Україні може піти на користь приклад дій Греції. Про це заявив олігарх Ігор Коломойський в інтерв’ю британському виданню Financial Times, передає «Громадське». Мова про те, що в 2015 році Греція не повернула Міжнародному валютному фонду значну частину кредиту.
Коломойський не вперше торкається теми дефолту. Такий сценарій дозволить йому сподіватися на отримання компенсації від націоналізації «Приватбанку», а також скупити землі та інші активи, оскільки такий варіант може обвалити національну валюту до 70-80 гривень за долар. Таку думку висловив глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв, передає etcetera.
ЧИ МОЖЕ БУТИ ДЕФОЛТ КОРИСНИЙ УКРАЇНІ?
Це твердження спірне, однак при строго певних умовах може виявитися справедливим. Про те, до чого може привести керований дефолт, EtCetera розповів Олексій Кущ, економіст і фінансовий аналітик.
ЩО ТАКЕ ДЕФОЛТ?
Дефолт держави – невиплата грошей за позиками держборгу. Розрізняють «дефолт як банкрутство» і «технічний дефолт», коли борг не може бути погашений в строк, і подальша доля грошей вирішується шляхом переговорів з кредиторами. Технічний дефолт може призвести до банкрутства або не призвести.
Дефолт випробували на собі Мексика (1994 рік), Росія (1998 рік), Аргентина (2001 і 2014 роки), Греція (2015 рік).
ПЛАТИТИ ЧИ НІ?
Існує варіант керованого дефолту, і його слід взяти до уваги, вважає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
«Керований дефолт – це коли в країні, між суспільством і правлячими елітами, досягнута внутрішня консолідована позиція з питання зовнішніх боргів. Маючи таку спільну позицію, керівництво країни виходить на переговори з кредиторами. І пропонує варіанти вигідної для нас реструктуризації. У цьому випадку ініціатива знаходиться у країни», – говорить Кущ.
Некерований дефолт– це коли з якихось причин (частіше через політичний хаос) країна опиняється не в змозі платити свої борги – просто немає грошей. У цьому варіанті у країни немає ініціативи. Національна валюта різко знецінюється – це про некерований дефолт.
ІСЛАНДСЬКИЙ ВАРІАНТ
Досвід Аргентини, Ісландії показує, що після дефолту катастрофи не відбувається, а країни отримують імпульс до розвитку.
«Україні потрібен керований дефолт за ісландським сценарієм. У 2008 році Ісландія опинилася на грані банкрутства, і спочатку еліти країни міркували точно як наші політики: потрібно віддавати зовнішні борги, інакше станемо країною-ізгоєм. Однак стався «ісландський Майдан», до влади прийшли нові еліти. Новий прем’єр-міністр сказав: «Кредитори хотіли зробити з нас північноатлантичне Сомалі. Але ми вибрали свій шлях», – пояснює Олексій Кущ.
Після цього Ісландія провела референдум, на якому прийняли нову Конституцію. У ній закріпили елементи народовладдя і, головне, обмежили право влади брати нові кредити. Тоді нова влада Ісландії почала переговори з кредиторами. В результаті: держборг реструктуризували на вигідних для країни умовах.
ВАРІАНТ ЧАУШЕСКУ
Зараз Україна може стати «східноєвропейським Сомалі», – вважає Олексій Кущ.
«Або станеться, як я його називаю, «варіант Чаушеску». Нагадаю, глава комуністичної Румунії Ніколає Чаушеску поставив країну в жорсткий режим повернення зовнішніх боргів. У підсумку Румунія все виплатила, але країна дійшла до межі бідності. Все закінчилося відомими подіями – революція, жертви, розстріл Чаушеску», – нагадує економіст.
У той же час, у 1991 році Польща, після розвалу радянської системи, мала величезні борги, але країні пробачили борги після початку реформ.
«Україні теж потрібен такий варіант. Референдум з прийняттям нової Конституції. У ній повинно бути жорстко обмежене право влади брати нові кредити (повинен бути визначений максимальний розмір зовнішнього боргу). А також повинен бути визначений жорсткий порядок схвалення цих зовнішніх кредитів. Другим питанням референдуму повинно бути: чи згодні ви на повернення боргів за тією моделлю, за якою ми зараз рухаємося?», – пояснює економіст.
ГРОШІ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ
На думку Олексія Куща, якщо в результаті керованого дефолту країна отримає програму структурних реформ, то 460 млрд. гривень, які ми витрачаємо на повернення зовнішніх боргів, будуть витрачені на структурні реформи і стимулювання економічного розвитку.
«Можете уявити економічний ефект, якби ці 460 мільярдів гривень, або близько 15 мільярдів доларів, пішли на стимулювання економіки», – говорить Олексій Кущ.
ЯКІ РИЗИКИ?
Якщо піти «шляхом дефолту» без програми структурних реформ, то через якийсь час позитивний ефект дефолту буде вичерпано, – попереджає Олексій Кущ. І Україна знову опиниться перед необхідністю брати нові борги. А грошей уже ніхто не дасть.
«Тому на керований дефолт можна піти виключно в одному пакеті зі структурними реформами», – упевнений аналітик.
Додамо, що також є можливість невдачі отримання консолідованої відповіді на референдумі, якщо частина політичних еліт виступить проти реструктуризації.
Всі новини