Вони прогнозують складний перехідний період, який супроводжуватиметься конфліктами між приватними власниками і державою, коли Міненерго приступить до імплементації норм закону «Про ринок природного газу» і почне розривати чинні договори з облгазами на господарське відання ГРС, щоб укласти нові – про оренду чи концесію.
Труднощі обліку й держрегулювання
Механізм перерозподілу коштів і формування прибутку в газорозподільному бізнесі складний, на нього впливає державний регулятор – Нацкомісія регулювання енергетики і компослуг.
Чинна нормативно-правова база дозволяє витрачати кошти підприємства тільки на те майно, яке перебуває на його балансовому обліку. Цим і обґрунтовується те, що ГРС для здійснення їхнього ремонту та техобслуговування мають бути на балансі облгазів.
«Наявність газорозподільних мереж на балансі облгазу (оператора) ніяк не впливає на формування його прибутку, а лише дає можливість утримувати мережі в належному стані. Прибуток облгазу формується через операційну діяльність з експлуатації газових мереж, а не за рахунок володіння ними. При цьому операційні витрати облгазу і його прибуток визначаються держрегулятором і формуються за рахунок встановленого державою тарифу на транспортування, – пояснив співрозмовник Forbes в одному з облгазів. – Газорозподільна система є природною монополією, ефективність її функціонування забезпечується тільки за умови, що всі складові перебувають на балансі єдиного оператора в межах окремої території».
Він звернув увагу на те, що облгаз як оператор ГРС не має можливості витрачати власні кошти для обслуговування, ремонту та відновлення мереж, які не перебувають у нього на балансі, а в багатьох випадках – не має до них фізичного доступу. «Тому плата за мережі на користь власників (як державних, так і недержавних) не має економічного сенсу, тим більше в умовах заборони оператору здійснювати поставки газу», – підсумував представник облгазу.
Критикуючи суть поправки №213, він провів аналогію з діяльністю державних (Укравтодор) і недержавних компаній, що займаються ремонтом та обслуговуванням автомобільних доріг, – у нашій країні вони є держвласністю. За логікою поправки №213, приватні фірми, які ведуть обслуговування автомагістралей і тому враховують їх у балансі своєї бухгалтерської звітності, як того вимагають бухгалтерські нормативи, також повинні додатково платити державі.
Учора ввечері Forbes спробував дізнатися, якими економічними мотивами керувався Олександр Ксенжук, лобіюючи свої пропозиції щодо зміни законопроекту «Про ринок природного газу». Але депутат не був доступний для коментаря.
Раніше керівник парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко, який є соратником Ксенжука з «Народного фронту», заявляв: важливо ухвалити закон про газовий ринок, щоб зруйнувати монополію Дмитра Фірташа в газорозподільному бізнесі.
За європейськими правилами
Серед достоїнств закону «Про ринок природного газу» прем'єр Арсеній Яценюк називав підвищення його інвестиційної привабливості для зарубіжних інвесторів. «Ідеться про повну відповідність усього енергетичного сектору України Третьому енергетичному пакету. Ми розділяємо... НАК «Нафтогаз України». І ми ще раз звертаємося до наших західних партнерів з тим, що настав час інвестувати в українську газотранспортну систему і в українські газові сховища», – зазначив Яценюк. Для цього, зокрема, Кабмін планує до кінця цього року виділити зі структури «Нафтогазу» двох самостійних операторів: для управління магістральними газопроводами та підземними газосховищами.
У прес-службі «Нафтогазу» звернули увагу на інші переваги закону «Про ринок природного газу». У повідомленні держхолдингу зазначено, що документ визначає механізми вільного ринкового ціноутворення, до того ж він «закріплює сформовані в Євросоюзі економічно обґрунтовані підходи до організації роботи газового ринку», розділяє функції оператора від функцій добувачів і постачальників, розмежовує функції держави і регулятора ринку. Впровадження такої практики «має сприяти підвищенню конкуренції завдяки входженню нових гравців на ринок, що, у свою чергу, є стимулом зниження цін на енергоресурси».
Після підписання президентом закон «Про ринок природного газу» набирає чинності з дня опублікування. Але діяти він почне з 1 жовтня 2015 року (крім деяких положень, які починають діяти пізніше). З цієї ж дати дію закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», за правилами якого ринок формувався останнім часом, буде припинено.
Решта новин