Політика - Думки

Віктор Янукович опинився як президент України в критичній ситуації – на нього чиниться шалений тиск з обох боків: із Заходу та Росії. Обома сторонами задіяні потужні пропагандистські ресурси. З одного боку, президента шельмують за арешт опозиційного лідера Юлії Тимошенко, мусуючи ідею про непідписання угоди про Асоціацію з ЄС. З іншого – маємо ситуацію, коли очільники РФ не припиняють зусиль затягнути Україну у сферу свого впливу.

Зрозуміло, що Віктору Януковичу доведеться комусь із переговірників рано чи пізно сказати “ні”. Хочеться вірити, що цієї суботи він скаже “ні” своїм колегам у Москві й не погодиться на Митний союз, дотримавши свого слова про курс України винятково на євроінтеграцію.

Наслідки остаточної відмови президента повести Україну в Митний союз можуть бути болісними як в економічному, так і в соціальному плані. Україна може ввійти в штопор шокової терапії, коли реформи доведеться проводити й утримувати владу на тлі масових протестів.

Контрпропагандистських зусиль стає явно недостатньо в ситуації між молотом і ковадлом. Якісною контрпропагандою в українських інтересах у нас ніколи й не вміли займатися ані уряди, ані глави держави. Тому навіть якщо Янукович скаже в Москві тверде “ні” Митному союзу, виборці в Україні почують, що він нібито сказав зовсім не “ні”, а може, навіть навпаки “так”.

Порада для Віктора Януковича на переговорах з Москвою може бути одна – лишатися президентом України, як би це важко іноді не було. Гадаю, він це й сам чудово розуміє. Козирі в нього є – незалежність країни, яку не розмінюють, інтереси виборців, які делегували його у владу разом із Партією регіонів для відстоювання їхніх інтересів, і очікуваний цивілізаційний вибір – увійти до сім’ї європейських народів. Якщо він забезпечить реалізацію цього вибору, назавжди ввійде в історію як справжній лідер нації. Якщо ж схибить – що ж, тоді поповнить когорту осіб, котрі просто колись обіймали найвищі посади.

Чи може бути козирем на переговорах у Москві вступ України до НАТО? Ні, не може. Україна – позаблокова. Козиряти такою перспективою – значить, поводитися нерозумно. Ми вже бачили, до яких політичних результатів призвів цей нібито козир у руках Віктора Ющенка. Адже не в НАТО справа – а в євроінтеграції. Якщо Україна максимально зблизиться з ЄС через заплановану угоду про асоціацію, то питання вибору інструментів безпеки вирішиться саме собою.

На можливі погрози запустити якусь чорнуху на російському телебаченні – варто взагалі не звертати уваги. Ніяка чорнуха не затьмарить тих нормальних справ, кроків і реформ, які він запланував – і саме за його діями Віктору Януковичу даватимуть оцінку виборці тут в Україні. Та й у якийсь великий шквал компромату проти Януковича з Росії мало віриться. Хоч би як російські лідери погрожували – повністю посваритися з Україною вони собі не дозволять, і їхні виборці цього теж не простять.

Ходять чутки, що переговори в Москві можуть сягнути рівня “чоловічої розмови”… Інколи це буває корисно – після таких розмов справжні чоловіки стають справжніми друзями.

Віктор Коваленко, фахівець з комунікацій, медіа-експерт