Екс-заступник глави СБУ генерал Олександр Скипальский вважає, що у вчорашній бійні в певній мірі винні обидві сторони протистояння, але нагадує владі, що надалі затуляти вуха у відповідь на народні вимоги не вдасться.
Як ви оціните дії силовиків? Звідки у людей з'явилися вогнепальні поранення, якщо МВС запевняє, що не використовувало таку зброю?
Думаю, що це результат дій засланих провокаційних груп, які знаходяться між військовими формуваннями і мітингуючими.
І на кого працюють ці групи?
Вони працюють на того, хто зацікавлений зберегти награбоване в Україні і хоче далі грабувати.
Але практично всі наші топові олігархи засудили насилля на вулицях і закликали до мирного вирішення конфлікту. Гроші люблять тишу, тож вони навряд чи зацікавлені в такому розвитку подій.
Якби вони були б не зацікавлені, то давним-давно, використовуючи свої наймогутніші важелі впливу, це б зупинили. Дехто з них щирий – наприклад, Порошенко, якого почали пресувати, Пінчук займає нейтральну державницьку позицію. В принципі, і прес-служба Ахметова правильно реагує, і якщо олігархи об’єднаються, вони можуть зупинити кровопролиття. Бо за кровопролиттям стоїть мінімум розкол країни – спочатку партизанська боротьба, а потім створення анклавів. Це повторення Югославії, і, на жаль, ті, хто сьогодні керують Україною, погано вивчили долю Мілошевича.
Чи ви виправдовуєте дії протестувальників біля Верховної Ради, коли вони почали жбурляти в правоохоронців камінням і «коктейлями Молотова», давши таким чином привід для наступу на Майдан?
Як професіоналу, мені здається, що в даному випадку спрацювали не холодний розсудок і стратегія політичної боротьби, а примітивні дії як влади, так і опозиції. Тому що цинічно порушувати регламент Верховної Ради – це майже те саме по змісту, що закидати Верховну Раду пляшками.
Чи ви допускаєте, що в Києві можуть діяти снайпери якихось іноземних держав? В нас багато прихильників конспірології.
Уявити можна багато чого, але для стверджень потрібен фактаж. Загальна моя оцінка така: я відкидаю присутність тут, по крайній мірі, офіційних озброєних представників іноземних держав. Допускаю, що можуть бути «ура-патріоти», може хтось відбитися від числа донських чи саратовських казаків, яких запрошують деякі наші регіони, порушуючи закони України. Серед них можуть бути люди з маніячними нахилами, які пройшли школу в Придністров’ї, на Кавказі. От вони можуть робити антидержавні злочинні дії, провокуючи і правоохоронні органи, і мітингуючих.
У вівторок порушувався мир і спокій в Україні з усіх сторін. Правоохоронні органи дозволяли провокаторам безкарно діяти. Не знаю, наскільки достовірна інформація, що законослухняні співробітники міліції затримали бандитів, в яких вилучили бойову зброю і посвідчення міліціонерів – якихось інших структур, які працюють під виглядом погромщиків. З іншого боку, шкода, що і протестуючі, захищаючись, змушені використовувати каміння і так далі. Влада хоче розтоптати, розігнати народ, не чує його, а звинувачує в тероризмі. Не може бути, щоб двісті тисяч, та хай навіть п’ять тисяч, терористів стояли і співали національний гімн, вигукуючи демократичні гасла під державними прапорами.
Логіка міліції, я так розумію, така, що ці терористи ховаються на Майдані серед учасників мирного протесту.
Ну, якщо вони їх заслали туди, то, напевно, знають. Дуже сумно, що в нашій державі немає нормальних державних діячів. З професійної точки зору давно треба було зробити відкритий широкий діалог і припинити цю наругу. Безумовно, влада кон’юнктурно гралася і думала, що вона всіх обіграє, а в результаті ми вступили в таку трагічну для нас полосу.
Тобто влада всіма перемовинами просто затягувала час, готуючись до нинішнього силового варіанту?
Це видно було, і я дивуюсь, як так звані вожді опозиції цього не бачать.
Вихід на перші ролі радикально налаштованих хлопців з «Правого сектору» – це недоробка СБУ, яка раніше не звернула на них увагу і не провела «профілактичну роботу»?
Це – люди, які сповідують своє право захистити незалежну державу. По великому рахунку держава мусить використовувати таких патріотично налаштованих хлопців в якості тих, хто захищає країну в випадку агресії зовні. А ті, хто готовий продати свою державу іншій, діють в суверенній Україні вороже, тому правоохоронні органи та СБУ мусять давати відсіч саме їхнім діям, а не тим, які хочуть зміцнити державу.
Ви раніше розповідали, що СБУ орієнтується на Москву. Чи це помітно по нинішніх подіях?
Я недавно зустрічав інформацію, що навіть колеги, які приїздили із Москви, не підтримували наміри подібної розв’язки ситуації, які можуть привести до такого протистояння і громадянської війни. ФСБ Росії ніколи б не розпалювало протистояння Росії на два табори і виловлювало б тих, хто розколює Росію. А в нас навпаки – тих, хто розколює Україну, влада шанує.
А в Україні російські спецслужби можуть сприяти такому розколу?
Безумовно, я цього не виключаю. Росія – поки що єдина держава, яка по-іншому трактує ситуацію в Україні, і стає видно, що вона зацікавлена саме в такому розвитку подій. Вона має можливості впливати і, безумовно, впливає, тому що їхні агенти та екс-агенти діють в Україні відкрито і зухвало.
Наскільки реальне безпосереднє зовнішнє втручання в українські події?
Якщо ситуація буде розпалюватись надалі, то світова спільнота не буде просто спостерігати, а будуть задіяні міжнародні санкції і введені міжнародні сили. На території України будуть проводитись миротворчі операції. Ми майже вже дійшли до цієї межи.
Стандартне останнім часом питання, але зараз в нього інша актуалізація – чи можна очікувати введення надзвичайного стану, принаймні, в Києві?
Це буде не введення надзвичайного стану, а продовження узурпації влади, тому що ухвалювати це рішення треба в Верховній Раді. А я сумніваюсь, що вона піде на це в цих умовах. До того ж, надзвичайний стан не дозволив би бандитам, які ловлять і вбивають невинних людей, підпалюють машини, грабують магазини, цим займатись. Був би розстріл на місці.
Зараз багато хто описує ситуацію, що склалася, терміном «громадянська війна». Чи ви з ним згодні, чи це все ж гучне перебільшення?
Я не бачу для нього підстав, тому що добре знаю бажання населення і східних, і західних областей – в абсолюті своєму вони співпадають. І ті, і ті хочуть жити краще, не хочуть корупції, а хочуть підвищення зарплати. Є деякі маніпуляції, і дійсно є різні ідеологічні світосприйняття, але не настільки, щоб брав пішов на брата. Громадянська війна передбачає, як правило, класовий фундамент, а в Україні йде повстання проти узурпації влади, невиконання або підтасовок чинного законодавства, зухвалого цинізму. Це, скоріше, навіть, не повстання, бо повстання готується, а протестний бунт. На жаль, це не революція, бо кожна революція і перевороти готуються, а у нас цього ніхто не робив.
Чого очікувати, на ваш погляд, далі – чи подальшої ескалації, чи якихось домовленостей? Все ж таки кількість загиблих має примусити когось протверезіти.
Я давно давав 70%, що влада піде на силовий варіант, відповідно 30 % – на переговорний процес. Сьогодні ця пропорція десь 60 на 40, оскільки ресурси, які влада має, закінчуються і не просто так відбуваються спроби притягнути до Києва десантників. Але десантні війська і їхні командири, які пройшли миротворчі операції і знають, що таке громадянська війна, не будуть воювати з народом. Тож вичерпання ресурсів влади призведе до більш довготривалого протистояння, але можу вас заспокоїти, бо Президент у зверненні повторив класичні слова, що всі війни все одно завершуються переговорами. Чим швидше він і його оточення підуть на реальні переговори, тим швидше ми побачимо світло в кінці тунелю.
Так проблема в тотальній недовірі між опозиціонерами і президентською командою і, в свою чергу, між офіційними опозиціонерами і Майданом.
Звісно, такі елементи присутні, але це вже «витрати виробництва».
Вважаєте, що якщо умовний Кличко вийде на сцену Майдану і скаже – хлопці, давайте розійдемося, бо перемовини нічим не завершилися і нас зараз всіх розстріляють, люди злякаються і підуть?
Кличко ніколи такого не скаже, а якщо і скаже, то його ніхто не послухає. Не Кличко ж привів туди людей. Чи є там хоч одна людина, яку туди привели силою чи шантажем, що виженуть з роботи?
Але якщо послухати представників влади, то вони якраз впевнені, що це політики повиводили людей на Майдан і тепер мають нести за них відповідальність.
Влада загородилася і тікає від людей і не розуміє, що може просто зібратись стільки народу. Можна привезти хоч сто тисяч бідних людей за двісті гривень або під загрозою звільнення в Маріїнський парк, але я не вірю, що влада, яка організовує ці «антимайдани», не знає різницю між проявом реальної потреби і штучним утворенням. Вона знає, але в неї ресурсів більше немає, окрім бажання зберегти награбоване.
Павло Вуєць
Решта новин