Держсекретар США Гілларі Клінтон обрала ключовий момент для візиту на Україну в рамках турне, в ході якого вона побуває також у Польщі, Азербайджану, Вірменії та Грузії.
У 2004 році ця одна з найбільших республік колишнього СРСР стала ареною Помаранчевої революції, яка дала новий поштовх прагненню української нації в Європу і зміцнила її прихильність демократичним цінностям. Тим не менше, в результаті серії недавніх подій в країні намітився поворот від цієї тенденції. З моменту приходу до влади близького до путінської Росії Віктора Януковича журналісти скаржаться на відчутний, а іноді навіть і фізичний тиск. Було призупинено дію ліцензій одразу кількох телеканалів. Спецслужби знову підняли голову. Представника німецької правозахисної організації , яка критикувала владу затримали в аеропорту і безперервно допитували протягом 10 годин, що викликало протест з боку Європи. У квітні Янукович також відкинув популярну раніше ідею про те, що викликаний Сталіним голод у 1932-1933 роках був актом геноциду.
"Країна пішла неправильним шляхом", говорить Девід Крамер, колишній заступник держсекретаря США з питань прав людини, а нині співробітник Фонду Маршалла. "Ми повинні відкрито висловити свою стурбованість, але мені здається, що наша дипломатія робить це недостатньо жорстко".
Суверенна держава
Дійсно, в Києві Гілларі Клінтон відмовилася від різких висловлювань з питань демократії і навпаки похвалила "зобов'язання нового уряду захищати свободу преси". "Ми продовжимо уважно стежити за дотриманням свободи ЗМІ і зборів", додала вона. Подібне пом'якшення тону нової адміністрації мабуть пояснюється її прагненням сконцентрувати зусилля на економічних аспектах українських реформ. Гілларі Клінтон позитивно відгукнулася про перетворення що йдуть в країні, і запевнила владу в тому, що США нададуть Україні підтримку в переговорах з МВФ.
Держсекретар також наголосила, що США готові інвестувати в український ядерний і газовий сектор, і закликала керівництво країни отримати більший "контроль над своїм енергетичним майбутньому" (натяк на залежність Києва від Москви). У квітні уряд Януковича погодився продовжити термін оренди військово-морської бази в Севастополі в обмін на знижку на закупівлю російського газу.
Таке рішення, безперечно, посилило її прихильність до орбіти Росії. Так чи не тому Гілларі Клінтон вважала за потрібне нагадати про те, що "двері в НАТО" для України як і раніше "відкрита"? Хоча вона і зазначила, що "Україна - це суверенна держава, у якої є право самому вибирати союзників", така заява виглядає все ж таки дещо недоречно.
Янукович відмовився від планів вступу до НАТО, тоді як Верховна Рада проголосувала за законопроект про "позаблоковий" статус України. "Говорити потрібно було не про НАТО, а про майбутнє демократії в Україні", впевнений Девід Крамер. Але, може, згадкою "відкритих дверей" Гілларі Клінтон прагнула заспокоїти ті країни, куди їй ще тільки належить відправитися. Адже у багатьох з них склалося враження, що, сконцентрувавшись на "перезавантаженні" співробітництва з Москвою, адміністрація Обами забула про них і залишила їх самих розбиратися з проблемами у відносинах з "великим братом".
Решта новин