Вчора на Турівській адвокат Тимошенко (і нардеп її фракції) Сергій Власенко, а також перший заступник Юлії Володимирівни Олександр Турчинов провели прес-конференцію. Головний месидж: вже 28 жовтня Шевченківський райсуд почне розгляд подання Генеральної прокуратури стосовно скасування рішення Верховного Суду України щодо закриття кримінальної справи, порушеної проти чоловіка Юлії Тимошенко Олександра, її свекра Геннадія Опанасовича Тимошенко та керівників корпорації ЄЕСУ. Звучить дещо громіздко, але суть саме така: відпущених на волю ще при Кучмі тимошенківських родичів та соратників хочуть вдруге відпровадити за грати.
Втім, принаймні двоє з фігурантів нової-старої кримінальної справи є народними депутатами України. Нагадаємо, що четверо причетних до справи ЄЕСУ (окрім самої Юлії Володимирівни) – Геннадій Тимошенко, Євген Шаго, Лідія Сокольченко та Антоніна Болюра у 2002 році були затримані в Турції, екстрадовані до України та «упаковані» за грати. Протягом 2003-2004 років всі вони вийшли на волю, а згодом – під час наступних парламентських виборів – Шаго та Болюра стали парламентарями за списками БЮТ. Тепер для притягнення їх до відповідальності потрібна згода Верховної Ради.
Хай там як, але печалився Турчинов не через них. Він наголошував на «особливому цинізмі», з яким влада буцімто має намір відновити переслідування свекра Тимошенко – 75-річного Геннадія Опанасовича, котрий, за словами Турчинова, переніс два інсульти та після свого ув’язнення вийшов на свободу інвалідом першої групи. Чи є правдою такі наміри ГПУ – покаже час, на сьогоднішній день достеменно відомо лише те, що 20 жовтня Генпрокуратура скасувала постанову про закриття кримінальної справи проти Юлії Тимошенко, згідно якої її обвинувачують у розкраданні 25 мільйонів гривень бюджетних коштів та ухиленні від сплати податків на суму у 20 мільйонів при розрахунках за природний газ корпорацією ЄЕСУ.
Фактом є порушення іще однієї справи персонально проти лідерки БЮТ, що ж стосується можливого переслідування її близьких та колишніх колег, то це Турчинов розцінює як тиск та спробу «зламати» Тимошенко. Хоч тут і не зовсім зрозуміло, для чого «ламати» людину, чия доля вже визначена (якщо, принаймні, не Всевишнім Суддею, то – наразі – Родіоном Кірєєвим), і який зиск з такої «ломки» матиме влада. Але однотипну риторику бютівських спікерів лишаємо на їхньому ж сумлінні.
Повертаючись до юридичних аспектів, наголосимо на тому, що Турчинов і Власенко, безумовно, мають рацію у тому, що за строками давності прокуратурі запізно апелювати до суду – хоч Шевченківського, хоч Печерського. Власенко слушно нагадав, що Кримінальний кодекс, який діяв на момент нібито вчинення Тимошенко злочинів у справі ЄЕСУ, встановлював 10-річний термін давності для таких справ.Пізніше Кодекс перекроїли, однак, як говорять у таких випадках, «закон зворотної сили не має», а це означає, що те, що мало в місце в минулому, вже не підганяється під нові санкції кримінальних статей чи під нову їх редакцію.
Ясна річ, що у цьому випадку, як то кажуть, «піп – своє, а чорт – своє», тобто прокуратура продовжує наполягати, що термін давності справи щодо ЄЕСУ не збіг, адже Тимошенко визнана винною в перевищенні повноважень при укладенні газових контрактів із Росією в 2009 році, тобто злочин був скоєний повторно і термін давності справи по ЄЕСУ можна відраховувати від дати цього повторного злочину. На що Сергій Власенко резонно вказує, що оскільки апеляційний розгляд справи його підопічної ще навіть не почався, про скоєння будь-якого злочину говорити зарано. І це також справедливо.
До моменту оголошення вироку в Апеляційному суді Тимошенко вважається невинною, підкреслює Власенко. А Турчинов акцентує на іншому: маховик справ щодо соратників Юлії Володимирівни тільки починають розкручувати. Хто нові «жертви»? Про це Турівська наразі мовчить. Цікаво також знати, чи складе компанію ЮВТ і сам Олександр Валентинович (хоч до ЄЕСУ він відношення і не має, але ж у нас саджають виключно за політичні погляди, чи не так?), і якщо складе – то коли саме. Про це Турчинов нічого не розповів, натомість пообіцяв, що опозиція не припинятиме боротьбу.
На практиці це означає тільки те, що намети прихильників Тимошенко ніхто з Хрещатику прибирати не збирається. На превеликий жаль власників найближчих крамниць, гостей та жителів центральної вулиці Києва… Доки Тимошенко «незаконно утримують у в’язниці, протести триватимуть», – пообіцяв Турчинов. Іншими словами, протягом найближчих семи років (якщо Апеляційний суд не ухвалить інакшого рішення) не чисельна група підтримки ЮВТ пускатиме коріння у хрещатицький асфальт. Сама ж Юлія Тимошенко, за словами Турчинова, «продовжує керувати партією та координувати діяльність опозиції», лідером якої вона, мовляв, була і залишається.
Що ж, це вже схоже на мантри про халву, від яких нікому не солодко. Хоча… Якщо вірити злим язикам, за відсутності лідерки саме Турчинов «припасовує» залишену напризволяще партію під себе. Тож чужа душа – це темний ліс, розібратися в якому, далебі, складніше, ніж в наших кримінальних кодексах…
Наталия Лебедь
Решта новин