Україна вперше за десятки років отримала статус непостійного члена Ради безпеки ООН. На засіданні Генасамблеї за нас проголосувало 177 держав-учасниць з 193-х, 14 — утрималися, а один бюлетень визнали недійсними.
Нагадаємо, ні української влади, ні в експертів сумнівів у тому, що за Україну проголосують, не було.
Статус непостійного члена Ради безпеки ООН дає Україні право головувати в раді безпеки, скликати його засідання і формувати порядок денний обговорень. Це дозволить піднімати актуальні для нас теми, привертаючи увагу світу. А ось питання про позбавлення РФ права вето в Радбезі навіть не винесли на обговорення засідання Генасамблеї.
Отримання Україною статусу непостійного члена анонсував Петро Порошенко ще у вересні після виступу на саміті Генасамблеї. В перший і останній раз непостійним членом ми були 15 років тому. Тобто цей статус на 2016-17 роки для нас стане другим. До складу непостійних членів висуваються держави від регіональних груп, і нас висунула регіональна група Східної Європи. Наша доля вирішувалася шляхом таємного голосування. Воно стратовало в 17:00 за київським часом, а вже о 18:30 голова оголосив результати. Разом з Україною непостійними членами Ради безпеки стали ще чотири держави: Єгипет і Сенегал (від регіональної групи африканських країн), Уругвай (від латиноамериканських країн) і Японія (від азіатсько-тихоокеанської групи). Раніше в списку претендентів фігурував і Бангладеш, але в останній момент зняв свою кандидатуру на користь Японії.
Новообрані непостійні члени Ради безпеки з 1 січня на два роки змінять партнерів по регіону, чий дворічний термін підійде до кінця: Чад і Нігерію, Литву, Чилі та Йорданію.
За статутом ООН, статус непостійного члена дає країні право головувати в раді безпеки, скликати засідання і формувати порядок денний обговорень. "Сьогодні, в умовах тривалої агресії на сході України і з урахуванням анексії Криму Росією, у нас реально будуть можливості більш сконцентровано привертати увагу міжнародної громадськості і держав-членів ООН до цих проблем і шукати шляхи їх вирішення. Буде такий важливий інститут, як головування: протягом дворічного періоду ми зможемо один або два рази очолити Радбез, а до повноважень голови входить досить широке коло питань", — сказав нам президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій. А політолог Вадим Карасьов називає статусу непостійного члена показником престижу для України.
Але Хандогій попереджає, що перебільшувати цю подію і формувати у суспільства завищені очікування не варто. Адже в Радбезі головну роль відіграють 5 постійних членів: Китай, Франція, РФ, Великобританія і США. Вони ж мають право вето на прийняття рішень. Саме так постпред РФ в ООН Ігор Чуркін заблокував створення міжнародного трибуналу по краху малайзійського MH17. З повноваженнями цих країн Україна, навіть маючи статус непостійного члена, нічого вдіяти не зможе. Так, у 2013-му Саудівська Аравія відмовилася від статусу тимчасового члена Ради безпеки — через, на її думку, подвійних стандартів у спробах вирішення сирійського кризи і палестино-ізраїльського конфлікту. "Сирійському режиму дозволяється використовувати проти своїх співгромадян хімзброю на очах у всього світу без санкцій. А палестинське питання вже 60 років залишається без рішення", — йшлося в заяві Мзс Саудівської Аравії.
Тоді ж, в 2013-му, ще до військової агресії РФ проти України, Саудівська Аравія жорстко поставила питання реформування "елітного міжнародного клубу". Знову про це заговорили в 2015-му, коли своїм правом вето почав зловживати Чуркін. В одному з інтерв'ю Порошенко говорив про консолідованої позиції 100 країн-членів ООН щодо обмеження права вето постійних членів Радбезу. Але, за словами постпреда в ООН Юрія Сергєєва, щоб забрати у РФ це право, потрібно змінювати статут ООН. А експерти додають: щоб внести зміни в статут, потрібно "добро" від Радбезу ООН, де у РФ, знову ж таки, є право вето. Виходить замкнуте коло. Але навіть якщо РФ і проголосує проти себе, зміни до статуту повинні ратифікувати 2/3 національних парламентів країн-учасниць.