Політика - Думки

Навіщо Путін поїхав в Північну Корею і чим це загрожує Україні

Сьогодні розпочинається дводенний візит Володимира Путіна до Північної Кореї, який стане другою в історії поїздкою глави російської держави до Пхеньяну.

Що може бути на порядку денному переговорів Путіна та Кім Чен Ина. Війна з Україною зблизила Москву та Пхеньян, і справа не лише у північнокорейському озброєнні, яке так потрібне Росії. Хоча вже відомо про постачання Росії північнокорейських ракет та снарядів. Показово, що у своїй статті для корейської преси напередодні візиту Путін окремо згадав про підтримку у війні проти України.

"Ми високо цінуємо тверду підтримку КНДР у проведенні спеціальної військової операції (війни. - Ред.) Росії в Україні", - написав Путін.

Кім Чен Ин запросив Путіна до Північної Кореї після свого візиту до Росії у вересні минулого року.

Якщо попередня зустріч лідерів мала на меті закласти основу для їхніх відносин, то цей візит продемонструє досягнутий прогрес.

Зустріч Путіна й Кіма привертає увагу світової спільноти, зокрема, через можливу військову співпрацю.

Очікується також зміцнення зв'язків у культурній, сільськогосподарській, економічній та туристичній сферах.

Ще одним важливим аспектом є ставлення Путіна до обміну передовою зброєю та ядерної програми Північної Кореї.

Професор Університету північнокорейських досліджень у Південній Кореї Кім Дон Йоп вважає, що візит Путіна має радше символічний характер.

На його думку, Росія усвідомлює необхідність відновлення зв'язків з Південною Кореєю і навряд чи піде на провокаційну співпрацю з її сусідом - КНДР.

Росії потрібна зброя для війни в Україні

Російське вторгнення в Україну, що триває понад два з половиною роки, робить Північну Корею й Росію все більш залежними одна від одної.

КНДР, одна з найізольованіших держав у світі, може повернутися до економічного зростання, оскільки, як зазначають спостерігачі, постачання зброї для підтримки вторгнення Росії в Україну поповнять її державну скарбницю.

Нещодавно США дозволили Україні завдавати обмежених ударів по РФ американською зброєю
Нещодавно США дозволили Україні завдавати обмежених ударів по РФ американською зброєю

Професор Нам Сон Ук з Корейського університету вважає, що ключовим пунктом порядку денного переговорів Володимира Путіна з Кім Чен Ином буде "кількість зброї, яку КНДР може надати Росії".

Він вважає, що дискусії можуть вийти за рамки короткострокових угод щодо звичайних озброєнь. Дві країни імовірно домовляться про тіснішу військову співпрацю, включаючи спільну розробку систем озброєння.

Очікується, що в обмін на зброю Північна Корея захоче не лише постачання продовольства й палива.

Після невдалого запуску військового розвідувального супутника КНДР може запросити технічну допомогу Росії в аерокосмічних технологіях, прогнозує Нам.

Оскільки Пхеньян є потужним центром космічних технологій, допомога Росії мала б вирішальне значення для успішного запуску нових супутників.

Також очікується, що Північна Корея шукатиме підтримки Росії в удосконаленні своїх розвідувальних супутників та розробці атомних підводних човнів.

Що ж до ядерної зброї, то будь-які дискусії на цю тему навряд чи оприлюднять, вважає професор Нам.

Путіну не подобається, що західна зброя потрапляє в Україну й загрожує материковій частині Росії. Він регулярно натякає на можливе використання ядерної зброї.

Однак співпраця в ядерній галузі або спільне використання ядерної зброї на Корейському півострові та в Північно-Східній Азії спровокує негативну реакцію з боку сусідів КНДР та Сполучені Штати, каже Нам.

Тож ці теми навряд чи "спливуть" на зустрічі.

Росія потребує робочої сили, Північна Корея - іноземної валюти

Росія й Північна Корея, ймовірно, обговорять розширення економічної співпраці.

Професор Канг Донг Ван каже, що Пхеньян зараз найбільше потребує від Москви "валютних надходжень". Це підвищує ймовірність того, що Північна Корея може відправити до Росії своїх працівників.

Росія, своєю чергою, потребує рук для відновлення пошкодженої війною інфраструктури та відродження економіки.

На думку Кана, Путін і Кім Чен Ин можуть обговорити залучення робочих мігрантів з Північної Кореї, оскільки Росія переживає гостру нестачу робочої сили через мобілізацію і втечу молодих людей за кордон після початку війни в Україні.

Однак санкції Ради Безпеки ООН проти КНДР забороняють її робітникам працювати за кордоном. До 22 грудня 2019 року всі країни мали репатріювати громадян КНДР, які працюють у них, тобто відправити їх назад на батьківщину.

Тому, якщо Росія, постійний член Радбезу ООН, почне офіційно винаймати північних корейців, це, ймовірно, спричинить серйозне хвилювання міжнародної спільноти.

Вся увага буде прикута до економічної співпраці Пхеньяна й Москви в умовах міжнародних санкцій та дипломатичного тиску.

Чому для Росії та КНДР важливі культура і туризм

Росія відновила туризм до Північної Кореї, призупинений через пандемію Covid-19.

6 червня, вперше за майже чотири роки, відновили пасажирське залізничне сполучення між КНДР та Росією.

За даними російської влади, з лютого по травень 2024 року Північну Корею відвідали понад 400 російських туристів.

Туристи гуляють "Зламаним мостом" через річку Ялу, що розділяє Північну Корею та Китай. Цей міст розбомбили в 1950 році під час Корейської війни. Залишки конструкції КНДР розібрала, а Китай відновив й перетворив на історичну пам'ятку
Туристи гуляють "Зламаним мостом" через річку Ялу, що розділяє Північну Корею та Китай. Цей міст розбомбили в 1950 році під час Корейської війни. Залишки конструкції КНДР розібрала, а Китай відновив й перетворив на історичну пам'ятку

Російське туристичне агентство "Восток Интур" пропонує на своєму сайті тури до КНДР на чотири-п'ять ночей за 750 доларів. Пропозиції актуальні до вересня, включаючи відвідування гори Пекту, екскурсії історичними місцями Північної Кореї та святкування річниці Корейської війни.

"Туризм — це не лише спосіб заробити іноземну валюту, але й внесок у покращення відносин", — пояснює BBC професор Кім Донг Юп.

На його думку, російські візити до Північної Кореї сприяють розвитку дружніх відносин між двома країнами. Збільшення кількості особистих візитів посилює взаємозалежність, що може сприяти зниженню воєнної напруги.

Візити іноземних туристів пом'якшують імідж Північної Кореї як закритої та небезпечної країни, додає науковець.

Тож зустріч двох лідерів може стати майданчиком для подальшої туристичної співпраці.

Чим відрізняється нинішній візит Путіна від того, що був 24 роки тому

Президент Путін вперше відвідав Північну Корею і зустрівся з лідером Кім Чен Іром у 2000 році
Президент Путін вперше відвідав Північну Корею і зустрівся з лідером Кім Чен Іром у 2000 році

У 2000 році президент Путін вперше відвідав Пхеньян і зустрівся з тодішнім лідером Кім Чен Іром - це була перша зустріч глав Росії й КНДР після закінчення холодної війни.

Тоді РФ прагнула посилити свої позиції на міжнародній арені, а Північна Корея - розширити свої контакти із зовнішнім світом після руйнівного голоду, який охопив країну в 1990-х роках.

Лідери підписали російсько-корейську декларацію про співпрацю та взаємодопомогу.

Що ж до військового співробітництва, то домовились, що дві країни негайно зв'яжуться одна з одною у разі агресії чи небезпеки.

"Після початку великої війни в Україні військові зв'язки між Північною Кореєю та Росією зміцнилися", — пояснює професор Нам, припускаючи, що нинішня зустріч, найімовірніше, призведе до "значно тіснішої співпраці, ніж у минулому".

На думку Нама, ключовою відмінністю з останнього візиту Путіна є те, що тепер Північна Корея має ядерну зброю.

"Оскільки міжнародний порядок змінюється - однополярна система, орієнтована на США, ослаблюється, очікується, що Москва і Пхеньян знайдуть нові способи співпраці задля своїх національних інтересів", - додає професор Кім.

"З огляду на чергове погіршення відносин двох Корей, цілком можливо, що КНДР розробить нову дипломатичну стратегію", — додає він.

Яку зброю Північна Корея постачає Росії

Військовий оглядач ВВС Ілля Абішев:

Після того, як війна в Україні перейшла у затяжну стадію, Росія посилено шукає постачальників зброї в багатьох країнах світу. Північна Корея виявилась ідеальним партнером.

По-перше, її максимально мілітаризована економіка дозволила створити один з найбільших у світі арсеналів снарядів і ракет, а це саме те, чого російська армія зараз потребує найбільше.

По-друге, багато північнокорейських озброєнь розробляли на основі старих радянських. Вони використовують ті самі калібри, і тому сумісні з сучасними російськими. Деякі з них є майже точними копіями російських зразків — наприклад, північнокорейські ракети KN-23, якими Росія вже обстрілювала Україну, дуже схожі на російські 9М723 для оперативно-тактичного комплексу "Іскандер-М".

До того ж і Москва, і Пхеньян настільки обкладені санкціями, що налякати їх якимись новими обмеженнями важко. А наявність загального сухопутного й морського кордону спрощує логістику й унеможливлює перехоплення та арешт транспортних засобів, що перевозять озброєння та боєприпаси, порушуючи резолюції ООН.

Ще восени минулого року розвідка Південної Кореї повідомляла про відправку до Росії з КНДР мільйона снарядів (для порівняння — стільки ж обіцяли поставити Україні країни ЄС у березні 2023 року, але за рік визнали, що не виконали обіцянку). А 14 червня міноборони Південної Кореї заявило, що Пхеньян відправив Росії контейнери вже з 5 млн артилерійських боєприпасів, а також десятки балістичних ракет.

Про постачання Москві північнокорейських балістичних ракет заявляв на початку цього року і представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі. За його словами, в обмін на це лідер КНДР Кім Чен Ин розраховує на допомогу Росії у військовій сфері, у тому числі у розробці винищувачів, ракет класу "земля-повітря", бронетехніки, балістичних та інших сучасних технологій.

При цьому тактико-технічні характеристики та якість північнокорейських озброєнь та боєприпасів викликають сумніви. Російські Z-блогери скаржилися, що снаряди, привезені з КНДР, дуже поступаються російським за точністю і дальністю дії, а деякі зовсім непридатні до використання (можливо, просто дуже старі). З цим, мабуть, доведеться змиритися — війна триває, боєприпасів треба багато.

Джуна Мун, BBC Корея