І хоча пізніше терміни повної заборони молока з приватних подвір'їв відсунули до 1 липня 2018 року, в українських селах вже переполох.
Про це пише Страна.
Закупівельники, які ще в останніх числах грудня минулого року справно брали у приватників сировину, після новорічних свят почали диктувати свої умови.
"Село гуде, як розтривожений вулик. Люди дізналися про закон, що забороняє приймати молоко у населення. Дізналися 2 січня 2018 року. Їм цей закон показали закупівельники і запропонували вихід. Вони погодилися взяти молоко. Але за дві гривні. (Брали по п'ять)", – написав на своїй сторінці в Facebook Олександр Хоменко.
А Тетяна Подопрыгора, коментуючи цю тему, зазначила, що в Сумській області селян, які привозять на ринки молоко, сир і сметану, попередили: лавочка закривається.
"На ринку поки тільки ганяють і попереджають, після 20-го обіцяють штрафувати", – стверджує Подопрыгора.
Домашнє молоко покриває 75% потреб українців в цьому продукті, так що його тотальна заборона може стати проблемою не лише для селян, але й для пересічних громадян. Як вважають експерти, з якими поспілкувалася "Країна", вже цього літа нас чекає дефіцит і подорожчання молокопродуктів. А деякі аналітики вбачають у тому, що відбувається підступи європейських лобістів, які хочуть пустити наші стада під ніж і змусити українських переробників закуповувати сировину в ЄС.
Всі проти корівок
Як пояснив представник FAO (продовольча організація ООН) в Україні Андрій Ярмак, згідно з домовленостями нашої країни з ЄС, з липня цього року набирає чинності пункт, що прописує вимоги до надходить на переробку і продаж молока. Відкритого заборони на домашні продукти там немає. Але в класифікації відсутнє саме поняття молока другого класу, до якого зараз належить левова частка продукції з приватних подвір'їв.
Те, що закупівельники вирішили прискорити події, експерти вважають чистим шантажем. "Їм вигідна така ситуація, оскільки можна збити ціни", – пояснює Ярмак.
Але в будь-якому випадку час "Ч" для селян, які торгують молоком, невблаганно наближається. Поступово заводи будуть скорочувати частку "некондиційного" сировини і постараються максимально знизити ціни на нього.
"Проблема навіть не у вимогах ЄС. Справа в сучасних підходах до безпеки та маркетингу продуктів харчування. У тому ж Євросоюзі на переробку не прийняли б і наше молоко вищого сорту, не кажучи вже про другу. Для них стандарт – аналог нашого сорту екстра. І ми повинні орієнтуватися саме на таку якість і такий рівень безпеки, якщо хочемо в майбутньому розвивати нашу молочну промисловість і експортувати продукцію. Потрібно поважати і власних громадян, і не вважати їх споживачами третього сорту", – вважає Ярмак.
Як пояснили в Асоціації виробників молока, основними критеріями, які відрізняють сорту молока один від одного, є загальна бактеріальна забрудненість (ПРО), кількість соматичних клітин (КСК) і кислотність продукту. Відповідно, чим нижче сорт, тим менш чисте і менш стерильне молоко потрапляє на стіл до споживача, не кажучи вже про наявність у ньому поживних речовин.
На сьогоднішній день всі молочну сировину в нашій країні розділене на чотири сорти. Наприклад, сорт екстра передбачає загальну бактеріальну обсемененность до 100 тис./см3, вищий сорт – до 300 тис/см3, перший – до 500 тис/см3, другий сорт – до 3 млн/см3.
Тобто "бабусине" молоко другого сорту містить в 30 разів більше бактерій (у тому числі і небезпечних для здоров'я людини), ніж продукт екстра-класу. І таке молоко "з сюрпризом" не тільки вільно продається на ринках, але і надходить на промислову переробку. За оцінками Ярмака, частка домашнього сировини постійно скорочується, але все одно становить близько 35%.
Малина замість молока
Утім, повністю відмовитися від домашнього молока Україні буде складно навіть до літа.
"Щоб кардинально перебудувати сировинну ланцюжок, потрібно не менше п'яти років і мільйонні інвестиції", – вважає голова Асоціації постачальників роздрібних мереж Олексій Дорошенко.
Тим більше, що, за даними Держстату, виробництво молока в нашій країні продовжує скорочуватися. Так, за січень – листопад 2017 року тваринники поставили на ринок 9,7 млн тонн сировини, що на 0,6% менше, ніж за аналогічний період позаминулого року. У 2016 році виробництво скоротилося, порівняно з 2015 роком, на 2,2% (до 10,4 млн тонн). Причина спаду в галузі проста: молочне стадо стрімко зменшується. Якщо у 2014 році вона налічувала 2,5 млн голів, то в 2017-му – лише 2,1 млн. Для порівняння: в 1990 році у вітчизняних господарствах було зареєстровано 8,5 млн корів.
Правда, є і позитивні тенденції. Бізнес на молоці стає все більш вигідним. Якщо у 2014 році його рентабельність, за даними Держстату, становила 11%, в 2016-му – вже понад 18%.
Офіційної статистики за минулий рік поки немає, але експерти впевнені, що показник рентабельності, за підсумками 2017 року, зросте як мінімум до 20%. Це приваблює в молочний бізнес великих інвесторів, які готові вкладати у сучасні ферми (саме там виробляється молоко екстра і вищого сортів).
Але процес цей не швидкий, так як молочне тваринництво потребує чималих витрат (на створення одного обладнаного місця на фермі і закупівлю худоби може знадобитися близько $3-5 тис.) і окупається довго (5-10 років), на відміну, скажімо, від того ж свинарства, що дозволяє повернути вкладене вже за пару років.
Тим не менш Андрій Ярмак впевнений, що селянам, які живуть з продажу молока від своїх корівок, доведеться шукати альтернативні види заробітку.
"Наприклад, ми, як експерти FAO, давно розуміли, що це неминуче. Тому у Львівській області, де майже все молоко виробляється в домогосподарствах, ми разом з місцевою облдержадміністрацією вже кілька років розвиваємо альтернативні варіанти отримання доходу для селян, зокрема вирощування ягід для продажу на "свіжому" ринку, заморозки, переробки на сік і експорт. 10 соток малини дають людям більший дохід, ніж корова, при цьому вимагають в рази менше зусиль", – стверджує Ярмак.
Польські йогурти і сметана з-під поли
Олексій Дорошенко налаштований менш оптимістично. "Якщо з ринку зникне домашнє молоко, наші переробники зіткнуться з жорстким дефіцитом сировини, а ціни на нього зростуть. Відповідно, подорожчає і вся молочка в роздробі", – прогнозує він. За підрахунками експертів, ціни можуть зрости на 15-20%.
Втім, Дорошенко впевнений, що багато заводів проігнорують заборони. "Дієвого механізму контролю джерел надходження сировини у нас немає. Будуть, як і раніше, приймати другий сорт, але, скажімо, під виглядом першої", – говорить експерт.
Він не виключає й інший сценарій розвитку подій. "Цілком можливий імпорт молочної сировини з Польщі та Прибалтики, зокрема з Литви. Зараз ЄС сильно стримує виробництво молока в цих країнах, щоб не обвалити ціни на європейському ринку. Тому поставки сировини до нас були б вигідні як для Євросоюзу в цілому, так і для польських і литовських фермерів. Залишилося вирішити питання з митницею – так як продукт швидкопсувний, для нього потрібний "зелений коридор", – розповів експерт.
Цілком можливо, що європейці завалять нас вже готовими молочними продуктами, тим більше, що в разі подорожчання нашої продукції конкурувати за гаманці споживачів з імпортерами вітчизняним переробникам буде непросто.
Питання, яка доля чекає сотні тисяч українських корівок, поки залишається відкритим. Якщо їх будуть масово відправляти на забій, і без того скорочувалося молочне стадо взагалі зійде нанівець, а на її відновлення потрібні роки, попереджають експерти.
Андрій Ярмак допускає, що селяни все ж будуть ігнорувати заборони до останнього і спробують продавати домашнє молоко на стихійних ринках. Там вона може навіть подешевшати, каже Ярмак.
"Крім того, зросте кількість кустарних нелегальних переробників, яких і нині немало", – не виключає експерт. Зрозуміло, що більш якісною в такій ситуації молочна продукція навряд чи стане. Адже якщо на заводах і організованих ринках є хоч якийсь контроль, то нелегальний товар може виявитися "з сюрпризом".
Всі новини