Сергій Руденко — про шанси можливих кандидатів.
Несподіваний інтерес, який російські ЗМІ в січні проявили до зятя колишнього українського президента Кучми, підприємцеві Віктору Пінчуку, викликав неоднозначну реакцію в Україні. Серед однією з найпоширеніших версій: Москва вирішила підтримати Пінчука на наступних виборах глави української держави.
І хоча прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков вже спростував припущення про те, що Пінчук — прокремлівський кандидат, вся ця історія — привід проаналізувати шанси тих політиків, які дійсно можуть скласти конкуренцію Порошенка на виборах 2019 року.
Кремлівський джокер
Поява Пінчука в списку можливих претендентів на вищий державний пост виглядає дивним. Він був і залишається впливовим українським олігархом, але ніколи не заявляв про свої президентські амбіції. У переліку потенційних конкурентів Петра Порошенка зять Кучми потрапив після того, як написав статтю для The Wall Street Journal. Заклики Пінчука до «болючим компромісів» на шляху до миру в Донбасі викликали різко негативну реакцію в Києві. Як результат — з опального олігарха аналітики тут же зліпили кандидата в президенти.
Москва, поза всяким сумнівом, буде робити свою ставку на президентських виборах на Україні. Для Володимира Путіна дуже важливо отримати лояльного до Кремля главу української держави. Кого підтримає Москва? Можливо, відразу декількох кандидатів. Наприклад, народного депутата Надію Савченко, лідера Опозиційного блоку» Юрія Бойка і мультимільйонера Сергія Тігіпка. Перші двоє вже заявляли про свої президентські амбіції. Тігіпко поки поза активної політики, але, враховуючи його минуле (двічі балотувався на пост глави держави), в політику він може повернутися в будь-який момент.
Як би там не було, але гра Кремля на політичному полі України не буде такою примітивною, як в історії з Віктором Пінчуком. Путін чітко усвідомлює, що його ставленик повинен бути поза підозрами у зв'язках з російським керівництвом. Більше того — саме прокремлівський кандидат повинен не тільки пообіцяти, але і зупинити війну в Донбасі. Звичайно ж, за участю Володимира Володимировича. В даному випадку кращого політтехнолога, ніж Путін, схоже, не знайти: адже саме в його силах припинити протистояння на сході України.
Вічно друга
Поки головний реальний конкурент Петра Порошенка — це Юлія Тимошенко. Вона вже двічі боролася за крісло глави держави. У 2010 році у другому турі лідер «Батьківщини» програла Віктору Януковичу. На виборах 2014 — Петра Порошенка. Сьогодні всі без винятку соціологічні опитування свідчать про те, що Тимошенко — один з лідерів рейтингів популярності українських політиків.Учасники з'їзду партії «Батьківщина»
Для Петра Олексійовича боротьба з Юлією Володимирівною у другому турі виборів небажана. Вона — давній опонент Порошенко. У 2005 році, після перемоги «помаранчевої революції», саме протистояння прем'єр-міністра Тимошенко і секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Порошенко поставило хрест на їх можливої коаліції. Тоді обидва втратили не лише посад, але і ілюзій з приводу спільної роботи.
Петро Олексійович напевно досі не може пробачити Юлії Володимирівні фразу про те, що той, мовляв, «в соплях і сльозах» вбігав в кабінет президента Ющенка поскаржитися на неї.Для Юлії Тимошенко перемогти Петра Порошенка — справа честі. Питання лише в тому, чи вистачить у неї сил і можливостей переграти нинішнього главу держави. Так, зараз вона в жорсткій опозиції до влади, і у неї, здавалося б, непогані стартові можливості для виборчої кампанії.
Але у Тимошенко є один великий мінус — хороші в минулому відносини з Володимиром Путіним. В свій час саме з ним, будучи главою уряду, Юлія Володимирівна підписала невигідні для України газові угоди. Це вона хіхікала з приводу жартів Путіна на адресу президента Ющенка. Саме Тимошенко лідер Радикальної партії Олег Ляшко охрестив «московської зозулею». Все це грає проти Тимошенко.
Екс-чиновники, ставленики олігархів і статисти
Серед тих, хто сьогодні демонструє президентські амбіції, варто виділити колишніх чиновників високого рівня: екс-прем'єра Арсенія Яценюка, колишнього голову СБУ Валентина Наливайченка, колишнього міністра оборони Анатолій Гриценко. До їх числа в 2019 році можуть приєднатися й нинішній глава уряду Володимир Гройсман, генпрокурор Юрій Луценко і навіть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Всі вони люди достойні і знані. Але чи зможуть вони скласти реальну конкуренцію Петру Порошенку — сказати важко.
Серед потенційних учасників виборчої кампанії є вже і ті, кого можна назвати її статистами: Олег Ляшко, один з лідерів партії «За життя!» Вадим Рабинович і народний депутат Надія Савченко. Ця трійка всіляко демонструє свою опозиційність до нинішньої влади. Ляшко і Рабинович вже балотувалися на минулих виборах. Савченко не проти висунути свою кандидатуру на майбутніх. Але фінал для них, схоже, буде один.
З наближенням президентських виборів, звичайно, з'являться нові претенденти на пост глави держави. Очевидно, що Порошенко цікавить тільки той кандидат, який вийде з ним у другий тур. Поки невідомо, на кого в майбутній кампанії будуть «ставити» українські олігархи. Але їх рішення вплине на результат президентських виборів. Від того, чи зможе Порошенко домовитися з Рінатом Ахметовим, Віктором Пінчуком, Дмитром Фірташем та Ігорем Коломойським, багато в чому залежить і його другий президентський термін.
Сергій Руденко — український журналіст та політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW
Решта новин