Але, незважаючи на подальший вихід з кризи і зростання мінімальної заробітної плати і пенсій, населення бідніло набагато швидше, ніж розраховував уряд, на субсидії стала претендувати половина всіх українських сімей, витрати державного бюджету на субсидії зростали від року до року на десятки мільярдів, досягнувши в цьому році 71 млрд грн. Західні партнери України настійно рекомендують трансформувати систему, зробивши її більш адресною, так як історії про знімне елітне житло з оформленою субсидією на оплату послуг ЖКГ, навіть до них вже дійшли.
Місцеві експерти знаходять ще один привід для трансформації системи субсидій – вона абсолютно не стимулює енергозбереження, так як отримувачі субсидій, не тільки не економлять, в більшості своїй вони впевнені, що якщо будуть споживати менше енергоресурсів, то допомоги держави позбавляться. В результаті сім'ї, які часто отримують субсидії, витрачають енергоресурсів більше, ніж люди, що оплачують тарифи в повному обсязі з власної кишені. І частка провини за це лежить на уряді, який так і не навчився пояснювати громадянам суть проведених реформ, регулярно змінюючи правила отримання соціальної допомоги.
З метою трансформації системи був узятий курс на монетизацію, тобто виплату "живих" грошей конкретній сім'ї, так як донині люди отримують допомогу лише у вигляді списаних в платіжках сум на оплату. Реальні розрахунки відбуваються на рівні Держбюджету і постачальників, минаючи кінцевих одержувачів субсидій. Змінити систему відразу ж уряд був не готовий, зійшлися на компромісному варіанті, протягом 2018-го монетизувати субсидії на рівні постачальників, а до 2019-го – на рівні споживачів. З постачальниками раніше теж грошима не розраховувалися, використовуючи досить заплутану схему клірингових взаємозаліків. Не вирішивши цієї проблеми, почати видавати гроші людям безпосередньо було неможливо.
Монетизація для постачальників вже запрацювала, але не без проблем. Адже, держбюджет патологічно нездатний перераховувати кошти вчасно. І в той час, як уряд стверджує, що все йде за планом і навіть економити виходить, самі постачальники повідомляють про затримки в оплаті, касових розривах, недостатньої комунікації між усіма учасниками процесу та ін.
Тим не менш, уряд у всю готується до другого етапу, який передбачає, видачу живих грошей безпосередньо сім'ям, які потребують підтримки держави. Він повинен початися з 2019-го року і вже був розбитий ще на три етапи.
Перший етап розпочнеться з 1 січня 2019-го і торкнеться тільки 100-150 тис. сімей, тобто одиниць, якщо врахувати, що всього наступного року субсидії отримуватимуть близько 5 млн домогосподарств. Ще більше насторожує формулювання, що монетизувати виплати тим сім'ям, які звернуться за субсидіями з новим пакетом документів». Нагадаємо, що в травні цього року Минсоц, розгорнувши боротьбу за адресність виплат, посилив вимоги до одержувачів, багато з них повинні були заново подавати документи в органи соцзахисту, але базовий пакет документів (заява та декларація) при цьому не змінювався, змінювалися, швидше критерії оцінки. Якщо зараз, за два тижні до старту опалювального сезону, уряд заговорив про «новий пакет», то чи не саме час уточнити, про що конкретно йде мова?
Другий етап почнеться в травні 2019-го, тоді пільгу почнуть монетизувати тим одержувачам, які оформили субсидії на неопалювальний період 2019-го року, причому як тим, хто подав новий пакет документів, так і іншим одержувачам пільги. Це суттєво збільшить кількість сімей, яким видаватимуть на руки живі гроші, однак мова йтиме про порівняно невеликі виплати. Адже якщо в неопалювальний період середня виплата по субсидії становить близько 100 грн, то в опалювальний період родини в середньому отримують в районі 1000 грн субсидії.
Повний перехід до монетизації для всіх одержувачів, за планами уряду, відбудеться тільки в жовтні 2019. Мабуть на той час Кабмін розраховує, що зусилля Мінсоцполітики щодо верифікації користувачів себе виправдають, кількість одержувачів знизиться, а доходів держбюджету вистачить для того, щоб видати українцям субсидії грошима в повному обсязі. Втім, витратити ці кошти до травня 2020-го на щось крім оплати рахунків все одно не вийде.
Згідно з документами уряду, монетизовані суми субсидій громадяни отримуватимуть на особисті банківські рахунки зі спеціальним режимом використання коштів. Банки зможуть перераховувати кошти субсидій з цих рахунків виключно на оплату житлово-комунальних послуг, а організації, які надають житлово-комунальні послуги, отримають право списувати з цих рахунків кошти, в разі несплати. Тільки після закінчення опалювального сезону, за відсутності заборгованостей, одержувачі субсидій зможуть витратити залишки коштів на інші потреби. Власне суть реформи полягає саме в цьому. Така практика буде підштовхувати людей до економії, щоб залишок субсидії був більше. Але для того, щоб цей стимул був ефективним, люди повинні розуміти, що буде з системою субсидій далі? Не втратять вони державної допомоги, якщо утеплять будинок, куплять енергозберігаючий котел або замінять вікна? А якщо позбудуться, то за яких умов? Поки ніяких подробиць немає. Якщо вони і не з'являться, то система ефективною не буде, а одна з основних цілей монетизації – зростання енергозбереження, досягнута не буде.
Можливо, на ці питання зможе відповісти міжвідомча робоча група, рішення про створення якої прийняли буквально на днях. Втім, не рідко створення робочої групи лише уповільнює реформу, якісно її не покращуючи.
Вже зараз можна сказати, що плани амбітні і здійсненні лише частково, хоча б тому, що досі не відомо, яка кількість сімей буде претендувати на субсидії в новому році, якою буде ціна газу в новому опалювальному сезоні і, відповідно, скільки грошей потрібно для монетизації пільги.
Решта новин