Передбачені угодою про ЗВТ з ЄС квоти на безмитний експорт сільгосппродукції з найбільш ходових товарів були обрані українськими агровиробниками вже в перші дні року. Це викликало невдоволення ряду великих агровиробників. Так, власник "Миронівського хлібопродукту" Юрій Косюк на початку січня заявив про те, що створення ЗВТ з ЄС стало обманом України з боку європейських партнерів. "Я думаю, що ми обмануті. Для експорту продовольчих товарів з України встановлені катастрофічно великі обмеження або квотування. Для розуміння: Україна виробляє 1,2 млн т курячого м'яса на рік. При цьому Європа дала Україні безмитну квоту — 16 тис. т. Ну плюс до того ще можна ввезти без мита 20 тис. т цілої замороженої курки, яка абсолютно нікому не потрібна. На все, що понад цієї квоти, мито більше 1 тис. євро за т", — сказав він.
Цікаво, що раніше Косюк був прихильником лібералізації торговельних відносин з Європою. Адже його компанію досить давно цікавив експорт продукції в країни ЄС. Більш того, в минулому році МХП нарешті почав постачання своєї продукції в країни ЄС. При цьому Підприємець визнає, що для українських виробників курятини альтернативний російський ринок був би втрачений при будь-якому розкладі. "Російського ринку у нас вже давно немає. Ще 5-7 років тому стало зрозуміло, що російський ринок буде не наш. Адже Росія довго субсидувала своїх виробників, здійснюючи капітальні вкладення через державні субсидії. Сьогодні у них на ринку перевиробництво курятини. При таких умовах конкурувати неможливо, і ми пішли з російського ринку ще роки три тому", — пояснює підприємець.
Скаржаться на малі квоти і рослинники. Приміром, за даними Єврокомісії, вже станом на 8 січня, європейським покупцям була повністю обрана квота в 400 тис. т на постачання кукурудзи. Також використаний 31% річної квоти (або 295 тис. т) на експорт української пшениці. Особливо ця ситуація неприємна з урахуванням різко знизився в минулому році експорту української агропродукції в грошовому вираженні. Зниження цін на сільгосппродукцію стало наслідком глобального падіння сировинних ринків. За даними Держстату, за перші 10 міс. 2015 р експорт молока і молочних продуктів, яєць і меду впав на 38% (до $310 млн) порівняно з аналогічним періодом 2014 р. Експорт готових продуктів з зерна знизився на 33% (до $226 млн), продуктів переробки овочів — на 41% (до $151 млн), а продуктів з м'яса та риби — на 70% (до $9 млн). Зріс лише експорт цукру і кондитерських виробів — на 22% (до $150 млн), та горіхів — на 17% (до $117 млн).
Протест з підступом
Не зовсім зрозуміло, чого хочуть домогтися українські аграрії гучними заявами про недостатність квот на безмитний експорт в ЄС. Європейська сторона неодноразово заявляла, що в найближчі роки не планує збільшувати для України квоти на безмитні агропродукцію. "Ми збільшили (в 2015 році. — Фокус) квоти на деяку продукцію, і так як окремі з цих квот досі не були використані, є потенціал для їх використання. Тому поки немає планів надавати додаткові збільшені квоти", — каже єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем.
Як стверджує співрозмовник Фокуса в одному з великих агрохолдингів, заяви про "зраді" уряду, який уклав нібито невигідну для України угоду про ЗВТ з ЄС, переслідують приховану мету. У першу чергу — створити "інформаційне поле", щоб схилити чиновників Мінфіну до перегляду положень Податкового кодексу щодо справляння ПДВ з виробників сільгосппродукції (з цього року при виробництві зернових і технічних культур 15% ПДВ залишається виробнику, а 85% спрямовується до бюджету; для скотарства — 80% від ПДВ залишається виробнику, а 20% йде в бюджет; для свинарів, птахівників, садівників і городників ПДВ розподіляється 50% на 50%). Однак навряд чи ці спроби увінчаються успіхом. Переклад аграріїв з 2017 року на загальну схему оподаткування — одна з ключових вимог МВФ. А зараз нашій країні без підтримки міжнародних кредиторів ніяк не обійтися.
Працювати по-новому
Незважаючи на те, що агробізнес одностайно говорить про неможливість в короткостроковій перспективі за рахунок зближення з ЄС перекрити збитки, пов'язані з втратою російського ринку, деякі агровиробники та галузеві експерти налаштовані скоріше оптимістично.
Насамперед, незважаючи на незначний розмір квот, в українських аграріїв є можливості для збільшення обсягів експорту в ЄС. Частина з встановлених Євросоюзом квот раніше практично не використовується. "Це яловичина, баранина, свинина, молочна продукція. По цим групам товарів у найближчі 3-5 років наявних квот для України буде досить", — пояснює директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.
В минулому році аграрії і виробники харчової продукції вже почали вчитися торгувати з ЄС. Приміром, практично повністю використовували безмитні квоти на цукор і овес, не затребувані в 2014 році.
Експерт Всесвітньої організації продовольства Андрій Ярмак погоджується з тим, що Україні в найближчі роки доведеться вести складні переговори з європейцями, щоб подолати потужне аграрне лобі в країнах ЄС. Але при цьому вважає, що можливість експорту харчової продукції в ЄС важлива сама по собі, так як відкриває перед Україною можливості виходу на нові ринки збуту. "Нам не потрібен ринок ЄС, як "єврономера" (сертифікати. — Фокус) для доступу на цей ринок. З цими "еврономерами" українським постачальникам буде набагато легше постачати продукцію на ринки Близького Сходу і Азії", — стверджує він.
Цієї ж точки зору дотримується і співвласник компанії "Молочний альянс" Олександр Деркач. "Увійти в західні роздрібні мережі з новим продуктом — це, я вам скажу, не фунт родзинок. М'яко кажучи. Потрібно підставити державне плече нашим підприємствам у просуванні їх продукції на реальні, а не ефемерні ринки — в Африку, Китай, Японію, Південно-Східну Азію, арабські країни", — каже підприємець. Якщо держава посилить підтримку вітчизняних виробників на світових ринках, то українські аграрії дуже скоро забудуть про недоліки ЗВТ з ЄС.
Решта новин